Справа № 152/855/18
23 січня 2020 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020360000107 від 08 травня 2018 року,
за обвинуваченням громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого - 20 жовтня 2016 року Тиврівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим стоком 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим 20 жовтня 2016 року Тиврівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим стоком 2 роки, на шлях виправлення не став та в період не знятої та непогашеної судимості, повторно скоїв новий умисний злочин.
28 березня 2018 року, близько 5 години, перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу станції «Рахни», що розташований в с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області, ОСОБА_5 помітив мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy J5» моделі «SM-J500H», який лежав на підлозі біля стільця, на якому, сидячи, спав його власник ОСОБА_4 . У цей час у ОСОБА_5 виник умисел на крадіжку мобільного телефону. З цією метою ОСОБА_5 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy J5» моделі «SM-J500H», після чого покинув місце події та викраденим розпорядився на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди ОСОБА_4 на загальну суму 1269,20 грн.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 під час виконання вимог ст. 348 КПК України вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою винуватість у висунутому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що в кінці березня 2018 року, близько 5 години, перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу станції «Рахни», що розташований в с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області, помітив мобільний телефон марки «Samsung», який лежав на підлозі біля стільця на якому спав потерпілий ОСОБА_4 . Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений викрав зазначений вище мобільний телефон, після чого покинув місце події. Телефон в подальшому, перебуваючи в м. Вінниці, розблокував скориставшись послугами відповідних спеціалістів. Знав, що телефон належить ОСОБА_4 , однак він його не повернув, знав, де проживає потерпілий зміг би його знайти і повернути телефон, однак цього не зробив. Вказав, що викрав телефон вважаючи, що якщо ОСОБА_4 звернеться до нього то він поверне його йому, а якщо хтось інший викраде - продасть або здасть в ломбард. Вважав, що він не вчиняє крадіжку, а його дії можна оцінити, як знахідку. Однак, поряд з цим розумів, що телефон належить ОСОБА_4 . Повідомив, що в його розумінні знахідка це все що лежить на підлозі. Шкодує, що вчинив даний злочин, кається, просив суд суворо не карати.
Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В силу ст. 24 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ст. 349 КПК України обсяг доказів, та порядок їх дослідження вирішується з урахуванням думки учасників судового провадження.
Незважаючи на те, що ОСОБА_5 визнав себе винним, суд з урахуванням позиції учасників кримінального провадження, визнав за необхідне окрім допиту обвинуваченого, потерпілого, дослідити письмові докази у справі.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину за наведених вище і встановлених судом обставин, підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які ретельно перевірені та оцінені судом, узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення цього процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що 28 березня 2018 року біля 5 години перебував в приміщенні вокзалу станції «Рахни», куди прийшов з дому. В очікуванні поїзда, потерпілий заснув, сидячи на сидінні в приміщенні вокзалу. Спав приблизно 10-15 хвилин. Прокинувшись, ОСОБА_4 виявив відсутність телефона. З його слів, подумавши, що залишив телефон вдома, або загубив його по дорозі до вокзалу, пішов шукати, однак телефон не знайшов. Коли телефонував на свій номер, телефон був вимкнений. Повідомив, що ОСОБА_5 з часу крадіжки не бачив, жодних претензій до нього немає. Викрадений телефон йому повернули працівники поліції.
Крім цього, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується такими доказами:
- відомостями, що містяться в витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12018020360000107 від 08 травня 2018 року, відповідно до якого до чергової частини Шаргородського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про крадіжку належного йому телефона «Самсунг» моделі J5 в приміщенні вокзалу станції «Рахни» 28 березня 2018 року;
- відомостями, що містяться в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 травня 2018 року, в якій ОСОБА_4 повідомив про крадіжку належного йому телефона «Самсунг» моделі J5;
- відомостями, що містяться в заяві ОСОБА_5 відповідно до якої він добровільно видав працівникам поліції телефон «Самсунг» моделі J5, який викрав у невідомої йому особи на залізничному вокзалі с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області;
- відомостями, які містяться в протоколі огляду речі від 09 травня 2018 року відповідно до якого проведено огляд мобільного телефона «Самсунг» моделі J5 добровільно виданого працівникам поліції ОСОБА_5 ;
- відомостями, які містяться в протоколі огляду речі від 09 травня 2018 року відповідно до якого проведено огляд картонної коробки від телефона «Самсунг» моделі J5, наданої потерпілим ОСОБА_4 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 08 червня 2018 року, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_5 розповів та показав на місці, яким чином і де вчинив крадіжку мобільного телефону «Самсунг» моделі J5, належного ОСОБА_4 ;
- висновком судового експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи №2937/18-21 від 24 травня 2018 року, відповідно до якого ринкова вартість телефону мобільного зв'язку торгової марки «Samsung» серії «GaІaxy J5» моделі «SM-J500H», з урахуванням зносу, станом на 28 березня 2018 року, складала 1269,20 грн.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Отже, оцінивши кожний із перелічених вище доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку у цьому кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_5 у тому, що він вчинив злочин передбачений частиною 2 статті 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини що пом'якшують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставинами пом'якшуючими покарання ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих обставин покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Судом досліджено відомості, що характеризують ОСОБА_5 та встановлено, що останній раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого статей 69, 69-1 КК України, а тому: з урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості злочину, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 , особи винуватого, відсутності обставин, що обтяжують та наявності, які пом'якшують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на думку прокурора, потерпілого, захисника, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім цього, суд враховує, що даний злочин ОСОБА_5 вчинив під час іспитового строку, а тому покарання йому необхідно призначити за правилами ст.71 КК України, за сукупністю вироків.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Долю речових доказів належить вирішити в порядку статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати складаються із витрат на залучення експертів в сумі 286 грн.
Керуючись ст.ст. 100, 128, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2016 року - шість місяців позбавлення волі і остаточно до відбування ОСОБА_5 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 вираховувати з дня звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати пов'язані з залученням експертів в сумі 286 грн.
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy J5» моделі «SM-J500H» залишити власнику ОСОБА_4 .
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Згідно зі статтями 376, 392, 393, 395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Шаргородського районного
суду Вінницької області ОСОБА_1