Рішення від 24.01.2020 по справі 420/5253/19

Справа № 420/5253/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Базилюк К.В., - за ордером

від відповідача: Литвинчук Т.В.,- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-МХ» (код ЄДРПОУ 39967844, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Сегедська,18) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0041001407 від 27 серпня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 05 вересня 2019 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-МХ» (код ЄДРПОУ 39967844, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Сегедська,18) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0041001407 від 27 серпня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, не ґрунтуються на об'єктивних даних, а лише містять припущення та не підтверджені документально.

Так, позивач зазначив, що висновки відповідача про відсутність господарської операцій позивача з ТОВ «Буд Логістик Сервіс» та їх документального підтвердження є безпідставними та необґрунтованими, оскільки господарські операції ТОВ «Добробут -МХ» з ТОВ «Буд Логістик Сервіс» фактично здійснені та підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та зміни майнового стану платника податків, як були надані під час перевірки, проте їх аналіз співробітники фіскальної служби до уваги не взяли.

Окрім того, позивач зазначив, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету та /або внесення неправдивих відомостей до податкової звітності негативні наслідки настають саме щодо цієї особи та це твердження цілком узгоджується з ч. 2 ст. 61 Конституції України, згідно з якою юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за іншу особу - контрагента ТОВ «Буд Ліогістик Сервіс».

Також, позивач зазначив, що не має доступу до закритих баз даних ДФС України і тому не може перевірити чи дійсно контрагент не мав найманих працівників і чи вніс неправдиві дані до своєї податкової звітності, та діючим законодавством України, в тому числі Податковим кодексом України (надалі - ПК України), не покладено на платника податків обов'язку перевіряти бухгалтерський, податковий облік іншого платника податків.

Висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються на податковій інформації відносно контрагента.

Тому, на думку позивача, ТОВ «Добробут -МХ» будь-яких порушень податкового законодавства по господарським операціям щодо формування податкового кредиту не допустило, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами, а тому висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «Добробут- МХ» положень п.44.1 ст. 44 п. 198. 1 п. 198.2 п. 198. 3 ст. 198 ПК України не відповідають дійсності, не ґрунтуються на первинних документах, а тому є необґрунтованими, безпідставними та незаконними, у зв'язку з чим прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року після усунення позивачем недолік, що зумовили залишення позову без руху, цю позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №36401/19 від 07.10.2019р.).

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Буд Логістик Сервіс» здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операцій з надання послуг для ТОВ «Добробут -МХ» і складено первинні документи, всупереч вимогам п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та надані документи за змістом п. 44. 1 ст. 44 ПК України не можуть вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку та звітності. За результатами проведеного аналізу наявних трудових ресурсів встановлено, що з однієї сторони - незначна кількість працюючих та з другої сторони значний обсяг оформлених ТОВ «Буд Логістик Сервіс» операцій з надання послуг лише однією особою, що свідчить про сумнівність здійснення фінансово-господарських операцій. Крім того, позивачем не були надані сертифікати якості матеріалів, які були використані під час виконання робіт за договором.

Також, відповідач зазначив, що оскільки реальність та можливість вчинення даної господарської операції у постачальника ТОВ «Буд Логістик Сервіс» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ «Добробут -МХ» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, у зв'язку з чим зменшене від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 180 711,00 грн., у т.ч. за січень 2019 року в сумі 180711 грн., а тому винесене за наслідками перевірки податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Позивачем, в свою чергу, надано заперечення на відзив, відповідно до якого просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 16 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 14 січня 2020 року.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у задоволенні позову повністю, з підстав викладених у відзиві.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши вступні слова представника позивача та представника відповідача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут-МХ» зареєстровано 26 серпня 2015 року, номер запису до ЄДР № 1 556 102 0000 055927 (а.с.46).

Одним із основних видів діяльності позивача є будівництво житлових та нежитлових будівель (41.20).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджено витягом 1515534501245 (а.с. 53).

Матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС в Одеській області був надісланий на адресу ТОВ «Добробут -МХ» запит щодо надання документів на підтвердження реальності придбання послуг, у тому числі у ТОВ «Буд Логістик Сервіс» (а.с.179-181), на який позивачем була надана відповідь (а.с. 182-184).

Також матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 18.07.2019 року №7529 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (а.с. 147) та направлень на перевірку (а.с. 172-175) посадовими особами ГУДФС в Одеській області, згідно з пп.78.1.4 п. 8.1 ст. 78 ПК України проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Добробут-МХ» з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ «Буд Логістик Сервіс» за період з 01.01.2019 року по 31.01.3019 року, за наслідками якої складено акт №1589/15-32-14-0739967844 від 07 серпня 2019 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198. 3 ст. 198 ПК України, в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на січень 2019 року в сумі 180 711 грн. (а.с.13-29).

На підставі акту перевірки №1589/15-32-14-0739967844 від 07 серпня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0041001407 від 27 серпня 2019 року, яким зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту в сумі 180 711 грн. (а.с.12).

Судом досліджені первинні документи, які надані позивачем перевіряючим під час перевірки по взаємовідносинам ТОВ «Добробут -МХ» з ТОВ «Буд Логістик Сервіс», а саме: договір підряду № 041218.01 від 04.12.2018 року, укладений ТОВ «Добробут-МХ» (Замовник) з ТОВ «Буд Логістик Сервіс» (Виконавцем) (а.с. 54-60), довідка про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 62-63), акт приймання виконаних робіт від 19.12.2018 року (а.с. 64-70), розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в (а.с. 71), підсумкова відомість (а.с. 72-74), платіжне доручення (сплата за роботу згідно з договором (а.с. 75), податкова накладна на суму ПДВ 180 711, 31 грн. (а.с. 76-77), яка зареєстрована в Реєстрі податкових накладних, про що свідчить квитанція № 1 (а.с. 78).

Представник відповідача зазначив, що розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в (а.с. 71), підсумкова відомість (а.с. 72-74) не є належними доказами, оскільки не містять відомості про осіб, які його підписали.

Також судом досліджено договір генерального підряду № 353/18 від 10.12.2018 року (а.с. 79-100), підсумкова відомість по об'єкту будівництва від 10.12.2018 року (а.с. 101-133), довідка про вартість будівельних робіт та витрати від 10.12.2018 року (а.с. 134-135).

Відповідач вважав, що цей договір є підтвердженням нереальності господарської операції ТОВ «Добробут -МХ» з ТОВ «Буд Логістик Сервіс», оскільки договір генерального підряду був укладений пізніше, ніж договір підряду з ТОВ «Буд Логістик Сервіс» на виконання цього договору генерального підряду, а також документи, що підтверджують виконання договору генерального підряду також були укладені раніше, ніж акт приймання виконання робіт між ТОВ «Добробут -МХ» та ТОВ «Буд Логістик Сервіс».

Також позивачем надані копії цивільно-правових договорів на виконання будівельно-ремонтних (монтажних) робіт від 05.12.2018 року, укладені ТОВ «Буд Логістик Сервіс» з фізичними особами щодо виконання послуг (а.с. 198-206), акти приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 207-214), відомості про трудові відносини осіб ТОВ «Буд Логістик Сервіс» (а.с.215), звіт про суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2018 року, в якому відображені укладені цивільно-правові угоди (а.с. 216), поданий ТОВ «Буд Логістик Сервіс» 05.08.2019 року (а.с. 217).

Відповідач звернув увагу, що вказаний звіт був поданий ТОВ «Буд Логістик Сервіс» з пропуском встановленого податковим законодавством строку та відповідно до звіту за грудень місяць щодо нарахування єдиного внеску від 06.01.2019 року ТОВ «Буд Логістик Сервіс» було зазначено кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру « 0» (а.с. 237-238) та за податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2018 року теж кількість працюючих за цивільно-правовими договорами « 0» (а.с. 239-240).

Також суд встановив, що контролюючий орган надсилав запит на адресу ТОВ «Буд Логістик Сервіс» з питання по взаємовідносинам з ТОВ «Добробут -МХ» (а.с. 244-245), на який ТОВ «Буд Логістик Сервіс» була надана відповідь про підтвердження таких взаємовідносин (а.с. 246-247), але зустрічна податкова перевірка ТОВ «Буд Логістик Сервіс» не проводилась.

