Справа №295/6130/19
Категорія 131
2-а/295/2/20
23.01.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м . Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
секретаря судового засідання Козакевич І.В.,
Позивача ОСОБА_1 , його представника Налапко М.М., перекладача Якименко К.С., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача Галіцької А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі адміністративну справу за позовом представника позивача Налапко Миколи Миколайовича, який діє в інтересах громадянина Республіки Камерун Станли ОСОБА_3 до Житомирського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, в особі начальника Житомирського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області Кравцова Володимира Андрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача звернуся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області Кравцова Володимира Андрійовича серії ПН МЖТ № 034870 від 12.04.2019 року про притягнення громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. та закрити провадження в адміністративній справі відносно громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення з підстав відсутності у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
В обгрунтування позову вказано, що під час винесення постанови ОСОБА_2 не дотримався вимог статті 245 КУпАП, відповідно до якої завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи та статті 280 КУпАП, відповідно до якої не з'ясовано обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу тощо. Відповідно до посвідки на тимчасове проживання № ТР 221268 громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 має право проживати на території України до 01.08.2019 року. Тобто, громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 не можна вважати особою, яка проживала на території України без документів. Крім протоколу, жодних доказів вини громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , не має, як і відсутні докази того, що ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав її шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків, ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у постанові про накладання адміністративного стягнення, не містяться. Громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 не мав та не має жодного умислу порушувати Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні». У порушення вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглянута після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що позбавило можливості позивача скористатися юридичною допомогою адвоката та використати інші, передбачені чинним законодавством, права.
27.05.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що за результатами розгляду протоколу з дотриманням вимог статей 222-2, 245, 248, 280 КУпАП і з дотриманням строків розгляду справ, встановлені статтею 277 КУпАП уповноваженою особою зазначеного підрозділу ДМС вирішено справу та винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1700, 00 грн. та за правилами статті 285 КУпАП копію постанови, після її оголошення вручено правопорушнику. 18.03.2019 року Управлінням Державної міграційної служби України в Житомирській області скасовано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 громадянина Республіки Камерун Станли ОСОБА_3 , з підстав зазначених у Рішенні №20. При цьому, термін дії візи позивача закінчився 12.04.2018 року. На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, рішення №20 позивачем не оскаржувалась, з чого випливає що позивач перебував на території України не маючи на те законних підстав. Щодо посилань представника позивача, на факт неналежного володіння українською мовою, то відповідач вказав на те, що в протоколі ПР МЖТ №034870 про адміністративні правопорушення, позивачем у відповідній графі проставлено підпис власноруч зазначено, що перекладача не потребує. Відповідач зазначив, що позивачем безумовно скоєно адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 203 КУпАП, за що уповноваженою особою Житомирського РВ правомірно накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., що в силу приписів ст. 23 КУпАП є мірою відповідальності особи за вчинене адміністративне правопорушення та у спірних правовідносинах є необхідним і достатнім засобом реагування Житомирського РВ на вчинене адміністративне правопорушення іноземцем.
03.06.2019 від ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив. Представник вказав, що відомості, які зазначені у відзиві, суперечать вимогам закону та обставинам справи. Так у відзиві, зазначено, що позивач станом на 12.04.2019 року перебував на території України без законних підстав, але відповідно до посвідки на тимчасове проживання № ТР НОМЕР_2 , виданої 02.08.2018 року, громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 має право проживати на території України до 01.08.2019 року. Тобто, громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 не можна вважати особою, яка проживала на території України без документів. Твердження про те, що ОСОБА_1 поставлено підпис у протоколі та зазначено, що він не потребує перекладача, не спростовує обов'язок відповідача забезпечити участь перекладача у справі стосовно особи, яка нє володіє у достатній мірі українською мовою, перебуває у вразливому стані та залежна від дій представника органу державної влади.
В судовому засіданні позивач (за його участі в судовому засіданні ) підтримав адміністративний позов, зазначив, що йому не було відомо про рішення щодо скасування посвідки, в поліції йому нічого не пояснили, вказав, що "просто хотіли щоб зробив, як вони хотіли". Представник позивача посилаючись на порушення права на захист, розгляд справи про накладення адміністративного стягнення без участі перекладача, відсутність складу адміністративного правопорушення просив позов задовольнити.
