г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3457/19
Номер провадження 2/213/212/20
24 січня 2020 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Алексєєва О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шрам В.А.,
відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про встановлення сервітуту, зобов'язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів, в якому зазначив, що будучи суб'єктом господарювання з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов'язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель. Відповідачі не допустили інженерів-інспекторів позивача для встановлення вузла комерційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , тому просить встановити строком на п'ять років сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 , в якому обладнується вузол комерційного обліку теплової енергії, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку АТ "Криворізька теплоцентраль", зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням АДРЕСА_1 шляхом надання позивачу доступу до вказаного приміщення, в якому обладнується вузол комерційного обліку теплової енергії, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.
03 грудня 2019 року представником позивача подано клопотання про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
05 грудня 2019 року представником позивача подано клопотання про зміну предмету позову.
24 січня 2020 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не заперечували проти переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно ч.1-3ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Оскільки позивачем пропущено визначені п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України строки зміни розміру позовних вимог та предмета позову, уточнена позовна заява та заява про зміну предмета позову не може бути прийнята та підлягає поверненню.
Відповідно до змісту п.3, п.5 ч.3 ст.274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер доказів у справі.
Згідно з ч.6 ст.277 ЦПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Вислухав думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, дослідив матеріали, зважаючи на обсяг та характер доказів у справі, для всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача задовольнити, перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Окрім того, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійних районах у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області№4929/16.14-42 від 22 листопада 2019 року та копії актового запису про смерть №837 від 01 жовтня 2007 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.
Тобто, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Так, відповідач ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час як провадження у даній справі відкрито 08 жовтня 2019 року.
Суд зважає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так, норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
Нормами ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У своїй постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку
ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.
Суд зазначає, що законодавством України не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка померла до відкриття провадження у справі, а тому провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_8 про встановлення сервітуту тазобов'язання надати доступ до технічного приміщення підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 49, 55, 255, 274, 277 ЦПК України,
Відмовити в прийнятті заяви про зміну предмету позову та уточненої позовної заяви.
Перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі.
З метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України, призначити підготовче судове засідання на 11.00 год. 24 лютого 2020 року, в приміщенні Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Визначити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який має відповідати вимогам частини третьої-п'ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої-п'ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_8 про встановлення сервітуту тазобов'язання надати доступ до технічного приміщення закрити.
Роз'яснити позивачу, що смерть ОСОБА_8 не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до її спадкоємців.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині закриття провадження подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Алексєєв