ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2020 року м. Київ № 640/295/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1
доЦентрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області № 167 від 20.06.2019 про відмову у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
По-перше, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем заявлена позовна вимога до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, яке не визначено в якості відповідача по даній справі.
По-друге, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами першою та другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Як вбачається з позовної заяви предметом оскарження позивачем в судовому порядку є наказ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області № 167 від 20.06.2019 про відмову у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Спеціальним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011 № 3671-VI (надалі - Закон № 3671-VI).
Так, відповідно до частини першої статті 12 Закону №3 671-VI рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
30 вересня 2013 року Пленумом Вищого адміністративного суду України винесено постанову "Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року №1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2011 року №3, від 16 березня 2012 року №3".
В пункті 20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року №12 звернуто увагу судів на те, що строк у п'ять робочих днів для оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлений частиною першою статті 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", застосовується як для подання скарги до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, так і до строків звернення до суду з позовною заявою.
Таким чином, враховуючи положення частини третьої статті 122 КАС України і статті 12 Закону №3671-VІ строк для оскарження рішення Державної міграційної служби України від 28.11.2019 року №415-19 встановлений у п'ять днів з дня письмового повідомлення про таке.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску.
Позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно подати до суду супровідним листом з посиланням на реквізити даної ухвали заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням номера справи, до якої долучити (в кількості для суду та інших учасників справи (відповідачів):
- заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду та зазначенням обставин, які унеможливили звернення позивача до суду з даним позовом протягом п'яти днів або вказати інші підстави поновлення строку;
- позовну заяву складену відповідно до вимог статті 160 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Залишити позовну заяву без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, відповідно до змісту частини другої статті 256 та пункту 5 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності.
Суддя П.О. Григорович