22 січня 2020 року
Київ
справа №826/10207/17
адміністративне провадження №К/9901/755/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 826/10207/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Верітас" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ,
02.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС), на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 визначено склад колегії суддів, касаційну скаргу передано судді-доповідачу Гімону М.М.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 у задоволенні клопотання Офісу ВПП ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 27.03.2019 подано 07.10.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у задоволенні клопотання Офісу ВПП ДФС про продовження строку для усунення недоліків відмовлено, апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю сплати судового збору є об'єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені Офісом ВПП ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Невчасна сплата судового збору за подачу апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Крім того, звертаючись з апеляційною скаргою повторно 07.10.2019 судовий збір сплачено скаржником 28.08.2019.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 04.11.2019 Офіс ВПП ДФС подав заяву, в якій просив поновити строк на подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що строк на апеляційне оскарження поновлюється, якщо апеляційна скарга подана в межах річного терміну, встановленого КАС України, тому, на думку скаржника, є всі підстави для відкриття апеляційного провадження по справі.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що зазначені доводи скаржника є безпідставними, з огляду на те, що вказані причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ґрунтуються на помилковому трактуванні частини другої статті 299 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був повідомлений про розгляд справи та отримав оскаржуване рішення, апеляційна скарга неодноразово була подана скаржником ще до спливу вказаного терміну, проте з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і причини такого пропуску строку були визнані апеляційним судом неповажними. Відтак, посилання Офісу ВПП ДФС на строк передбачений положенням частиною другої статті 299 КАС України в даному випадку є помилковим.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що Офіс ВПП ДФС не мав можливості сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою вперше. Водночас, податковим органом при повторному зверненні було сплачено судовий збір, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Крім того, за встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, судовий збір було сплачено 28.08.2019, платіжне доручення було надано суду при повторному зверненні з апеляційною скаргою - 07.10.2019, тобто майже через півтора місяця після фактичної сплати, що правильно визнано апеляційним судом як необґрунтоване зволікання з боку скаржника як щодо надання суду доказів про сплату судового збору протягом часу наданого судом для усунення недоліків первинної апеляційної скарги, так і щодо наступного звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою у найкоротший термін.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 826/10207/17.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду