ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
24 січня 2020 року м. Київ № 640/25022/19
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
доКабінету Міністрів України
про визнання протиправним та нечинним розпорядження,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним розпорядження від 11.07.2018 № 490-р "Про реорганізацію науково-дослідного центру Збройних Сил України "Державний океанаріум".
Ухвалою від 18.12.2019 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з встановленням пропущення строку звернення до суду. Позивачу було запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали звернутися до суду з заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
16.01.2020 до суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався у листопаді 2019 року.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення суддею питання про можливість продовження процесуального строку в конкретній справі залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування, та є правом суду, а не обов'язком.
Водночас, у випадку пропуску строку підставою для його поновлення є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків відносини стають стабільними.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У даному випадку, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на звернення до суду.
Так, абзацом першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, з аналізу даної правової норми слідує, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, суд не може вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду незнання позивача про існування оскаржуваного розпорядження, оскільки воно належним чином було опубліковане та перебуває у вільному доступі, а тому позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав оскаржуваним розпорядженням.
Таким чином, позивачем не підтверджено наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 169, 241-243, 248, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї документами надіслати позивачу.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов