ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 січня 2020 року м. Київ № 640/22422/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0080674204,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0080674204.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що контролюючим органом оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2019 №0080674204 нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних до податкового повідомлення-рішення, яке є неузгодженим, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2018 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р.
За результатами перевірки складений акт від 10.05.2019 р. № 1020/26-15-42- 04-30/2488711418, у висновках якого, зокрема, визначено те, що відповідно до п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, протягом 2016-2018 років не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 36 580,11 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у м Києві винесені наступні податкові повідомлення-рішення від 11.06.2019: №0043404204, №0043414204, №0043454204, №0043644204, №0043634204, №0043484204.
Позивачем було подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення до ДФС України
Рішенням ДФС про результати розгляду скарги від 28.08.2019 р. № 41520/6/99-9911-05- 01-25, скаргу позивача від 02.07.2019 р. задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.06.2019 р. № 0043634204 в частині нарахування штрафних санкцій.
Не погоджуючись з даними рішеннями, позивачем було оскаржено їх до суду.
28.10.2019 р. позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.10.2019 р. № 0080674204, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних до податкового повідомлення-рішення №0043644204 від 11.06.2019.
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації.
За приписами п. 120-1.1 ст. 120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до п. 1 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
Так, ГУ ДПС у м. Києві сформовано податкове повідомлення-рішення від 23.10.2019 №0080674204, яким встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 36583,00 грн. після отримання податкового повідомлення-рішення №0043644204 від 11.06.2019 та застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 18291,64 грн.
Відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних, позивач отримав вищевказане рішення 25.06.2019, граничний термін реєстрації - 05.07.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення №0043644204 від 11.06.2019 02.07.2019 до ДФС України.
Не погодившись із Рішенням ДФС про результати розгляду скарги від 28.08.2019 р. № 41520/6/99-9911-05-01-25, позивач звернувся з відповідним позовом до суду
Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року у справі №640/18768/19 відкрито провадження за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2019 року №0043404204, №0043414204, №0043454204, №0043644204 та від 11 вересня 2019 року №0070214204.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки як станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і станом на час вирішення даної справи, судове рішення у справі №640/18768/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не прийнято, зобов'язання визначене таким податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим.
Встановлення факту неузгодження податкового зобов'язання є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого у зв'язку з виявленням контролюючим органом порушення термінів реєстрації податкових накладних до податкового повідомлення-рішення №0043644204 від 11.06.2019.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість своїх рішень з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241 - 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 23.10.2019 р. № 0080674204.
Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій