Провадження №11кп/818/2682/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 ,
Справа № 639/4587/19 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.72 КК України
12 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 липня 2019 року стосовно ОСОБА_7 , -
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку тримання в місцях попереднього ув'язнення до строку відбування покарання, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України.
В обґрунтування прийнятого рішення районний суд вказав, що перебування ОСОБА_7 з 25.08.2016 року в місцях попереднього ув'язнення відбувалося в межах виконання вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 27.05.2016 року, а тому періоди з 25.08.2016 року по 20.11.2016 року; з 16.02.2017 року по 09.03.2017 року, з 27.04.2017 року по 20.11.2017 року, з 19.11.2018 року по 18.02.2019 року не підлягають зарахуванню у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу районного суду, зарахувати термін перебування в місцях попереднього ув'язнення, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Мотивуючи скаргу вказав, що в слідчих ізоляторах він перебував у зв'язку з оскарженням судових рішень, в тому числі за нововиявленими обставинами, тому вважає, що до нього має бути застосовано ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VІІІ від 26.11.2015 року.
Заслухавши доповідь головуючого судді; з'ясувавши думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги засудженого, оскільки вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
В частині 5 ст. 72 КК України (в редакції в редакції від 26.11.2015 року) зазначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення, у разі засудження особи до позбавлення волі, в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому, вказана норма кримінального закону чітко визначає, що у строк попереднього ув'язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово - медичної або судово - психіатричної експертизи; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 засуджений вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 27.05.2016 року за ч. 3 ст. 368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади або місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 1 рік, з конфіскацією частини належного йому на праві власності майна. Зараховано у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 06 жовтня 2015 року по 19 листопада 2015 року. Строк відбування покарання рахується з моменту фактичного затримання.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 03.08.2016 року вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 27.05.2016 року залишено без змін, тому вказаний вирок суду щодо ОСОБА_7 набрав законної сили 03.08.2016 року.
Відповідно до рапорту інспектора ВП №1 Попаснянського ВП ГУНП ОСОБА_8 , засуджений ОСОБА_7 був взятий під варту 25.08.2016 року, тобто після набрання вироком законної сили.
Таким чином, після вступу вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 27.05.2016 року в законну силу, ОСОБА_7 набув статус засудженого і почав відбувати призначене покарання, а тому положення ч.5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015р.) на нього не розповсюджуються.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги засудженого є необґрунтованими, внаслідок чого вважає необхідним відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 , а оскаржувану ухвалу районного суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 липня 2019 року стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя -
Судді: