ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 січня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2205/19
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання Федорончук Д.О.,
за участю представників сторін:
від ПАТ «Імексбанк» - Бойченко С.М. (адвокат),
від ТОВ «Компанія «Дасті» - не з'явився,
від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»
на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2019 проголошене о 12:52:34 суддею Рога Н.В., в м. Одесі, повний текст якого складено 08.11.2019
у справі № 916/2205/19
за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»
за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дасті»
про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії, -
В серпні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (далі - Банк, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дасті» (далі - ТОВ «Компанія «Дасті», відповідач) про розірвання договору, зобов'язання повернути передане в оренду майно,
Позов обґрунтований тим, що 15 січня 2015 року між Банком та ТОВ «Компанія «Дасті» був укладений Договір оренди, на виконання умов якого Банк передав, а ТОВ «Компанія «Дасті» прийняло в строкове платне користування обладнання у кількості та асортименті, згідно додатку №1, 07 квітня 2017 року Банк направив на адресу відповідача повідомлення щодо забезпечення 20.04.2017 можливості проведення уповноваженими особами Банку перевірки наявності, стану та ефективність використання майна. Відповідач за адресою м.Одеса, вул.Косовська, б.2/11 Ж, офіс 86 був відсутній, що унеможливило перевірку наявності майна.
15 лютого 2018 року позивач направив на адресу відповідача пропозицію про розірвання договору оренди в порядку ст.188 Господарського кодексу України, акт приймання-передачі (повернення) обладнання, а також повідомлення про розірвання договору оренди у зв'язку із порушенням Орендарем зобов'язань, передбачених п.7.1 Договору.
В подальшому 10.07.2019 позивач знову направив на адресу відповідача повідомлення щодо забезпечення протягом трьох календарних днів можливості проведення уповноваженими особами Банку перевірки наявності майна.
Враховуючи, що станом на серпень 2019 року позивачу не відомо місцезнаходження відповідача, невідомо де знаходиться майно, та чи наявне воно у відповідача, позивач вважає, що наявні підстави для розірвання Договору оренди відповідно до ч.2 ст.651 та п.2 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України та, як наслідок, зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі позивачу.
Ухвалою суду першої інстанції від 06.08.2019 залучено до у часті у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що за умовами Договору орендар має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду, однак виходячи з умов Договору, до переліку обов'язків Орендаря сторони за Договором не включили обов'язку щодо повідомлення Орендодавця про місцезнаходження об'єкту оренди, про забезпечення доступу до об'єкту оренди з метою контролю Орендодавцем наявності, стану, напрямів та ефективності використання майна, переданого в оренду за цим Договором. Крім того, порядок вчинення дій щодо контролю умовами Договору не визначено. Також, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що Орендар не забезпечив збереження орендованого майна, що призвело до його пошкодження або псування. За таких обставин, враховуючи матеріали справи, на думку суду, відсутні підстави для розірвання Договору оренди, адже позивачем у справі не надано доказів істотного порушення ТОВ «Компанія «Дасті» зазначеного Договору.
Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції Банк звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права і без врахування всіх обставин справи.
Скаржник звертає увагу суду, що 21 листопада 2014 року між Банком та ТОВ «Фрегат» укладено Договір про відступлення права вимоги, за положеннями якого АТ «Імексбанк» передав/відступив на користь ТОВ «Фрегат» права вимоги, за кредитними договорами, що укладені між АТ «Імексбанк» та позичальниками - фізичними особами. Майно за договором оренди комп'ютерної техніки та обладнання від 15.01.2015 було передане в оренду ТОВ «Компанія «Дасті» для супроводження і ведення бази даних в якій обліковувалась заборгованість за відступленими кредитними договорами.
Відзив на апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходив.
Представники ТОВ «Компанія «Дасті» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання 22.01.2020 не з'явились. Так, третя особа не використала законного права на участь в судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.12.2019.
ТОВ «Компанія «Дасті» поштову кореспонденцію за юридичною адресою не отримує, примірник ухвали суду з повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку до суду з позначкою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», отже відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України ухвала суду вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні 22.01.2020 представник Банку підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 січня 2015 року між Банком (Орендодавець) та ТОВ «Компанія «Дасті» (Орендар) був укладений Договір оренди, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування обладнання у кількості та асортименті, згідно додатку №1 (п.1.1, п.1.2 Договору).
Згідно додатку №1 до Договору в оренду передається: ліцензія на комунікаційну програму для ЄВМ Oktell КОД GL-1 вартістю 96 855,00 грн., ліцензія на комунікаційну програму для ЄВМ Oktell КОД GL-5 вартістю 5 115,00 грн., Ай Пі АТС МуPBX U510 вартістю 22 641,00 грн., ШЛЮЗ DWG2000-1G вартістю 5 800,00 грн., АЙПІ Комутатор ШЛЮЗ YEASTAR TG400 вартістю 6 570,00 грн., АЙПІ Комутатор ШЛЮЗ YEASTAR TG800 вартістю 13 830,00 грн., ШЛЮЗ DWG2000C-4G вартістю 1 500,00 грн., ШЛЮЗ DWG2000C-4G вартістю 5 800,00 грн., Радіотермінал ШЛЮЗ Dinstar DWG2 вартістю 6 726,00 грн., ПК I3-3220/4Gb/500Gb вартістю 6 000,00 грн., СЕРВЕР Supermicro 5037R-73F/Intel/Xeon E5-1620/8Gb/2*500Gb вартістю 16 887,00 грн., Телефони SIP -T20 у кількості 5 шт., вартістю 942,00 грн. кожний.
Відповідно до розділу 4 Договору, орендар зобов'язався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки, своєчасно здійснювати поточний та інші види ремонтів орендованого майна, у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві або підприємству, вказаному Орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.
Орендар, відповідно до п.5.1 Договору, має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.
Орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим Договором (п. 7.1. Договору).
Цей договір укладено строком на 7 років, що діє з 15 січня 2015 року до 15 січня 2022 року. Зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускається за взаємної згоди сторін. Сторони зобов'язуються докладати усіх можливих зусиль для того, щоб вирішувати всі розбіжності та суперечності, які виникають або пов'язані з цим договором, шляхом взаємних переговорів. Чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (п.п. 9.1, 9.3, 9.4, 9.6 Договору).
На виконання умов даного договору, 15.01.2015 сторонами було складено акт приймання-передачі орендованого майна.
З метою реалізації свого права, передбаченого п.7.1 Договору, 07 квітня 2017 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення (вих.№878) щодо забезпечення 20.04.2017 року можливості проведення уповноваженими особами Банку перевірки наявності, стану, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду. Зазначене повідомлення було направлено на адресу ТОВ «Компанія «Дасті» зазначену у Договорі - м.Київ, вул.Світлогорська, б.5/6, офіс 15, та на адресу: м.Одеса, вул.Косовська, б.2/11 Ж, офіс 86.
Згідно Акту від 20.04.2017 року, що був складний трьома представниками Банку, за адресою м.Одеса, вул.Косовська, б.2/11 Ж, офіс 86, не виявлено керівних органів Орендаря у зв'язку з чим не є можливим перевірити наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду.
Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що даний Акт не може вважатися належним доказом невиконання відповідачем свого зобов'язання за Договором, оскільки Орендар не приймав на себе зобов'язань щодо вчинення дій, направлених на здійснення Орендодавцем контролю наявності, стану, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду, акт свідчить лише про відсутність за адресою: м.Одеса, вул.Косовська, б.2/11 Ж, офіс 86 керівних органів ТОВ «Компанія «Дасті», а не про відсутність за цією адресою орендованого майна.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що за умовами Договору оренди адреса відповідача зазначена: м.Київ, вул. Світлогорська, б.5/6, офіс 15, а відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є - м. Одеса, вул.Бугаївська, 21, проте позивач склав акт лише стосовно адреси по вул.Косовська. Отже, Банк, не довід суду належними доказами, що майно яке передано в оренду відповідачу відсуне за двома іншими вищевказаними адресами.
15.02.2018 року позивач направив на адресу відповідача пропозицію про розірвання договору оренди в порядку ст.188 ГК України, у якій запропоновано у 20-ти денний строк з дня отримання пропозиції підписати договір про розірвання Договору оренди від 15.01.2015 та акти приймання-передачі (повернення) обладнання, а підписані екземпляри направити на адресу Орендодавця.
12.07.2019 Банк знову направив на адресу відповідача (м.Одеса, вул.Бугаївська, 21) повідомлення щодо забезпечення протягом трьох календарних днів після отримання цього повідомлення можливості проведення уповноваженими особами Банку перевірки наявності, стану, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду. Зазначене повідомлення не було отримано ТОВ «Компанія «Дасті», що вбачається з інформації Укрпошти щодо відстеження поштової кореспонденції. При цьому, відправлення не було вручене під час доставки «з інших причин».
За таких обставин, позивач вважає, що Орендар - ТОВ «Компанія «Дасті» допустив порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань, що є підставою для розірвання Договору та, як наслідок, повернення орендованого майна Орендодавцю.
Однак, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Іншим критерієм істотності порушення договору у законі зазначається термін «шкода», який слід тлумачити з урахуванням ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, а істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
Отже, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона могла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
При цьому в судовому засіданні 22.01.2020 представник позивача у поясненнях зазначив, що відповідач за договором оренди від 15.01.2015 сплачує орендну плату.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позову про розірвання договору оренди від 15.01.2015, оскільки позивачем не надано доказів істотного порушення ТОВ «Компанія «Дасті» зазначеного Договору, також в матеріалах справи відсутні докази, що орендар не забезпечив збереження орендованого майна, що призвело до його пошкодження або псування.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, стосовно наявності рішень господарського суду у справі №916/1253/15-г, оскільки зазначена справа та обставини встановлені судами в ній не доводять, не спростовують та не встановлюють будь-які обставини в даній справі.
Стосовно доводів Банку, стосовно того, що позов у даній справі спрямований на повернення майна, що дасть змогу належним чином виконувати зобов'язання Банку перед вкладниками та забезпечить належне функціонування самого Банку у межах здійснення його ліквідації, судова колегія зазначає наступне.
Договір оренди від 15.01.2015 є чинним, діє до 15.01.2022, як встановлено судами підстави для його розірвання відсутні. З пояснень апелянта в судовому засіданні апеляційному суду стало відомо, що відповідач відповідно до вищевказаного договору сплачує оренду плату, отже зазначені обставини не перешкоджають Банку належним чином виконувати свої зобов'язання перед вкладниками та не перешкоджає належному функціонуванню самого Банку у межах здійснення його ліквідації.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2019 року залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23.01.2020.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Разюк Г.П.
Савицький Я.Ф.