22 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1246/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення коштів,
Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення з банківських рахунків Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, заборгованість на суму податкового боргу по податку на додану вартість до Державного бюджету в розмірі 17329139,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість. Вказано, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем було самостійно визначено згідно поданих податкових декларацій. За порушення термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість до боржника за результатами проведених камеральних перевірок було застосовано штрафні санкції. Разом із цим нараховано пеню. У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу йому була направлена податкова вимога форми "Ю" від 02 липня 2014 року №2417-25. Однак, вжитті заходи не призвели до сплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд стягнути з відповідача податковий борг.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; встановлено строк для надання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року клопотання сторін про надання часу для примирення у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення коштів задоволено. Зупинено провадження у даній адміністративній справі до 08 січня 2020 року.
Ухвалою суду від 09 січня 2020 року поновлено провадження у цій справі та призначено до судового розгляду на 20 січня 2020 року.
Згідно клопотання про уточнення позовних вимог від 20 січня 2020 року, позивач просить суд стягнути кошти з банківських рахунків Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” та рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, заборгованість на суму податкового боргу по податку на додану вартість до Державного бюджету в розмірі 13751993,78 грн.
Відповідач своїм правом на подання у письмовій формі відзиву на позовну заяву не скористався. Водночас, в судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову. При цьому, представником відповідача надано пояснення щодо підстав виникнення боргу. Посилаючись на скрутне матеріальне становище, вказував, що у підприємства відсутні кошти для сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Вважає, що підприємство не є злісним не платником податку.
20 січня 2020 року від представників Головного управління ДПС у Чернівецькій області та Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” надійшли до суду заяви про розгляд справи в порядку письмовогого провадження за наявними у справі матеріалами, за їх відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що дочірнє підприємство “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” є юридичною особою, яке зареєстроване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, буд. 205, 58018.
Згідно матеріалів справи за дочірнім підприємством “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” рахується заборгованість на загальну суму 13751993,78 грн, яка виникла по податку на додану вартість.
Вказана заборгованість виникла на підставі:
- податкової декларації з податку на додану вартість №9307549912 від 18 січня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 672488,15 грн;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9027210449 від 20 лютого 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 1320178,00 грн;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9050559607 від 19 березня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 511686,00 грн;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9077635014 від 18 квітня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 879202,00 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0052885604 від 06 травня 2019 року, прийнятого на підставі Акту №1496/24-13-56-04/31963989 від 10 квітня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 280799,58 грн;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9103070567 від 17 травня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 2325949,00 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0069595604 від 11 червня 2019 року, прийнятого на підставі Акту №2048/24-13-56-04/31963989 від 14 травня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 105629,59 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0072425604 від 18 червня 2019 року, прийнятого на підставі Акту №2230/24-13-56-04/31963989 від 21 травня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 126370,81 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0005505604 від 21 січня 2019 року, прийнятого на підставі Акту №198/24-13-56-04/31963989 від 18 січня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 201746,22 грн;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9156000644 від 17 липня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 932283 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0085475604 від 17 липня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2617/24-13-56-04/31963989 від 18 червня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 440577,31 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0004301401 від 17 липня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2731/24-13-14-01/31963989 від 25 червня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 892,42 грн;
-податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0000015604 від 02 січня 2019 року прийнятого на підставі Акту №6365/24-13-56-04/31963989 від 19 грудня 2018 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 2959495,45 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0086555604 від 22 липня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2763/24-13-56-04/31963989 від 26 червня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 252852,33 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0093415604 від 02 серпня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2832/24-13-56-04/31963989 від 08 липня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 57873,90 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0094965604 від 07 серпня 2019 року прийнятого на підставі Акту №2925/24-13-56-04/31963989 від 11 липня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 213493,75 грн;
- податкової декларації з податку на додану вартість №9186561408 від 20 серпня 2019 року, згідно якої сума заборгованості становить 857245,00 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0105385604 від 09 вересня 2019 року прийнятого на підставі Акту №3372/24-13-56-04/31963989 від 13 серпня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 260486,72 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0043005604 від 10 квітня 2019 року прийнятого на підставі Акту №1210/24-13-56-04/31963989 від 21 березня 2019 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 150356,58 грн;
Разом із цим, відповідачу нараховано пеню в сумі 1202387,97 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості по податку на додану вартість становить 13751993,78 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 13751993,78 грн не сплатив, Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області звернулось до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-17.
Згідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до пункту 9.1 статті 9 до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.
Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно підпункту 14.1.152. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пункту 110.1 статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до статті 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено корінець податкової вимоги форми "Ю" від 02 липня 2014 року №2417-25 на суму 185490,26 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, вказану вимогу відповідач отримав 25 липня 2014 року.
На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0052885604 від 06 травня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0069595604 від 11 червня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0072425604 від 18 червня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0005505604 від 21 січня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0085475604 від 17 липня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004301401 від 17 липня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0000015604 від 02 січня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0086555604 від 22 липня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0093415604 від 02 серпня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0094965604 від 07 серпня 2019 року; податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0105385604 від 09 вересня 2019 року, податкове повідомлення-рішення форми "Н" №0043005604 від 10 квітня 2019 року отримано відповідачем, про що свідчать додані до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Станом на день розгляду даної справи вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, доказів їх оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано.
Відтак, зазначені податкові зобов'язання є узгодженими.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 13751993,78 грн, яка виникла з податку на додану вартість.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
Посилання відповідача на скрутне матеріальне становище, відсутність коштів на підприємстві для сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість є безпідставними, оскільки зазначене не є правовою підставою для звільнення платника податку від конституційного обов'язку сплати відповідних податків.
Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Оскільки заборгованість у сумі 13751993,78 грн виникла у зв'язку із не сплатою Дочірнім підприємством “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” податку на додану вартість, який належить до загальнодержавних податків, то такий повинен бути стягнуто до Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення коштів задовольнити повністю.
Стягнути кошти з банківських рахунків Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, заборгованість на суму податкового боргу по податку на додану вартість до Державного бюджету України в розмірі 13751993 (тринадцять мільйонів сімсот п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот дев'яносто три) грн 78 коп.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 січня 2020 року.
Повне найменування учасників процесу: позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, 58013, код ЄДРПОУ 43143196); відповідач - Дочірнє підприємство “Чернівецький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (м. Чернівці, вул. Головна, буд. 205, 58018, код ЄДРПОУ 31963989).
Суддя О.П. Лелюк