Апеляційне провадження № 11сс/818/2120/19 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа №643/18691/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
5 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
адвоката - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2019 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 про скасування повідомлення, складеного 12.09.2019 про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в кримінальному провадженні № 42019220000000593, -
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 про скасування повідомлення, складеного 12.09.2019 про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в кримінальному провадженні № 42019220000000593.
Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2019 року, скасувати повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків ухвали фактичним обставинам справи, не визнає себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні і вважає, що повідомлення його про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України незаконне та необґрунтоване. Вказав, що в рамках кримінального провадження між адвокатом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 була укладена угода по захисту в кримінальному провадженні. Жодного впливу на хід кримінального провадження він не робив та ніяких протизаконних дій в ході досудового розслідування не скоював. 04.07.2019 р обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019220530001139 відносно ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 121 КК України був направлений до Орджонікідзевського районного суду м Харкова. 04.07.2019 у звязку з закінченням терміну відрядження до Індустріального ВП, він повернувся до виконання обов'язків на посаді заступника начальника відділу розслідуванн6я злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП в Харківській області. Таким чином, він фактично , на час внесення відомостей до ЄРДР 06.09.2019, не мав жодної можливості якимось чином вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження №12019220530001139, перекваліфікувати чи чинити перешкоди в укладанні угоди обвинуваченого з потерпілим. А тому, в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а повідомлення його про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є необґрунтованим.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, пояснення адвоката, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів скарги вбачається, що Територіальним управлінням державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019220000000593 від 06.09.2019 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В рамках кримінального провадження, слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава ОСОБА_11 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів у сфері службової діяльності та корупції, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область прокуратури Харківської області ОСОБА_12 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.11.2019 року ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В скарзі ОСОБА_8 просив скасувати повідомлення його про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вважав викладені в повідомленні про підозру висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, а повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, яке було ним отримано 12.09.2019, вважав необґрунтованим, невмотивованим та безпідставним, у зв'язку з чим скаржник просив його скасувати.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_8 про скасування повідомлення, складеного 12.09.2019 про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в кримінальному провадженні № 42019220000000593.
Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 12.09.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, є законним, вмотивованим та відповідає вимогам ст.277 КПК України. Слідчий суддя вважав посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри і невідповідність викладених в ній обставин кваліфікації злочину, безпідставними. Підозра була досліджена слідчими суддями при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу від 13.09.2019 та 26.09.2019 продовження покладених обов'язків, з врахуванням даних обставин вказана підозра була визнана обґрунтованою, так як такий висновок судових органів може бути лише за умови, що сама підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Колегія суддів з такими висновками слідчого судді погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до положень ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.
Згідно приписів ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 , де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Посилання ОСОБА_8 у скарзі до щодо відсутності у нього провини у вчинені інкримінованого йому злочину на даному етапі провадження не вирішується. Вказані питання повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Підозра була досліджена слідчими суддями 13.09.2019 і 26.09.2019 при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 та про продовження покладених обов'язків. Вказана підозра була визнана обґрунтованою, так як такий висновок судових органів може бути лише за умови, що сама підозра відповідає вимогам ст.277 КПК України.
Відповідно до статті 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, а тому сукупність інших зібраних органом досудового розслідування доказів, які ще будуть перевірятися, оцінюватися, як в ході досудового розслідування, так і вході судового розгляду, не дає підстав для скасування підозри.
Посилання в апеляційній скарзі на невчинення протизаконних дій та нездійснення процесуального впливу з боку ОСОБА_8 , як слідчого, не може бути підставою для задоволення скарги на підозру.
Крім того, із встановленням в ході досудового розслідування можливих нових обставин, не виключена можливість повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри чи повідомлення нової.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2019 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги ОСОБА_8 не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2019 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді