Справа № 210/5702/18
Провадження № 2/210/144/20
іменем України
"16" січня 2020 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,
за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,
за участі сторін не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернувся 10 жовтня 2018 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.10.2013 року, сума якої складає 64206,90грн. та судові витрати у справі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 17.10.2013 року, відповідно до якої отримала кредит в розмірі 5300,00 грн. Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку з чим, станом на 25.09.2018 року виникла заборгованість у розмірі 64206,90 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні присутнім не був, про час та місце розгляду справи повідомлений,матеріали справи містять заяву про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.4).
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні присутньою не була, скориставшись правом представництва відповідно до ст.58 ЦПК України. Подала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти позову, оскільки нею дійсно укладений кредитний договір від 18.10.2013 року на суму 5300, 00грн., яким вона користувалася до 09.07.2017 року. Цього дня на її електронну адресу прийшло повідомлення, що нею взятий кредит «оплата частками» на суму 23957,07грн. в магазині «АЛЛО» по пр. Гагаріна , 17. Проте, цього дня з 08.00 години до 17.00 години вона перебувала на своєму робочому місці за адресою: пр. Поштовий, 19 . Наступного дня, 10.07.2019 року, вона звернулася до Криворізького відділу НП у Саксаганському районі, де було відкрито кримінальне провадження за №1201700475001763 від 10.07.2017 року. В ході слідчих дій встановлено, що такі дії здійснені від її імені. Згідно з довідкою про рух коштів 09.07.2019 року з її картки також було знято 6000,00грн. та покладено 2000,00грн. у банкоматах по пр. Гагаріна. З документів, наданих в магазині «АЛЛО», видно, що оформлення кредиту здійснено за допомогою картки № НОМЕР_1 , якої у неї не було - вона мала картку з іншим номером. Також, в пакеті документів є договір щодо сплатити кредиту, який посвідчено не її підписом. На той час нею особисто витрачено 5302,00грн., шахраями вилучено 6000,00грн. та оформлено кредит на 23957,07грн. Також, станом на 09.07.2017 року збільшено кредитний ліміт до 12000,00грн., про що їй не було відомо. У подальшому, коли вона сплачувала через термінал кошти, висвічувалося прізвище особи, яка володіє карткою № НОМЕР_2 « ОСОБА_2 », а при відвідуванні персонального кабінету в «Приват24» висвічується карта невідомого походження. У «Приватбанку» їй повідомили, що всі дії проведено з її картки зі знанням ПІН -коду. Позов не визнала.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - просив розглядати справу за його відсутності, подав суду заяву, в якій відмовився від розгляду поданих раніше клопотань про призначення почеркознавчої експертизи (від 05.04.2019 року), про залучення до участі у справі третьої особи (від 18.04.2019 року), про витребування доказів (від 18.04.2019 року, 06.11.2019 року). Просив врахувати сплату відповідачем грошових коштів в сумі 18670,00грн. до 09.07.2017 року та 5930,56грн. після 09.07.2017 року (сума використаних відповідачем кредитних коштів 16765,46грн.), просив у позові відмовити.
У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_5 зазначила, що відповідач за допомогою кредитної картки скористалася сервісом «Оплата частинами», для використання якого необхідні обов'язкові умови: кредитний ліміт на картці від 2000,00грн., доступний залишок коштів покриває перший платіж. Такою послугою можна скористатися в будь-якому торговельному центрі, де є термінал Приватбанку, тільки за допомогою своєї кредитної картки. Оскільки сервіс «Оплата частинами» не є окремим кредитним договором , а тільки додатковою послугою для власників кредитних карт підписання окремого кредитного договору не вимагається. Заяв, дзвінків в банк від відповідача про втрату кредитної картки, за допомогою якої була оформлена послуга «Оплата частинами» - не надходило, що підтверджує використання сервісу «Оплата частинами» саме відповідачем. Більш того, відповідач неодноразово здійснювала погашення заборгованості після оформлення «Оплата частинами», що свідчить про отримання та користування карткою, а також оформлення «Оплата частинами» саме відповідачем. Пунктом 2.1.1.2.2.4 Умов і Правил встановлено прийняття клієнтом будь-якого розміру кредитного ліміту, тим більше відповідальність клієнта наступає за використані ним кошти ( фактично отримані кошти та плата за користування ними) , а не за сумою стартового кредитного ліміту по картці. Розмір тіла кредиту перевищує встановлений кредитний ліміт, оскільки у разі недостатньої кількості грошових коштів на рахунку для оплати чергового платежу, клієнт доручає банку встановити овердрафт на кредитну картку на суму необхідну для сплати чергового платежу. У кримінальному провадженні за №1201700475001763 від 10.07.2017 року не встановлено винних осіб. Всі обставини, на які посилається відповідач не встановлено вироком суду, який набрав законної сили. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представником відповідача ОСОБА_4 06.11.2019 року подано заперечення до відповіді на доповнення до відзиву, в якому він підтвердив факти, викладені відповідачем у відзиві на позов та додав, що заборгованість за кредитним договором виникла внаслідок проведення невстановленою особою не санкціонованих з боку ОСОБА_1 дій 09.07.2017 року по кредитній картці № НОМЕР_1 , щодо отримання якої позивачем не надано жодного доказу. Щодо несанкціонованого використання коштів відповідач того ж дня повідомила ПАТ КБ «Приватбанк» за телефоном гарячої лінії банку 3700 та наступного дня звернулася до відділення поліції. У кримінальному провадженні №1201700475001763 від 10.07.2017 року, яке перебуває на стадії досудового розслідування, відповідача визнано потерпілою. Позивачем не доведено вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності , які б сприяли втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів невідкладно повідомила про це правоохоронні органи. Не є підтвердженням отримання 09 липня 2017 року відповідачем картки № НОМЕР_1 - фото відповідача у верхньому зимовому одязі на фоні чоловіка також у верхньому зимову одязі. Щодо стягнення заборгованості за кредитом, який отримано відповідачем, анкета-заява не містить відомостей щодо розміру процентної ставки, неустойки (пені, штрафів), Умови та Правила надання банківських послуг відповідачем не підписувалися, що є підставою для відмови у позові, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17-ц від 03 липня 2019 року. Просив відмовити у позові у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2013 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з метою отримання банківських послуг та нею підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.9), відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту , що нею не заперечується.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконувала, в результаті чого, станом на 25.09.2018 року має заборгованість за кредитом в сумі 64206,90грн., яка за розрахунком банку складається з наступного: тіло кредиту, - 28285,33 гривень, нараховані відсотки за користування кредитом, - 17589,44 гривень, пені, - 14798,47 гривень, а також заборгованість по штрафам - 500,00 гривень (фіксована частина), 3033,66 гривень (процентна складова) (а.с.5-8).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем ОСОБА_1 не заперечується укладення з позивачем кредитного договору б/н від 17.10.2013 року та користування кредитними коштами до 09.07.2017 року.
З витягу з кримінального провадження №1201700475001763 вбачається, що 09.07.2017 року до Саксаганського ВП КВП з письмовою заявою звернулася ОСОБА_1 з проханням притягти до кримінальної відповідальності невстановлену особу, яка 09.07.2017 року приблизно о 14.00год. здійснила крадіжку грошових коштів з картки « Приватбанку », яка належить потерпілій (а.с.44).
Отже, відповідач стверджує, що на її електронну адресу 09.07.2017 року прийшло повідомлення, що нею взятий кредит «Оплата частинами» на суму 23957,07 грн. в магазині «АЛЛО» по пр. Гагаріна, 17.
Проте, у період часу з 08.00год. по 17.00год. 09 липня 2017 року ОСОБА_1 працювала у ТОВ «Мед-сервіс» фармацевтом у аптеці №28 за адресою: м . Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд.19, прим.32 , що підтверджується довідкою №06 від 13.02.2018 року (а.с.46).
Відповідач ОСОБА_1 є власником кредитної картки № НОМЕР_3 , яку отримала 15.05.2017 року (а.с.125, 142), однак використання сервісу «Оплата частинами» 09.07.2017 року здійснено за допомогою кредитної картки № НОМЕР_1 (дата видачі 09.07.2017 року), отримання якої вона заперечує.
Так, відповідно до довідки ПАТ КБ «Приватбанк» про рух коштів на картці/рахунку № НОМЕР_1 (угода №SAMDN52000057596957 від 18.02.2013 року) і додатковим рахункам договору за період 03.07.2017-10.07.2017-09.07.2017 року проведено чотири операції: переказ на свою Копилку 26*55, здача від округлення расходів до 1 UAH - 0,66грн.; перший платіж за покупку на суму 23957,07грн. в магазині «АЛЛО», Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 17 від 09.07.2017 року по сервісу «Оплата частками» - 1996,34грн.; поповнення готівкою своєї картки у терміналі самообслуговування: Кривий Ріг, пр. Гагаріна, б.46 , ТК АТБ - 2000,00грн.; зняття готівки в банкоматі: Турагенство Система-Тур , Кривий Ріг, пр. Гагаріна, буд.27 - 6000,00грн. На зазначений період часу кредитний ліміт складав 12000,00грн., баланс на початок періоду - 5302,59грн. (з позначкою «мінус»), на кінець періоду - 11539,59 грн. (з позначкою «мінус») (а.с.45). Відомості про використання картки до 09.07.2017 року та після 09.07.2019 року відсутні.
Також, з фіскальних чеків №23887 та №RRN024005989113 від 09.07.2017 року вбачається, що 09.07.2017 року об 11:50год. здійснено продаж SAMSUNG GALAXY А5 вартістю 23957,07 грн. оплата частинами по договору №17070910394112 від 09.07.2017 року, покупець ОСОБА_1 (а.с.51).
ТОВ «АЛЛО» за вих.№850-1 від 22.09.2017 року надано відповідь, що вказаний в розрахунковому документі IMEI телефону може бути некоректним, оскільки поіменний облік реалізованих товарів в ТОВ «АЛЛО» не ведеться; відеозапис з камер спостереження в приміщенні магазину за період з 09.00 по 19.00 годину 09.07.2017 року не зберігся (а.с.48).
У довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) у АТ КБ «Приватбанк» міститься інформація про старт карткового рахунку - 18.02.2013 року (5211 5373 2602 2352) та зміну кредитного ліміту 18.02.2013р. - 300,00грн., 18.02.2013р. - 5300,00грн., 14.07.2016р. - 7000,00грн., 05.11.2016 - 12000,00грн., 22.07.2018 - 0,00 грн. (а.с.87).
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» №30.1.0.0/2-20181005/577 від 12.04.2019 року, ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_4 ) згідно з кредитним договором б/н від 17.10.2013 року отримала кредитні картки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , № НОМЕР_1 зі строком дії до останнього дня 06.2021 року (а.с.125).
Відповідач ОСОБА_1 не заперечує проти отримання зазначених карток, окрім останньої картки № НОМЕР_1 .
За клопотання відповідача ОСОБА_1 ухвалою суду від 15.07.2019 року судом витребувано від позивача відомості про банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_1 , а саме: фото ОСОБА_1 з банківською карткою НОМЕР_9 , підпис ОСОБА_1 на відповідній заяві про отримання банківської картки № НОМЕР_1 , ПІБ представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який видавав банківську картку № НОМЕР_1 , номер та адреса відділення, де така картка видавалася, а також інші документи, які оформлювалися при видачі відповідачці банківської картки (а.с.135).
На виконання ухвали суду позивачем надано довідку щодо номерів отриманих ОСОБА_8 карток, дати відкриття та терміну дії. Так, картку НОМЕР_10 видано 18.02.2013 року (термін дії до 07/16) , НОМЕР_6 - 17.10.2013 ( термін дії до 07/17), НОМЕР_7 - 20.07.2015 р. ( термін дії до 01/19), НОМЕР_3 - 15.05.2017 ( термін дії до 05/21 ), НОМЕР_9 - 09.07.2017 ( термін дії до 06/21), НОМЕР_3 - 10.07.2017 ( термін дії до 05/21 ) (а.с.142).
Щодо інших доказів, які витребувано ухвалою суду, позивачем надано пояснення, що фото клієнта з продуктом банку - карткою - є правом банківської установи, а не обов'язком; перевипуском картки є приєднання картки з новим строком дії до раніше відкритого карткового рахунку та не є укладенням нового договору, тому на перевипуск платіжної картки додаткові документи під час її отримання не заповнюються, що не суперечить чинному законодавству України (а.с.140).
Отже, фото ОСОБА_1 з кредитної карткою № НОМЕР_1 , підпис ОСОБА_1 на відповідній заяві про отримання банківської картки № НОМЕР_1 , ПІБ представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який видавав банківську картку № НОМЕР_1 , номер та адреса відділення, де така картка видавалася, а також інші документи, які оформлювалися при видачі відповідачці банківської картки - суду не надано..
