23.01.2020
Справа № 635/4563/19
Провадження 2/635/691/2020
23 січня 2020 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді - Шинкарчука Я. А.,
при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між нею та відповідачем, зареєстрований 22 лютого 1986 року Мирненською сільською радою Каланчакського району Херсонської області, актовий запис № 26.
Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище набуте в зв'язку з реєстрацією шлюбу « ОСОБА_3 ». Судові витрати, які складаються зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.
Позовні вимоги мотивуючи тим, що від вказаного шлюбу неповнолітніх дітей не мають. З 2014 року сторони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом депутата Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області, однак у 2018 році відповідач покинув вказане місце проживання. Сімейне життя між ними не склалось, фактично припинили подружні відносини і вже більше ніж півтора року проживають окремо один від одного. Кожен з них вже тривалий час не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, взаємну повагу один до одного, шлюб має формальний характер. На підставі викладеного позивач вважає, що розірвання шлюбу є єдиним виходом для припинення відносин, які залишились існувати лише формально, оскільки фактичні шлюбні відносини між ними давно припиненні, а тому розірвання шлюбу для неї є спробою побудувати нове щасливе життя. Примирення між ними не можливо, надання строку для примирення буде суперечити інтересам позивача.
На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 11 листопада 2019 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року підготовче провадження закрито та справа призначена до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справу поводити у її відсутністю, у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач повторно не з'явився у судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі судової влади України відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, причини не явки суду не повідомив. Відзив не надав. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, яка належно повідомлялась про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 22 лютого 1986 року Мирненською сільською радою Каланчакського району Херсонської області, актовий запис № 26, що підтверджується оригіналом свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 22 лютого 1986 р.н.
В зв'язку з реєстрацією шлюбу дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_3 ».
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності із частиною 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
У відповідності із положеннями частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач продовжувати шлюбні відносини не бажає, сімейно - шлюбні відносини між сторонами припинені, сім'я існує формально, спору між сторонами щодо спільно нажатого майна подружжя не вбачається.
На підставі зазначеного, а також приймаючи до уваги пояснення позивача у позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, таким чином прохання позивача про те, щоб після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем набутим в зв'язку з реєстрацією шлюбу « ОСОБА_3 » є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи заяву позивача, суд вважає за можливе судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок віднести на рахунок позивача ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 22 лютого 1986 року Мирненською сільською радою Каланчакського району Херсонської області, актовий запис № 26 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_6 до шлюбу ОСОБА_7 залишити прізвище набуте в зв'язку з реєстрацією шлюбу « ОСОБА_3 ».
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок віднести на рахунок позивача ОСОБА_1 .
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - не відомий, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя - Я.А. Шинкарчук