Справа № 128/1826/19
Іменем України
15 січня 2020 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16.05.2018 року по справі № 128/914/18 з нього стягуються аліменти на користь відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 квітня 2018 року до досягнення дочкою повноліття.
З часу винесення рішення суду про стягнення аліментів змінився соціальний та сімейний стан позивача, певні обставини, а саме: 28.05.2019 року ним укладено шлюб з ОСОБА_4 ; на утриманні позивача також перебуває старша донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утриманні якої позивач сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), згідно рішення Староміського районного суду м. Вінниці.
За наведених обставин позивач вважає, що розмір стягуваних аліментів підлягає зміні з 1/4 частики зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/6 частку з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги зменшує та просить стягувати з нього на користь відповідача аліменти в розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення донькою повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність, зменшені позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення.
Як встановлено по справі, рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16.05.2018 року вирішено: «Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 квітня 2018 року до досягнення дочкою повноліття » (а.с. 11 - 14).
На підставі рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 12.08.2010 року з позивача також стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 12.07.2010 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7, 15).
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач ОСОБА_1 28.05.2019 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 (а.с. 5).
Згідно довідки про доходи, позивач ОСОБА_1 працює начальником відділу збуту ТОВ «Техноопторг - Трейд» та за період з січня 2019 року по червень 2019 року загальна сума його доходу становила 48485 грн. 78 коп.; сплачені аліменти - 18746 грн. 02 коп. (а.с. 16).
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У разі задоволення позову аліменти на дитину у зміненому розмірі будуть стягуватися від дня набрання чинності рішення суду, а не від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 182 ч. 1 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 182 ч. 2 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Беручи до уваги те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає можливим зменшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини за рішенням суду з 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) на 1/5 частку з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, при чому, на думку суду, саме такий розмір відповідатиме обставинам справи.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач при пред'явленні вказаного позову до суду звільнений від сплати судового збору, суд вважає, що судовий збір має бути компенсований за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 180, 192 СК України, ст. ст. 4, 10, 76, 133, 141, 212, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16.05.2018 року на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_1 , уродженця м . Вінниці, жителя АДРЕСА_2 , працює начальником відділу збуту ТОВ «Техноопторг - Трейд» /49106, м. Дніпро, вул. Камська, буд. №64/ на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з набрання рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16.05.2018 року.
Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя О.І. Бондаренко