Справа № 342/1216/19
Провадження № 2/342/96/2020
22 січня 2020 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивачка звернулася в суд з вищенаведеним позовом. В позовній заяві позивачка зазначила, що вони з відповідачем по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.02.1996. У них є двоє спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в даний час проживають з позивачкою та перебувають на її вихованні та утриманні. Відповідач в супереч вимог закону не приймає жодної участі в їхньому матеріальному забезпеченні. Оскільки кожен з них мав діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, у них почастішали сварки, що в кінцевому результаті призвело до суттєвого погіршення сімейних відносин. Рішенням Городенківського районного суду від 01.03.2011 їх шлюб розірвано, неповнолітніх дітей залишено проживати з позивачкою та позивачці відновлено дошлюбне прізвище " ОСОБА_5 ". Відповідач фізично здоровий, працездатний, інших утриманців немає. Він повинен приймати участь у матеріальному утриманні їхніх дітей нарівні з позивачкою, однак всупереч вимог сімейного законодавства, добровільно цього не робить. Саме це змусило позивачку звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів. Син ОСОБА_6 навчається в Городенківському професійно-технічному ліцеї, син ОСОБА_7 є учнем 7 класу Городенківської ЗОШ № 2. Хлопці ростуть, мужніють, у зв'язку з чим потребують збалансованого харчування, добротного взуття та одягу, шкільного приладдя, щомісячного поповнення рахунку на телефоні. Все перелічене вимагає значних матеріальних витрат, і участь відповідача у їх забезпеченні є його обов'язком. Проте, відповідач всупереч вимогам закону не приймає участі у покритті цих витрат нарівні з позивачкою.
Позивачка в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву про проведення підготовчого засідання та судовий розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує та просить задовольнити. У разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає, аліменти сплачувати згідний.
Передбачених ч.1 статті 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.09.2007 Рашківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області доводиться, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01.04.2003 Рашківською сільською радою.
Рішенням Городенківського районного суд Івано-Франківської області від 01.03.2011 року по справі № 2-118/11 розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 12 лютого 1996 року Далешівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 3. Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено на проживанні з матірю ОСОБА_8 . Після розірвання шлюбу позивачці присвоєно прізвище " ОСОБА_5 ".
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено статтею 180 СК України.
Судом встановлено, що сторони не перебувають у зареєстрованому шлюбі, відповідач коштів на утримання дітей не надає.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 згаданого Кодексу передбачено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Враховуючи обставини, визначені ст. 182 СК України, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивачка звернулася в суд з позовом 09.10.2019, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 180-182, 183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 19, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну.
Стягнення аліментів розпочати з 09.10.2019 і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 .
Суддя: Гайдич Р. М.