Справа № 182/4255/19
Провадження № 2/0182/871/2020
Іменем України
24.01.2020 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Багрової А.Г.
розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Представники позивача - Гребенюк Олександр Сергійович за довіреністю № 367-К-Н-О від 31.01.2019 року (а.с.26), ОСОБА_2 за довіреністю № 2166-К-Н-О від 02.05.2019 року (а.с.111).
Заяви по суті справи:
19.06.2019 року АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12704,23 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 26.01.2013 року відповідач підписав заяву б/н, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 5000,00 грн. (з можливістю його збільшити або зменшити) на картковий рахунок на умовах, визначених Банком.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язувався належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти, комісії) у терміни, встановлені кредитним договором.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відносно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків у встановлені кредитним договором терміни ОСОБА_1 не виконує, у зв'язку з чим у нього склалась заборгованість за кредитом.
Станом на 14.05.2019 року заборгованість відповідача перед Банком становить 12704,23 грн., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 5663,98 грн.;
- заборгованість за простроченим тілом кредиту - 2198,70 грн.;
- заборгованість за пенею за прострочене зобов'язання - 3010,40 грн.;
- заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 750,00 грн.
- штраф (фіксована частина) -500,00 грн.;
- штраф (процентна складова) - 581,15 грн.
Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умов надання кредиту, не повертає позивачу кредитні кошти та пов'язані із кредитом платежі, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати (а.с.2-4).
27.12.2019 року ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк», у якому просив у позові відмовити у повному обсязі у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю (а.с.97-100).
Посилається на те, що Банком не надано доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитної картки, а також факту користування ним кредитними коштами. Розрахунок заборгованості не відповідає дійсності, оскільки з кредитного договору неможливо встановити розмір кредитного ліміту, процентну ставку та відповідальність за порушення кредитних зобов'язань. Умови та правила надання банківських послуг, додані Банком до позову, відповідач не підписував та з їхнім змістом не знайомився. Позивач також зазначає про встановлений відповідачеві кредитний ліміт у сумі 5000 грн., проте просить стягнути, у томі числі, тіло кредиту у сумі 5663,98 грн. та простроченого тіла кредиту у сумі 2198,70 грн., що суттєво перевищує нібито отриманий кредитний ліміт. Крім того, Банком пропущений встановлений законом річний строк для звернення до суду з позовом з вимогами про стягнення штрафу та пені, оскільки з позову вбачається, що строк погашення чергового платежу по даному кредитному договору виник у липні 2017 року.
03.01.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач, підписуючи 26.01.2013 року анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, підтвердив свою згоду на те, що дана заява разом з умовами, правилами та тарифами складають кредитний договір між ним та Банком, а також факт своєї обізнаності з ними. Розрахунок, проведений Банком відповідно до умов договору, відповідачем не спростований. З виписки по рахунку останнього вбачається, що він активно користувався кредитним коштами та частково виконував умови договору щодо повернення кредиту. Сума встановленого кредитного ліміту у 5000 грн. підтверджується наданою Банком довідкою. Строк дії картки, виданої ОСОБА_1 , закінчується в останній день квітня 2020 року, тому Банком не пропущений строк позовної давності (а.с.101-110).
Процесуальні дії у справі:
Провадження по справі відкрито 12.08.2019 року та постановлено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позов (а.с.40).
18.09.2019 року постановлено розглянути справу заочно (а.с.45) та ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі (а.с.46-47).
06.11.2019 року Дніпровським апеляційним судом постановлено ухвалу про витребування справи - у зв'язку з поданням ОСОБА_1 апеляційної скарги на заочне рішення від 18.09.2019 року (а.с.70).
21.11.2019 року Дніпровським апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження (а.с.74).
02.12.2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд та скасування заочного рішення разом з клопотанням про поновлення строку для подачі даної заяви (а.с.78-82).
Ухвалою від 16.12.2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення скасовано (а.с.91).
Судом встановлено:
26.01.2013 року відповідачем ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.7).
Надана позивачем у світлокопії анкета-заява від 26.01.2013 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить даних, якою послугою мав намір скористатись позичальник та яку картку просив оформити на своє ім'я, не містить зазначений бажаний кредитний ліміт, а також, який саме вид платіжної картки банком було видано відповідачу відповідно до його заяви, її номеру, строку дії та який кредитний ліміт йому було встановлено; не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше).
Також банком наданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не підписано позичальником (а.с. 9-23).
Крім того, до позовної заяви долучено витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», передбачає чотири види Тарифів в залежності від типу кредитної картки: «Універсальна - 30 днів пільгового періоду», «Універсальна - 55 днів пільгового періоду», «Універсальна - Contract», «Універсальна - Gold»(а.с.8).
Як вбачається із зазначеного витягу, кожен вид кредитної картки передбачає пільговий період, базову процентну ставку на місяць, обов'язковий щомісячний платіж, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У ході судового розгляду встановлено, що надана позивачем анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить даних якою послугою мав намір скористатись позичальник та яку картку просив оформити на своє ім'я, не містить зазначений бажаний кредитний ліміт, а також, який саме вид платіжної картки банком було видано відповідачеві відповідно до його заяви, його номеру, строку дії та який кредитний ліміт йому було встановлено; не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше). Доданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не підписано позичальником.
Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріали справи не містять письмових доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 за кредитним договором від 26.01.2013 року кредитних коштів у розмірі 5000 грн.
Як вбачається з довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 26.01.2013 року отримав картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 зі строком дії пере випущеної картки до останнього дня 04.2020 року (а.с.112). У той же час, анкета-заява від 26.01.2013 року не містить відомостей про номер кредитної картки, яка була відкрита відповідачеві.
Виписка з кредитного рахунку ОСОБА_1 надана Банком по кредитній картці № 4149……..8352, та у ній зазначений період з 01.01.2013 року по 11.12.2019 року, проте фактично починається з 04.03.2016 року (а.с.113-116). Дана виписка відображає рух коштів по картці, однак з її змісту неможливо встановити істотні умови, які необхідні для вирішення питання про наявність заборгованості відповідача по спірному договору, а саме: розмір кредитного ліміту, умови надання коштів та відповідальність за ухилення від зобов'язання. З цих же міркувань суд не бере до уваги фото відповідача з карткою (а.с.117).
З письмових доказів, наданих стороною позивача, неможливо встановити який тип картки було видано відповідачу, розмір кредитного ліміту, встановленого на картку 26.01.2013 року, неможливо визначити розмір заборгованості за договором, так як його розрахунок виходить безпосередньо з розміру наданого банком кредиту та типу кредитної картки.
За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факт укладення кредитного договору з відповідачем в порядку, передбаченому законом, доведення до відома останнього положень цього договору та погодження всіх його істотних умов, видачі кредиту 26.01.2013 року та обґрунтованості розрахунку заборгованості.
В зв'язку з цим, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
За умовами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати, понесені АТ КБ «ПриватБанк» відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.10,11,12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268 ЦПК України, суд -
У позові Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити у повному обсязі.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його повного складення.
Повний текст рішення складено 24.01.2020 року.
Дані про учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570 адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: А. Г. Багрова