ОСОБА_2 та представник Житомирського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Станли ОСОБА_3 є громадянином Республіки Камерун 02.08.2018 року, останньому видано посвідку на тимчасове проживання в Україні, дата закінчення дії посвідки - 01.08.2019 року (а.с. 9).
Рішенням Управління державної міграційної служби України в Житомирській області від 18.03.2019 року скасовано посвідку на тимчасове проживання Станли ОСОБА_3 . В рішення роз'яснено, що з дня отримання рішення Станли ОСОБА_3 повинен в семиденний строк здати посвідку, знятись з реєстрації за місцем проживання та виїхати за межі України (а.с. 27).
Копію вказаного рішення було направлено ОСОБА_1 21.03.2019 року (а.с. 28). Докази про отримання вказаного рішення позивачем в матеріалах справи відсутні, так само як і відстні докази про направлення та вручення рішення про скасування посвідки та тимчасове проживання з перекладом на рідну мову або іншу мову яку особа розуміє.
Постановою начальника Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області Кравцова В.А. серія ПН МЖТ № 034870 від 12.04.2019 року громадянина Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Частиною першою ст. 203 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.
За положеннями ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП під час розгляду справи орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
За положеннями ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.
Судом встановлено, що в рапортах старшого оперуповноваженого ВБЗПТЛ ГУНП в Житомирській області Цебенка В.В., заступника начальника ВБЗПТЛ ГУНП в Житомирській області Ванільчука Н.О. від 12.04.2019 року, вказано, що при виявленні 12.04.2019 року ОСОБА_1 та під час спілкування з останнім стало зрозуміло, що він розуміє англійську мову та нею спілкується після чого працівники поліції перейшли на спілкування англійською мовою (а.с. 32, 33).
Крім того, 12.04.2019 року заступником начальника ВБЗПТЛ ГУНП в Житомирській області Ванільчук Н.О. у Станли ОСОБА_3 були відібрані пояснення, записані українською мовою, без будь яких відомостей про залучення перекладача.
Отже, яким чином відбирались пояснення у Станли Тани ОСОБА_6 українською мовою, з урахуванням того, що цими ж працівниками було підтверджено, що позивач спілкується англійською мовою, встановити неможливо.
Працівник поліції, який відбирав пояснення, не є перекладачем.
З огляду на що, відповідачем слід було надати доказ того, що при складенні протоколу позивачу було роз'яснено зміст ст. 268 КУпАП зрозумілою для нього мовою, надано можливість подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу рідною мовою або мовою, якою він володіє, проте, такі докази відсутні.
Участь перекладача не було забезпечено і при розгляді справи та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід'ємна складова права на захист (параграф 3 ст. 6 Конвенції).
Право на допомогу перекладача є однією зі складових прав особи на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд.
За таких умов, складений з порушенням вимог законодавства протокол не може вважатись допустимим доказом на підтвердження зазначених у ньому обставин. Як зауважувалось вище, позивач був позбавлений можливості надати пояснення, в тому числі щодо обізнаності про скасування посвідки про тимчасове проживання на території України.
Відсутні і докази отримання Станли ОСОБА_3 рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, а тому вимога про виїзд за межі України в семиденний строк та визнання його таким, що перебуває без документів на право проживання в Україні, або за недійсними документами, термін дії яких закінчився є необґрунтованими.
За умови не отримання позивачем рішення про скасування тимчасової посвідки, підстав вважати, що він неправомірно перебуває на території України в нього не було, а тому умислу у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 203 КУпАП не доведено.
Частина перша ст. 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відбулось із вищевказаними порушеннями вимог законодавства, наявність умислу в діях позивача на час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено, винесена постанова не може вважатись рішенням, яке ґрунтується на повному та всебічному з'ясуванні всіх обставин, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 90, 241-256, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 , який діє в інтересах громадянина Республіки Камерун Станли ОСОБА_3 до Житомирського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, в особі начальника Житомирського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області Кравцова Володимира Андрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову серії ПН МЖТ № 314870 від 12.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення відносно Станли Тани Ітое скасувати, провадження по справі закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, набирає законної сили з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.
Позвиач: Станли Тани Ітое, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Налапко Микола ОСОБА_7 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Житомирський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, в особі начальника Житомирського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області Кравцова Володимира Андрійовича: місце знаходження: м. Житомир, вул. Грушевського, 75/114.
Суддя Л.М. Чішман