Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 січня 2020 р. № 520/12565/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.,
у присутності
представника позивача Межерицького А.О.,
представника відповідача Саєнко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ2960918436 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 00003333306 з нарахування суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 236987.50 грн.
Ухвалою суду від 25.11.2019 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою від 16.12.2019 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив позовні вимог задовольнити, пославшись на те, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем не враховано тієї обставини, що в силу положень п.181.1 ст.181 ПК України дохід у розмірі 1 млн. грн. має визначатися без врахування ПДВ. Отже, позивачем отримано дохід у розмірі 889329.52 грн., що виключає необхідність реєстрації в якості платника ПДВ.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин у справі, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець 03.01.2002 року, номер запису 2 452 017 0000 000652. Знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДФС у Харківській області (Південне управління Валківська ДПІ), дата взяття на облік 09.01.2002 року за номером 384. Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Основний вид діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
У період з 26.09.2019 по 02.10.2019 фахівцями відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 щодо своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, передбаченого ПК України за період з 01.01.2017 по 31.03.2019.
За результатами перевірки складено акт від 09.10.2019 № 285/20-40-33-06-07/НОМЕР_2, яким зафіксовані порушення п. 180.1 ст.180, п.181.1. ст.181, п.183.1-183.2,183.10 ст.183, п. 187.1 ст.187 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті відповідно до п.200.1, 200.2 ст.2000 ПК України у розмірі 189590.00 грн.
24.10.2019 позивачем подано заперечення на акт перевірки (а.с.106-115, т.1), за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишені без змін, про що позивач повідомлений листом від 04.11.2019 № 3993/ФОП/20-40-33-0617 (а.с.116-124, т.1)
Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 07.11.2019 № 00003333306, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 236987.50 грн, в тому числі податкове зобов'язання 189590.00 грн., штраф 47397.50 грн.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Підставою винесення оскаржуваного рішення слугував висновок податкового органу, викладений на стр.9 акту перевірки про те, що за період квітень 2017- березень 2018 загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/ послуг встановлена у розмірі 1002054.33 грн. таким чином позивач відповідно до положень п.183.1,183.2 ст.183 ПК України підлягав обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість та повинен був надати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-ПДФ не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем в якому вперше досягнуто обсягу оподаткованих операцій, визначених у ст.181 ПК України.
Положеннями п.188.1 ст.188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Положеннями п.14.1.185, 14.1.191 ст.14 ПК України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Контролюючим органом під час проведення перевірки досліджений період здійснення господарської діяльності позивачем квітень 2017- березень 2018, який, як встановлено судом, склав у сукупності менше 12 календарних місяців, однак сума від здійсненних позивачем операцій з постачання товарів/послуг за період перевищує 1000000 грн. Вказаний факт не є спірним між сторонами.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
При цьому положення «без урахування податку на додану вартість» слід розуміти як необхідність вирахування суми податку на додану вартість із загальної суми із здійснення операцій з постачання товарів (послуг). Тобто, обов'язок зареєструватися платником ПДВ виникає у суб'єкта підприємницької діяльності за умови перевищення ним протягом останніх 12 календарних місяців виручки від здійснення операцій з постачання товарів/послуг понад 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Проте, оскільки позивач не був платником ПДВ, він зобов'язаний враховувати всю суму оподатковуваних операцій, адже за такими операціями ПДВ не нараховується.
Згідно з пунктом 183.1, 183.10 статті 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (пункт 183.2 статті 183 ПК України). Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позивачем не дотримано вимог ст.183 ПК України в частині реєстрації в якості платника податку на додану вартість та відсутності підстав для скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
В силу положень ст.139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов залишити без задоволення
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі рішення виготовлено 22.01.2020
Суддя Зоркіна Ю.В.