Кредитна картка № НОМЕР_1 видана 09.07.2017 року, відтак фото відповідача у одязі, що відповідає сезону осінь-весна, з банківським продуктом - карткою - номер якої на фото не розпізнається, не могло бути здійснено 09 липня 2019 року, а тому не може бути підтвердженням отримання нею даної картки, як посилається позивач (а.с.186). Також, з урахуванням наявності у відповідача карток для отримання заробітної плати та пенсії, неможливо встановити, що це саме кредитна картка.
Відтак, жодного документального підтвердження отримання саме відповідачем ОСОБА_1 кредитної картки № НОМЕР_1 - 09.07.2017 року суду не надано. Також, суду не надано договору №17070910394112 від 09.07.2017 року, на якій міститься посилання у квитанції про оформлення сервісу «Оплата частинами» від 09.07.2017 року на суму 23957,07 грн.
Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність заяв, дзвінків в банк від відповідача про втрату кредитної картки, за допомогою якої була оформлена послуга «Оплата частинами», що, на думку позивача, підтверджує оформлення оплати частинами саме відповідачем , оскільки відповідач стверджує, що того ж дня звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» за телефоном гарячої лінії 3700, що не спростовано позивачем. До того ж, кредитна картка № НОМЕР_3 - 15.05.2017 ( термін дії до 05/21 ) перевипущена саме 10.07.2017 року після перевипуску картки № НОМЕР_1 - 09.07.2017 року, тобто 10.07.2017 року відповідач зверталася до банку (а.с.142); відповідач після 09.07.2017 року продовжувала користуватися карткою № НОМЕР_3 , що підтверджується рухом коштів на рахунку та свідчить, що відповідачем її не втрачено (а.с.86).
Крім того, позивачем надано роз'яснення умов отримання сервісу «Оплата частинами», в яких зазначає, що для отримання такої послуги необхідна наявність кредитної картки та ПІНу (а.с.71). Але, позивачем не надано жодних пояснень з якою метою відповідачу, яка мала кредитну картку № НОМЕР_3 ( строк дії якої не сплив), видано у день здійснення покупки у магазині АЛЛО нову кредитну картку № НОМЕР_1 .
Також, не заслуговують на увагу посилання позивача на здійснення відповідачем оплати заборгованості після оформлення «Оплата частинами», що, на думку позивача, підтверджує отримання картки та її використання (а.с.71,72).
Так, з розрахунку заборгованості (а.с.8) та випискам про рух коштів на рахунках (а.с.84,86) вбачається, що станом на 09.07.2017 року ОСОБА_1 мала заборгованість за кредитом 5302,59 грн. На кредитній картці № НОМЕР_1 здійснення операцій з грошовими коштами відбувалося лише 09.07.2017 року, у подальшому кожного місяця відбувалося списання страхового платежу по договору «Страхування кредитного ліміту» ( а.с.84). За кредитною карткою НОМЕР_8 вносилися грошові кошти шляхом переводу з картки А-Банку та поповненням готівкою у терміналі самообслуговування , відправником ОСОБА_9 - у межах наявної кредитної заборгованості - у сумі 5930,56 грн. Натомість, щомісячний платіж по сервісу «Оплата частинами» здійснювався шляхом списання коштів за рахунок овердрафту ( п.п.2.1.1.14.7 та 1.1.1.63 Договору), що підтверджується розміром заборгованості після проведення операції (збільшення на проведену суму) (а.с.60).
У поясненнях на відзив відповідача, позивачем не надано роз'яснення, чому у розділі «мої картки» зазначено власника картки НОМЕР_11 НОМЕР_12 ОСОБА_10 , та чому за кредитним рахунком закріплено одночасно дві картки, в тому числі НОМЕР_13 ОСОБА_1 (скріншот , а.с.59).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, позивачем суду не надано жодного доказу щодо отримання відповідачем кредитної картки № НОМЕР_1 , укладення саме відповідачем договору №17070910394112 від 09.07.2017 року, тому зазначені вище обставини суд не може тлумачити на користь позивача.
Станом на 20.09.2019 року слідство у кримінальному провадженні за №1201700475001763 від 10.07.2017 року за ч.1 ст.185 КК України триває, рішення по справі не прийнято, особу, яка вчинила даний злочин не встановлено (а.с.169).
Тому, суд вважає, що кредитна заборгованість виникла внаслідок списання коштів з рахунку відповідача у результаті шахрайських дій третіх осіб, за виключенням частини кредитної заборгованості виникла з вини відповідача станом на 09.07.2017 року.
До обов'язків відповідача, як клієнта та користувача карти входить не передавати Карти, Стікер РауРаss , ПІНи третім особам; не використовувати Карти, стікер РауРаss або нанесені на них дані у цілях, не передбачених даним Договором або, що суперечить чинному законодавству (п.п. 1.1.2.1.2. Умов і правил надання банківських послуг); вживати заходів щодо запобіганню втрати (викрадення) Карт, Стікеру РауРаss , ПіНу (персонального ідентифікаційного номеру) або інформації, нанесеної на Карту і магнітну смугу, або їхнього незаконного використання (п. 1.1.2.1.12. Умов і правил); інформувати Банк, а також правоохоронні органи про факти втрати Карти, Стікеру PayРаss, ПіНу, сім-карти мобільного телефону або отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення Банку, або за телефонами 3700 (безкоштовно) по Україні,0567161131(для дзвінків із-за кордону) (п.п. 1.1.2.1.13 Умов та правил).
Згідно п.п. 1.1.5.28. Умов і Правил, банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням пін-кода.
Саме держатель картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту звернення Власника Карти в Банк та блокування Карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в СТОП-ЛИСТ Платіжною системою, а в разі підключення до послуги "Екстрені гроші" також протягом часу блокування платіжної карти (п. 1.1.5.29 Умов і Правил).
Так, відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
За змістом статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до положень статті 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Під час розгляду справи встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15, яка врахована також Верховним Судом в постановах від 12.02.2018 року № 127/23496/15-ц, та від 20.06.2018 року № 691/699/16-ц .
Позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, про що свідчить наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, тому її вина у використанні спірних грошових коштів відсутня.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на момент вчинення шахрайських дій, а саме 09.07.2017 року у відповідача по справі за кредитним договором рахувалась кредитна заборгованість, зокрема 5302,59 грн. (а.с.8).
З розрахунку заборгованості ( колонка - сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості) вбачається , що з після 09.07.2017 року на погашення кредиту ОСОБА_1 внесено 5930,56 грн.(а.с.8), що відповідає руху коштів по кредитній картці № НОМЕР_3 (а.с.86), тобто на 627,97 грн. більше від заборгованості станом на 09.07.2017 року - 5302,59 грн.
Щомісячний платіж по сервісу «Оплата частинами» , який відображено як використання клієнтом кредитних коштів, здійснювався шляхом списання коштів за рахунок овердрафту. Кредитні кошти після 09.07.2017 року ОСОБА_1 не використовувалися, що вбачається з виписки про рух коштів за кредитною карткою № НОМЕР_3 , відповідачем тільки вносилися грошові кошти шляхом переводу з картки А-Банку , поповненням готівкою у терміналі самообслуговування , відправником ОСОБА_9 .
Крім того, до 09.07.2017 року ОСОБА_1 витрачено 16765,46 грн. кредитних коштів ( колонка розрахунку - витрати клієнтом кредитних коштів ), у той час як до 09.07.2017 року сплачено 18670,00 грн. та після 09.07.2017 року - 5930,56 грн. ( колонка розрахунку - сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості), тобто фактично витрачено кредитних коштів - 16765,46 грн., а внесено у рахунок повернення заборгованості - 24600,56 грн.
Відтак, визначений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту 28285,33 грн., не може бути стягнутий з відповідачки на користь позивача, оскільки позивачем не доведено використання відповідачем кредитних коштів після 09.07.2017 року , також не підлягає стягненню і використані відповідачем кредитні кошти в сумі 5302,59 грн., оскільки нею у рахунок погашення заборгованості сплачено 5930,56 грн. Використання нею кредитних коштів після 09.07.2017 року судом не встановлено.
Таким чином, кредитна заборгованість виникла внаслідок списання коштів з рахунку відповідача у результаті шахрайських дій третіх осіб. Відповідач повідомила банк про несанкціоноване списання грошових коштів з її рахунку, звернулась до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з картковим рахунком. Банком не доведено, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, які дають змогу ініціювати платіжні операції, що дало б підстави для відповідальності користувача за проведені платіжні операції, тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати позивача не відшкодовуються.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.4, 5, 16, 536, 546, 549, 550, 551, 610, 1054 ЦК України, суд, -
У позові Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса розташування: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.№1Д);
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпнНОМЕР_4, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Н. Ю. Вікторович