Також судом досліджена інтернет сторінка htths://zakuhki.prom.ua/gov/tenders/UA-2018-11-09-001862-b щодо тендеру на Будівельні роботи та поточний ремонт (45000000-7). Капітальний ремонт будівлі казарми по ГП №520, в/м № Ч-3, смт. Чорноморське, Одеської області. Шифр - Ч-3/520, з якої вбачається, що конкурс розпочався у листопаді 2018 року, умовами конкурсу передбачено надати технічне завдання та проектну документацію.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників сторін, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 78.1. 4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з п.п.1-2 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, будь-які документи мають силу первинних лише в разі здійснення господарської операції та можуть братися для підтвердження даних податкового обліку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Суд зазначає, що стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобов'язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року ТОВ «Добробут -МХ» задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 41 667 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за вказаний період не встановлено їх заниження або завищення.

Між тим, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року встановлено його завищення на суму 180711 грн. за січень 2019 року, зокрема, у п. 3.1.2 акту перевірки зазначено, що у перевіряємий період ТОВ «Добробут-МХ» мало господарські відносини із ТОВ «Буд Логістик», що підтверджується наданими у відповідь на запит позивачем первинними документами.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 04.12.2018 року між ТОВ «Добробут -МХ» (Замовник) та ТОВ «Буд Логістик Сервіс» (Підрядник) укладено договір підряду №041218.01 на виконання робіт з капітального ремонту будівлі казарми по ГП №520, вм №Ч-3 смт Чорноморське Одеської області, Шифр Ч - 3520, а саме: встановлення вікон на цьому об'єкті.

Відповідно до умов цього договору, Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання власними силами й засобами забезпечення належної якості у відповідності з дозвільною й проектно-кошторисною документацією, діючих нормативно-правових та інших актів України (Державних будівельних норм, Держстандарту, технічних умов і т.п.) у сфері будівництва й умов Договору, виконати роботи з встановлення вікон на об'єкті: «Капітальний ремонт будівлі казарми по ГП №520 вм №Ч-3 смт Чорноморське Одеської області, Шифр Ч - 3520 й передати Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти від Підрядника виконані роботи й оплатити їх у визначеному Договором порядку.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що Підрядник зобов'язується почати роботи протягом трьох днів від дня підписання сторонами Договору підряду та отримання на свій розрахунковий рахунок авансу, строк виконання робіт до 01.12.2019 року (а.с. 54-61).

На виконання цього Договору позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 року від 19.12.2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року від 19.12.2018 року, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ - 2в на ремонтно- будівельні роботи, підсумкову відомість ресурсів об'єкт: ремонтно-будівельні роботи (витрати- по факту).

Згідно з акту виконаних робіт була виписана податкова накладна №3 від 19.12.2018 року на суму ПДВ 180 711, 306 грн. (а.с.76-77), яка зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1 від 16.01.2019 року (а.с.78).

За виконання зазначених робіт ТОВ "Буд Логістик Сервіс" отримано кошти у розмірі 1084267,84 грн., відповідно до платіжного доручення №1306 від 22.12.2018 року (а.с.75).

На обґрунтування свої позиції відповідач зазначив, що надані до перевірки первинні документи свідчать про сумнівність здійснення фінансово-господарських операцій, а саме: виконання будівельних робіт по встановленню вікон на об'єкті: «Капітальний ремонт будівлі казарми по ГП №520 вм №Ч-3 смт. Чорноморське Одеської області, шифр Чз/520, зокрема, з підстав того, що договір генерального підряду був укладений пізніше, ніж договір підряду з ТОВ «Буд Логістик Сервіс».

