ф
21 січня 2020 року
Київ
справа №640/19133/18
адміністративне провадження №К/9901/671/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Пасічник С.С., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №640/19133/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С." до Головного управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №921535/38591109 від 19.09.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.06.2018 №1102574; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1102574 від 18.06.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі № 640/19133/18 позов задоволено повністю, у зв'язку із тим, що Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, яких конкретно документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної. При цьому суди встановили, що надані позивачем документи та пояснення свідчать про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржник звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з даною касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд першої інстанцій, згідно його рішення від 23.09.2019, відніс справу до категорії незначної складності, розглянувши позов Товариства у порядку спрощеного позовного провадження. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.
Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 у справі № 640/19133/18, прийнятого в порядку спрощеного провадження, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі № 640/19133/18.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
С.С. Пасічник
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду