Іменем україни
17.05.2007р. Справа № 22а-77/07
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ситникова О.Ф.
суддів: Бєлової Л.В.,
Бистрик Г.М.
при секретарі: Гладишко О.М.‚
за участю:
представника позивача -Мокрицької К.В.;
представника відповідача-1 - Панасенко Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційнускаргуДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 15.02.2007 року за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики", Приватного підприємства "Техно-центр 2002" про визнання договору недійсним‚
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору підряду № 15-а від 15.01.05 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Київський завод реле та автоматики" (надалі - ВАТ "Київський завод реле та автоматики") та Приватним підприємством "Техно-центр 2002" (надалі - ПП „Техно-центр 2002") на загальну суму 125 197,63 грн. та просив зобов'язати ПП "Техно-центр 2002" повернути ВАТ "Київський завод реле та автоматики" отримані за спірним договором грошові кошти у розмірі 125 197,63 грн. та стягнути з ВАТ "Київський завод реле та автоматики" в доход держави грошові кошти у розмірі 125 197,63 грн.‚ посилаючись на те‚ що спірний договір було укладено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, і ПП "Техно-центр 2002" укладаючи дану угоду діяло з метою, яка була спрямована на приховання отриманих за угодою грошових коштів від оподаткування.
Постановою Господарського суду м. Києва від 15.02.2007 року в задоволенні позовних вимог ДПІ у Солом'янському районі м. Києва відмовлено .
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 15.02.2007 року та прийняти нову постанову‚ якою позов ДПІ у Солом'янському районі м. Києва задовольнити повністю.
Заслухавши в засіданні апеляційного суду доповідача‚ пояснення представників позивача, відповідача-1‚ розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї відповідача-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи‚ правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає‚ що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено‚ що ВАТ "Київський завод реле та автоматики" зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 30.04.02 року
ПП "Техно-центр 2002" зареєстровано Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 15.04.02 року.
15.01.05 року ВАТ „Київський завод реле та автоматики" та ПП „Техно-центр 2002" уклали договір № 15-а‚ відповідно до умов якого ПП „Техно-центр 2002" зобов'язалось виконати ремонтно-будівельні роботи трьохповерхового корпусу ВАТ „Київський завод реле та автоматики" у Солом'янському районі м. Києва, а ВАТ "Київський завод реле та автоматики" забезпечити необхідні умови для виконання робіт та оплатити їх вартість, яка складала 125 197,63 грн.
Згідно акта №1 приймання виконаних підрядних робіт ПП "Техно-центр 2002" виконало, а ВАТ "Київський завод реле та автоматики" прийняло обумовлені договором підрядні роботи на загальну суму 125 197,63 грн.
На виконання умов зазначеного договору ВАТ "Київський завод реле та автоматики" оплатило вартість підрядних робіт та перерахувало ПП "Техно-центр 2002" - 125 197,63 грн., про що свідчить платіжне доручення № 3272 від 03.03,05 року (копія в матеріалах справи).
ПП "Техно-центр 2002" було виписано на ім'я ВАТ "Київський завод реле та автоматики" податкову накладну № 83 від 03.03.05 року на суму 125 197,63 грн., у т.ч. ПДВ-20 866,27 грн.
Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову‚ суд першої інстанції виходив з того‚ що відсутні належні докази на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства. Встановлені судом факти свідчать про те, що відповідач-1 сплатив продавцю в ціні робіт податок на додану вартість.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2005 рокувизнано недійсними установчі документи ПП "Техно-центр 2002"‚ свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту перереєстрації - 23.01.2003 року.
Суд першої інстанції інстанцій при винесенні оскаржуваної постанови виходив з того, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2005 рокуне є доказом наявності умислу відповідачів на укладення договору підряду № 15-а від 15.01.05 рокуз метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а факт визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість‚ не може безумовно вказувати на наявність такого умислу.
Колегія суддів погоджується з тим, що сам факт скасування державної реєстрації ПП "Техно-центр 2002"дійсно не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача-2 податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання спірного договору. До справи не надано рішень податкового органу про донарахування відповідачу-2 податкових зобов'язань, податкових повідомлень та вимог, які б підтвердили наявність податкового боргу у відповідача-2.
Матеріали справи містять докази в підтвердження того, що відповідачем-2 в період виконання спірного договору та складання податкової накладної здавалась до податкового органу податкова звітність, податки сплачувались. Листом державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва від 25.12.06 року повідомлено, що перевірка ПП "Техно-центр 2002" відділом контрольно перевірочної роботи не проводилась: станом на 25.12.06 року заборгованість зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) відсутня.
Будь-якихдоказіввпідтвердженняпорушеньвідповідачем-2 податковогозаконодавства ненадано.
Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1991 № 509-ХП зі змінами І доповненнями, на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладені функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами (ч. 1‚ ч. 6 ст. 10).
Згідно з п. 1.12 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-111 зі змінами і доповненнями, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону. Стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2,13 цього пункту є органи державної податкової служби.
Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки, виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми, податкового зобов'язання,
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
У відповідності до пп. 5.2.1 п,5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту,
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які є письмовою вимогою податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу (пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Порушення будь-якою юридичною особою податкового законодавства встановлюється посадовими особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності і фіксуються у акті, складеному по результатах вказаної перевірки, а також зазначається у відповідному рішенні податкової служби, яке повинно бути виконане упродовж встановленого податковим законодавством строку. Податковим законодавством не передбачені інші документи, які можуть підтверджувати наявність виявлених порушень податкового або валютного законодавства.
Вматеріалахсправивідсутнідопустимідоказинаявностіувідповідача-2 податковогозобов'язанняабоподатковогоборгу, щовиникливнаслідоквиконання спірногодоговору. Досправиненаданорішеньподатковогоорганупро донарахуваннявідповідачу-2 податковихзобов'язань, податковихповідомленьта вимог, якібпідтвердилинаявністьподатковогоборгуувідповідача-2, вт.ч. внаслідоквиконанняспірногодоговору.
Враховуючи викладене‚ колегія суддів вважає‚ що постанова Господарського суду м.Києва від 15.02.2007 року ґрунтується на всебічному‚ повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи‚ які мають значення для вирішення спору‚ відповідає нормам матеріального та процесуального права‚ доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції‚ викладених у зазначеній постанові‚ у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200,205,206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 15.02.2007 року за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики", Приватного підприємства "Техно-центр 2002" про визнання договору недійсним - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 15.02.2007 року по справі №28/482-А за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики", Приватного підприємства "Техно-центр 2002" про визнання договору недійсним - залишити без змін.
Головуючий суддя Ситников О.Ф.
Судді:БєловаЛ.В.
Бистрик Г.М.