24.01.2020 Справа №607/26936/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Грицай К.М.
за участю секретаря судового засідання Нюні Н.А.,
представника позивача Моленя Р.Б.,
відповідача Петрика В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до завідувача сектору контролю за паркуванням Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Петрика Володимира Ярославовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача завідувача сектору контролю за паркуванням Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Петрика Володимира Ярославовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 004174 від 07 листопада 2019 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв. У постанові вказано, що водій транспортного засобу марки «Мітсубісі Аутландер» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку в зоні дії знаку «Зупинка заборонена», чим порушив п. 8.4 в) ПДР України, проте, вказує, що у постанові не конкретизовано об'єктивну сторону правопорушення, а саме не встановлено, за яке саме порушення правил дорожнього руху його було притягнуто до відповідальності за даною статтею, окрім того, не було встановлено належних доказів вчинення правопорушення, в той же час як у пункті 8.4 вказано, що дорожні знак поділяться на групи, зокрема: в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеженні в русі. При цьому зазначає, що пунктом 15.10 (в) Правил дорожнього руху (далі ПДР) встановлюється заборона стоянки, а пунктом 15.9 ПДР України встановлено заборону зупинки.
Ухвалою судді від 25 листопада 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачем завідувачем сектору контролю за паркуванням Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Петриком В.Я. поданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві вказано, що згідно оскаржуваної постанови 07.11.2019 року об 11 год. 56 хв. водій транспортного засобу марки Mitsubishi Outlander з державними номерними знаками НОМЕР_1 по вулиці Танцорова здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 8.4 ПДР. По даному факту посадовою особою управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Петриком В.Я. винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія ТЕ №004174 за ч. 1 ст.122 КУпАП, постанова винесена після встановлення відповідальної особи та отримана позивачем, про що свідчить запис у постанові. Пунктом 8.4 «в» ПДР України встановлено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеженні в русі. Згідно ПДР України знак 3.34 «Зупинку заборонено» діє від місця його встановлення до найближчого перехрестя за ним. В межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу. Інспектором з паркування здійснено фото фіксацію кількості три фото з різних протилежних ракурсів з відображенням 1)дати і часу (моменту) ;2) місця розташування даного транспортного засобу до нерухомих об'єктів та встановлено географічні координати, що повністю відповідають вимогам примітки ч. 14-2 КУпАП. Фото матеріали, які долучені до матеріалів справи, а також інформація про географічні координати відображені на веб сайті в мережі Інтернет, у рубриці «порушення правил паркування», ознайомитись з якими позивач може, увівши запитувану інформацію. Вищевказане підтверджує, що посадова особа - ОСОБА_2 діяв правомірно, у межах повноважень у спосіб, передбачений законодавством, тому оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та об'єктивною.
У судовому засіданні представник позивача Молень Р.Б. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовні заяві та просить їх задовольнити. Також вказав, що на фото матеріалах, розміщених на сайті зображено дорожній знак «Зупинка заборонена», який розташований зовсім на іншій вулиці, тому відсутні докази встановлення дорожнього знаку «Зупинка заборонена» та його дії на частину дороги, де було здійснено зупинку автомобіля позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві. Крім того, пояснив, що ним було винесено постанову відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу, позивач заперечував порушення ним правил дорожнього руху та вказував на відсутність відповідного дорожнього знаку, хоча відповідний дорожній знак «Зупинка заборонена» був встановлений. Також, вказав, що на сайті дійсно помилково розміщено зображення іншого дорожнього знака «Зупинка заборонена», а не того, вимоги якого було порушено позивачем, однак на фотознімках видно дорожній знак, вимоги якого було порушено, тому вважає, що відеоматеріали є достатніми доказами вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
Представник третьої особи Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень на позов не подав.
Отже розгляд справи слід здійснити без участі представника третьої особи на підставі пункту 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), яким визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання без поважних причин.
Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне:
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 004174 від 07 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Вказаною постановою констатовано, що водій ОСОБА_1 , 07 листопада 2109 року о 11 год. 56 хв. за адресою вул. Танцорова, керуючи автомобілем марки «Мітсубісі Аутландер» д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зупинку в зоні дії знаку «Зупинка заборонена», чим порушив п. 8.4 в) ПДР України.
Частиною 1 статті 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 219 КУпАП передбачено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Із змісту позовної заяви встановлено, що позивач заперечує обставини викладені у постанові щодо порушення ним п. 8.4 в) ПДР України, оскільки у постанові не вказано суть правопорушення.
Згідно вимог ч.ч.2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно із пунктом 8.4 ПДР України вказано, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: «в» Заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеженні в русі.
Таким чином, із зазначених положень ПДР випливає, що пунктом 8.4 лише визначено групи дорожніх знаків.
В межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Згідно ПДР України знак 3.34 «Зупинку заборонено» діє від місця його встановлення до найближчого перехрестя за ним.
Однак, у спірній постанови серії ТЕ № 004174 від 07 листопада 2019 року, не конкретизовано об'єктивну сторону правопорушення, а саме: не встановлено точного місця вчинення правопорушення, а лише зазначено вулицю; не зазначено, вимоги якого саме дорожнього знаку, вказаного у Додатку 1, порушено, тобто не встановлено, за яке саме порушення правил дорожнього руху позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 1 ст. 14-2 КУпАП передбачає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно примітки до зазначеної норми режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
Як вбачається із чотирьох матеріалів фотофіксації правопорушення, на трьох із них зафіксовано об 11 год. 56 хв. транспортний засіб марки «Мітсубісі Аутландер» д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснив зупинку за адресою: вул. Танцорова, 5 в м. Тернополі; на четвертій фотокопії о 11 год. 49 хв. зображено дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена», який розташований по вул. Танцорова, 14. Інші фотоматеріали, що підтверджують встановлення дорожних знаків, відсутні.
Встановлено та підтверджено сторонами, що на матеріалах фотофіксації зображено дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена», дія якого не поширюється на ділянку дороги, де здійснив зупинку транспорний засіб, належний позивачу.
Крім того, відповідач пояснив, що вказане зображення даного дорожнього знаку було розміщене на сайті помилково.
Проте, відповідачем не доведено на підставі належних та допустимих доказів, що транспортний засіб марки «Мітсубісі Аутландер» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зупинку з порушенням вимог дорожнього знаку «Зупинка заборонена».
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Цієї вимоги закону представник відповідача не виконав та не надав жодного доказу на підтвердження правомірності винесення спірної постанови та на спростування доводів позивача.
Не міститься таких доказів і у матеріалах справи.
Таким чином, при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором з паркування) не було повно з'ясувано обставин справи, що суперечить вимогам КУпАП.
Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За даних обставин суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до пункту 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому позов підлягає до задоволення, шляхом скасування спірної постанови ТЕ № 004174 від 07 листопада 2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.247, 251, 252, 258, 280, 283, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 004174 від 07 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Відповідач: завідувач сектору контролю за паркуванням Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Петрик Володимир Ярославович (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 1, м. Тернопіль).
Третя особа: Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 1, м. Тернопіль).
Повне судове рішення складене та підписане суддею 24 січня 2020 року.
Головуючий суддяК. М. Грицай