Провадження №11кп/818/2663/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 ,
Справа № 646/2447/19 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.72 КК України
12 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 липня 2019 року стосовно ОСОБА_7 , -
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку тримання в місцях попереднього ув'язнення до строку відбування покарання відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України.
В обґрунтування прийнятого рішення районний суд вказав, що з вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.04.2018 року вбачається, що злочини, передбачені ч.2 ст. 185 КК України, були вчинені ОСОБА_7 25.11.2017 року, тобто після 21.06.2017 року, тому, враховуючи ту обставину, що злочин вчинено у листопаді 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, яким змінено ч. 5 ст. 72 КК України, тому суд відмовив у задоволенні заяви про зарахування періоду з 27.11.2017 року по 15.04.2018 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу районного суду, зарахувати строк попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 року з 27.11.2017 року по 15.04.2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Мотивуючи скаргу вказав, що в цей період він перебував в Харківському слідчому ізоляторі, а всі вироки щодо нього взаємопов'язані починаючи з вироку Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2016 року й закінчуються вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.04.2018 року, тому вважає, що до нього має бути застосовано ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VІІІ від 26.11.2015 року.
Заслухавши доповідь головуючого судді; з'ясувавши думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги засудженого, оскільки вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
В частині 5 ст. 72 КК України (в редакції в редакції від 26.11.2015 року) зазначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення, у разі засудження особи до позбавлення волі, в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому, вказана норма кримінального закону чітко визначає, що у строк попереднього ув'язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово - медичної або судово - психіатричної експертизи; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 був засуджений вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.09.2017 року за ч.2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за вироком Московського районного суду м. Харкова від 10.08.2017 року, за яким він засуджений, шляхом часткового складання призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2016 року та визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки 1 місяць. Строк покарання відраховано з моменту приведення вироку до виконання.
27.11.2017 року ОСОБА_7 було затримано на підставі вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.09.2017 року, який набрав законної сили, й він почав відбувати призначене покарання, тому факт перебування його у слідчому ізоляторі не може вважатися попереднім ув'язненням.
12.12.2017 року ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова у кримінальному провадженні №12017220540002834 від 01.12.2017 року тимчасово залишено засудженого ОСОБА_7 в Харківській установі виконання покарань № 27, для проведення процесуальних дій під час досудового розслідування, а також на підставі ухвали судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.01.2018 року засудженого ОСОБА_7 також залишено у Харківській установі виконання покарань у зв'язку із розглядом справи в суді.
10.04.2018 року ОСОБА_7 засуджено вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до призначеного покарання частково приєднано покарання, не відбуте за вироком Комінтернівського районного суду м. Харків від 21.09.2017 року та визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки два місяці. Строк покарання відраховано з моменту фактичного затримання (за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.09.2017 року) - тобто з 27.11.2017 року.
З вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.04.2018 року вбачається, що злочини, передбачені ч.2 ст. 185 КК України, були вчинені 25.11.2017 року, тобто після 21.06.2017 року.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_7 вчинив злочин відповідно до вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.04.2018 року, у листопаді 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, яким змінено ч. 5 ст. 72 КК України, тому, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про зарахування періоду з 27.11.2017 року по 15.04.2018 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Крім того, після вступу вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.09.2017 року, в законну силу, ОСОБА_7 набув статус засудженого і почав відбувати призначене покарання, а тому положення ч.5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015р.) на нього не розповсюджуються.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги засудженого є необґрунтованими, внаслідок чого вважає необхідним відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 , а оскаржувану ухвалу районного суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 липня 2019 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя -
Судді: