21.01.2020 Справа № 904/2515/19
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Кощеєва І.М., Широбокової Л.П.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії- газопромислового управління "Полтавагазвидобування" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 у справі №904/2515/19 (суддя Рудь І.А., повне рішення складено 24.10.2019)
за позовом акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії - газопромислового управління "Полтавагазвидобування", м. Полтава
до товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтрейд", м.Кривий Ріг
про стягнення штрафу та пені у загальній сумі 594 541 грн. 75 коп. за договором поставки
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтрейд", м.Кривий Ріг
до акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії - газопромислового управління "Полтавагазвидобування", м. Полтава
про стягнення пені та трьох процентів річних у загальній сумі 6596грн.45коп. за договором поставки
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 у справі №904/2515/19 первісний позов акціонерного товариства (далі-АТ)"Укргазвидобування" в особі філії - газопромислового управління "Полтавагазвидобування" задоволено частково, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Автопромтрейд" на користь позивача стягнуто 286000грн.73коп. пені та 130178грн.50коп. штрафу, в решті в позові відмовлено, зустрічний позов ТОВ"Автопромтрейд" задоволено повністю, з АТ "Укргазвидобування" в особі філії - газопромислового управління "Полтавагазвидобування" на користь позивача стягнуто 715грн.51коп. пені, 5880грн.94коп. трьох процентів річних та 15000грн. витрат на професійну правничу допомогу;
- приймаючи рішення в частині первісного позову, господарський суд виходив з обставин щодо неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором поставки двигунів внутрішнього згорання в асортименті (закупівлі товару за власні кошти) від 31.05.2018 в частині своєчасної поставки товару, а також з можливості застосування до спірних правовідносин приписів ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України та необхідності, у зв"язку з цим, зменшити суму пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача на 30 процентів;
- при задоволенні зустрічного позову господарським судом зазначено, що відповідач за цим позовом неналежним чином виконав зобов"язання за вказаним вище договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого йому товару, а також що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються представленими в матеріалах справи документами та покладаються на відповідача;
- не погодившись з прийнятим рішенням суду, АТ"Укргазвидобування" в особі філії - газопромислового управління "Полтавагазвидобування" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального права і на порушення ним норм процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, первісний позов задовольнити в повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 15000грн. витрат на професійну правничу допомогу;
- у поданій скарзі товариство не погоджується з висновками господарського суду щодо наявності підстав для зменшення розміру пред"явлених до стягнення з відповідача за первісним позовом пені та штрафу, зробленими з урахуванням обставин щодо виконання відповідачем зобов"язань з поставки товару та неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення, про те, що листом №2206/8-1 від 22.06.2018 відповідач повідомляв про затримку постачання товару через те, що багато двигунів зі специфікації до договору є виробництва Росії і виникають труднощі своєчасного постачання, між тим, відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору, про те, що укладаючи договір, в п.1.3 якого зазначено, що товар, який є предметом договору належить постачальнику на праві власності, відповідач підтверджував, що товар є в нього в наявності і це надає йому право розпорядження товаром, про те, що відповідачем не надано документів на підтвердження труднощів з митним оформленням товару, жодним доказом не доведено існування обставин, які стали причиною прострочення поставки товару, про те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, а лише констатує норму ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, про те, що зустрічну позовну заяву подано позивачем без додержання вимог, встановлених ст.ст.162, 164 названого Кодексу, зокрема, не надано документи, які підтверджують повноваження представника та докази витрат на правничу допомогу в сумі 15000грн., а також про те, що у господарського суду були відсутні підстави включати до судових витрат відповідні витрати позивача за зустрічним позовом ;
- відповідач за первісним позовом вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що зі свого боку він завчасно та належним чином повідомив позивача про труднощі, які виникли з товаром та вжив всіх необхідних заходів для запобігання збиткам у господарській сфері позивача, на те, що відповідач не зазначав, що товар, який підлягав поставці є в нього в наявності при узгодженні умов п.1.3 договору, на те, що господарський суд справедливо зменшив розмір штрафних санкцій, оскільки застосування останніх спрямовано на спонукання сторони винної у порушенні зобов"язання до його виконання, а також на те, що відповідач надав достатньо належних доказів щодо понесення ним витрат на професійну правничу допомогу;
- 21.01.2020 в судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом заявлено про намір подати заяву щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов"язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2018 ТОВ"Автопромтрейд" (постачальником) та ПАТ"Укргазвидобування"(покупцем) укладено договір поставки двигунів внутрішнього згорання в асортименті (закупівля товару за власні кошти), на підставі п.1.1 якого постачальник зобов"язався поставити покупцеві товар, зазначений у специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з п.1.2 договору найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару вказуються у специфікації.
Відповідно до п.1.3 договору постачальник гарантує, що товар, який є предметом договору, належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов"язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.
В п.4.1 договору сторонами узгоджено, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред"явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
П.7.11 договору встановлена відповідальність постачальника за невиконання зобов"язань у строки, зазначені у специфікації у вигляді сплати пені в розмірі 0.1 процента від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково у вигляді сплати штрафу в розмірі 7 процентів від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Згідно з п.7.12 договору за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001 процента від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Сторонами підписана специфікація №1 до договору.
У вказаній специфікації сторонами узгоджено найменування, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, який підлягає поставці.
Відповідно до п.3 специфікації строк поставки товару - протягом 30 календарних днів після підписання договору.
Згідно з п.4 специфікації строк оплати визначено по факту поставки товару протягом 30 календарних днів з дати постачання.
Виходячи з умов договору, протягом червня 2018 року - січня 2019 року відповідач за первісним позовом поставив позивачу товар на загальну суму 8011320грн., що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі товару, підписаних представниками сторін.
Між тим, поставка товару здійснена відповідачем за первісним позовом з порушенням строків, встановлених п.3 специфікації до договору, а саме:
- двигун ЯМЗ-238Д в зборі з навісним обладнанням 238Д-1000187 - 19.06.2018 поставлено
1 штуку, 03.07.2018 - 2 штуки;
- двигун ЯМЗ-238М в зборі з навісним обладнанням 238М2-1000188 - 19.06.2018 поставлено 1 штуку, 03.07.2018 - 4 штуки;
- двигун ЯМЗ-236М в зборі з навісним обладнанням 236М2-1000186 - 19.06.2018 поставлено 1 штуку, 03.07.2018 - 1 штуки;
- двигун КАМАЗ-740 в зборі з навісним обладнанням 740.1000400 - 27.06.2018 поставлено
1 штуку;
- двигун ГАЗ-66 в зборі з навісним обладнанням 66-1000400 - 19.06.2018 поставлено 6 штук;
- двигун ГАЗ-53 в зборі з навісним обладнанням 511-1000402 - 03.07.2018 поставлено 1 штуку;
- двигун ЗІЛ-130 в зборі з навісним обладнанням 508-1000400-61 - 19.06.2018 поставлено
2 штуки, 20.08.2018 - 4 штуки;
- двигун ЯМЗ-238ДЕ в зборі з навісним обладнанням 238ДЕ2-1000187 - 19.06.2018 поставлено 1 штуку;
- двигун СМД-62 в зборі з навісним обладнанням СДМ-62 - 28.01.2019 поставлено 1 штуку;
- двигун Д-245 в зборі з навісним обладнанням Д245-06 - 19.06.2018 поставлено 1 штуку;
- двигуни серії WP 7 WP 7 - 28.01.2019 - поставлено 1 штуку;
- двигуни серії WP 10 WP 10 - 28.01.2019 - поставлено 3 штуки.
Посилаючись на обставини щодо несвоєчасної поставки товару, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача пеню в сумі 408572грн.47коп. та штраф в сумі 185969грн.28коп..
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 Кодексу порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язань по договору поставки двигунів від 31.05.2018 в частині своєчасної поставки товару та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростували таке порушення вимоги позивача за первісним позовом слід визнати обґрунтованими в частині стягнення з відповідача пені в сумі 407430грн.76коп. та штрафу в сумі 185969грн.28коп..
Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при нарахуванні пені у пред"явленій до стягнення сумі позивачем за первісним позовом неправильно визначено дату, з якої виникло прострочення поставки товару.
Як зазначено вище, п.3 специфікації до договору строк поставки товару визначено протягом 30 календарних днів після підписання договору.
Отже, відповідач за первісним позовом мав поставити товар у строк з 01.06. по 30.06.2018, а не до 30.06.2018, як зазначено в позовній заяві, і періоди прострочення по актах приймання-передачі товару від 03.07.2018, 20.08.2018 та від 28.01.2019 підлягають обчисленню з 01.07.2018 до відповідної дати поставки.
З огляду на викладене первісні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1141грн.71коп. є необґрунтованими.
В процесі розгляду справи господарським судом відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву посилався на те, що нараховані позивачем штрафні санкції є надмірно великими, на те, що товар було поставлено відповідачем в повному обсязі і такі санкції є взагалі безпідставними та у разі задоволення позову просив господарський суд застосувати зменшення розміру штрафних санкцій удвічі.
Задовольняючи частково первісні позовні вимоги, господарський суд виходив з обставин щодо повного виконання відповідачем зобов"язань по поставці товару, неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення та, у зв"язку з цим, дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положень ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України, а також про необхідність зменшення суми пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача на 30 процентів.
Колегія суддів не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду, оскільки вважає їх зробленими всупереч положенням ст.86 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку. Зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру даної санкції.
Аналіз приписів ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Суд реалізує надане йому право зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки, враховуючи подані до матеріалів справи пояснення та докази, на підставі яких встановлює відповідні обставини та у разі, якщо визнає можливим зменшити неустойку, її розмір визначається судом на власний розсуд.
При вирішенні відповідного питання і прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд не встановив наявність виняткових фактичних обставин, не надав оцінку доказам та обставинам, якими відповідач обґрунтовує таку наявність, об"єктивно не оцінив, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін.
Ч.1 ст.74, ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
У даному випадку, обов"язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення сум пені та штрафу покладається на відповідача за первісним позовом.
Однак відповідні обставини в установленому наведеними процесуальними нормами порядку відповідачем не доведені, належні та допустимі докази, які підтверджують такі обставини не надані.
Посилання відповідача на повідомлення позивача листом №220618-1 від 22.06.2018 про труднощі, які виникли на митному контролі з поставки двигунів виробництва Росії внаслідок бойових дій на сході України та про підвищення ціни на двигуни китайського виробництва не є належними підставами для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки не підтверджені документально.
При цьому відповідач при укладенні договору з поставки двигунів та визначенні конкретних їх марок та видів, узгоджених у специфікації мав бути обізнаним в тому, яка особа, країна, тощо являється виробником останніх та у строках проведення процедури митного оформлення відповідного товару.
При здійсненні господарської діяльності відповідач мав усвідомлювати, що така діяльність здійснюється ним на власний ризик, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших його дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від ) таких дій.
Також не доведеними є і обставини щодо вжиття відповідачем всіх необхідних заходів для запобігання збиткам у господарській сфері позивача тому, що конкретний перелік таких заходів відсутній, а повідомлення про труднощі та пропозиції внесення змін до договору в частині строків поставки такими заходами не являються.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що в повному обсязі зобов"язання з поставки товару були виконані відповідачем лише 28.01.2019, тобто період прострочення виконання цих зобов"язань не можна визначити як незначний.
З огляду на недоведеність існування обставин, які стали би підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення сум пені та штрафу відповідна заява відповідача задоволенню не підлягає, а рішення у відповідній частині первісного позову слід скасувати.
Ст.123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 126 Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищезазначених вимог закону при визначенні розміру правничої допомоги суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем за зустрічним позовом надано: договір про надання правової допомоги №61 від 03.07.2019, укладений між ТОВ "Автопромтрейд" та адвокатом Гусаковою Оксаною Борисівною (розмір гонорару складає не більше 15000 грн.), за яким на адвоката покладаються обов”язки із захисту інтересів позивача за зустрічним позовом, так і відповідача за первісним позовом у справі №904/2515/19, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3585 від 25.01.2018, ордер серія ДП № 2201/040 від 03.07.2019, квитанція до прибуткового касового ордера № 53 від 03.07.2019 на суму 15000 грн., видатковий касовий ордер від 03.07.2019 на суму 15 000 грн., акт виконаних робіт № 1 від 04.07.2019 на суму 15000 грн..
В засіданні апеляційного суду, яке відбулося 21.01.2020 представником позивача за зустрічним позовом надані пояснення про те, що вимоги по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000грн. були заявлені позивачем виключно в межах цього позову.
Проаналізувавши детальний опис робіт, наведений у вказаному вище акті, апеляційний суд вважає, що відображена в ньому інформація про характер виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам і інформації, що містяться в матеріалах даної справи.
Разом з тим, згідно з описом робіт підготування зустрічної позовної заяви до суду зайняло у адвоката 4 години з попереднім консультуванням щодо порушених прав замовника, проведенням усного аналізу спору, зібрання доказів протягом 1.5 години та подальшим підготуванням процесуальних документів протягом 1 години.
Колегія суддів вважає, що предмет зустрічної позовної заяви у цій справі не є складним, підготовка зустрічного позову не вимагає значного обсягу юридичної та технічної роботи, обсяг і складність процесуальних документів також не є значними, враховуючи те, що при підготовці відзиву на первісну позовну заяву замовник та адвокат мали проводити аналіз спірних правовідносин сторін.
З огляду на викладене обґрунтованим та пропорційним до предмета спору за зустрічним позовом розміром витрат на професійну правничу допомогу є сума 6400грн., розрахована, виходячи з часу роботи в кількості 4 години вартістю 1600грн..
Таким чином, рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8600грн. також слід скасувати.
Доводи позивача за зустрічним позовом не впливають на юридичну оцінку обставин справи.
Керуючись ст.ст.269, 275, 277, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 у справі №904/2515/19 скасувати частково;
- прийняти нове рішення;
- первісний позов задовольнити частково;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтрейд" на користь акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії - газопромислового управління "Полтавагазвидобування" 407430грн.76коп. пені, 185969грн.28коп. штрафу, 8918грн.13коп. судового збору, видати наказ;
- в решті в первісному позові відмовити;
- зустрічний позов задовольнити;
- стягнути з акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії - газопромислового управління "Полтавагазвидобування" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтрейд" 715грн.51коп. пені, 5880грн.94коп. трьох процентів річних, 1921грн. судового збору та 6400грн. витрат на професійну правничу допомогу, видати наказ;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтрейд" на користь акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії - газопромислового управління "Полтавагазвидобування"3987грн.46коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;
- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;
- повна постанова складена 23.01.2020;
- встановити товариству з обмеженою відповідальністю "Автопромтрейд" строк для подачі доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з дня прийняття постанови;
- призначити судове засідання по розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтрейд" про витрати на професійну правничу допомогу на 06.02.2020 на 11год. 00хв.;
- явку сторін визнати необов"язковою
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М.Кощеєв
Суддя Л.П.Широбокова