Так, судом встановлено, що 10 грудня 2018 року між Південне територіальне квартино-експлуатаційне управління в особі ТВО начальника Підгаєцького Ю.Я. та ТОВ «Добробут-МХ» (Підрядник) укладено договір генерального підряду №353/18 на закупівлю робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони капітальний ремонт будівлі казарми по ГП №520, вм №Ч-3 смт Чорноморське Одеської області, Шифр Ч - 3/520, відповідно до п.1.1 якого Підрядник зобов'язується в межах динамічної договірної ціни виконати на свій ризик власними та залученими силами комплекс робіт з капітального ремонту будівлі казарми по ГП №520, вм №Ч-3 смт Чорноморське Одеської області, Шифр Ч - 3/520 «ДК 021:2015:4500000-7- будівельні роботи та поточний ремонт» зазначену у пункті 1.2 та здати об'єкт готовим до експлуатації «Замовнику», а «Замовник» зобов'язується прийняти й оплатити вказані вище роботи (а.с.79-96).

Між тим, суд зазначає, що предметом перевірки контролюючого органу була саме господарська операція з встановлення вікон між ТОВ «Добробут -МХ» (Замовником) та ТОВ «Буд Логістик Сервіс» (Підрядником), на підтвердження якої позивачем надана достатня кількість первинних документів на підтвердження руху активів позивача.

На посилання відповідача на наявність у ТОВ «Буд Логістик Сервіс» одної працюючої особи, суд зазначає, що це не позбавляє суб'єкта господарювання можливості виконати покладені на нього договором обов'язки шляхом залучення інших осіб.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 04.09.2018 року по справі №818/1249/17, суд зазначає: «Суд визнає, що сумніви або припущення у будь-якому випадку не можуть бути доказами податкового правопорушення, прийнятним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що припущення відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також розсуд можливості виконання ними певних видів діяльності не є доказами в межах податкових правовідносин. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати ними (контрагентами) податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування податкового зобов'язання поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб».

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Буд Логістик Сервіс» були укладені цивільно-правові договори на виконання будівельно-ремонтних (монтажних) робіт від 05.12.2018 року з фізичними особами щодо виконання послуг (а.с. 198-206), акти приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 207-214). Відомості про трудові відносини осіб ТОВ «Буд Логістик Сервіс» (а.с.215), звіт про суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2018 року, в якому відображені укладені цивільно-правові угоди (а.с. 216) були подані до податкового органу ТОВ «Буд Логістик Сервіс» 05.08.2019 року (а.с. 217).

Стосовно посилання відповідача на те, що вказаний звіт був поданий ТОВ «Буд Логістик Сервіс» з пропуском встановленого податковим законодавством строку, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїм контрагентом, а тому такі доводи відповідача відхиляються судом.

Так, у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі № 817/1339/17 зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (п. 14).

Суд враховує позицію відповідача про те, що розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в (а.с. 71) та підсумкова відомість (а.с. 72-74) не містять відомості про осіб, які його підписали, проте, суд зазначає, що такі доводи не є достатніми для висновку, що ця господарська операція є нереальною, оскільки, ці документи є додатком до КБ-2в, який належним чином підписаний уповноваженими особами сторін за договором.

Також суд відхиляє посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості матеріалів, наявність яких передбачена умовами договору підряду, оскільки, як зазначалось вище, в основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом не була проведена зустрічна перевірка ТОВ «Буд Логістик Сервіс», а висновки контролюючого органу щодо ТОВ «Буд Логістик Сервіс» ґрунтуються тільки на податковій інформації.

Між тим, суд зазначає, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію, наявну в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як на один із критеріїв оцінки реальності господарської операції, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.07.2018 року у справі № 817/1339/17 (п. 19).

Нормами п.п. 200.1, 200.2 і 200.4 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу, б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Виходячи з аналізу наведених норм Податкового Кодексу України в сукупності, суд дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

У листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України зазначив, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції. Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11).

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем до матеріалів справи залучено сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договори підряду, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

Аналізуючи складені між позивачем та його контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, суд вважає, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення -рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0041001407 від 27 серпня 2019 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Тому належить стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-МХ» судовий збір в розмірі 2710,66 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-МХ» (код ЄДРПОУ 39967844, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Сегедська,18) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0041001407 від 27 серпня 2019 року, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0041001407 від 27 серпня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-МХ» (код ЄДРПОУ 39967844, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Сегедська,18) судовий збір в розмірі 2710,66 грн. (дві тисячі сімсот десять гривень 66 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 24» січня 2020 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.