Справа № 600/300/19
Справа № 1-кс/951/18/2020
21 січня 2020 року смт. Козова
слідчий суддя Козівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого - ОСОБА_3 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Козівського ВП Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 06.12.2019 року про закриття кримінального провадження №12019210110000047,
15.01.2020 року ОСОБА_4 звернувся в суд із зазначеною скаргою, у якій просив: «скасувати постанову слідчого СВ Козівського ВП Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 06.12.2019 року про закриття кримінального провадження №12019210110000047 від 01 квітня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КК України.».
Обґрунтовуючи подану скаргу ОСОБА_4 покликається на численні неточності записів його показів, які містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема:
-у висновку експерта №335 від 08.08.2019 року встановлено, що виявлена у нього травма відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, однак в описовій частині помилково вказано, ніби-то з показів потерпілого, що невідомий наніс йому кілька ударів по правому коліну, а «деталей не пригадує…» хоча насправді удари наносив йому ОСОБА_5 по обох ногах, під час яких він втратив рівновагу та впав колінами на землю, що підтверджується виявленими на його ногах синцями;
-слідчий у фото таблиці, з невідомих йому причин вказав, що йому наносилися удари лише по лівій нозі, хоча він вказував, що по обох;
-в постанові про закриття кримінального провадження, що під час слідчого експерименту ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по різному вказували механізм і місця нанесення ударів ОСОБА_4 , що на переконання останнього не відповідає дійсності;
-протокол огляду відеозапису, наявний в матеріалах кримінального провадження не відповідає фактичним обставинам такого запису.
Крім того, особа, яка подала скаргу вказує на те, що слідчим під час досудового розслідування не було вчинено усі необхідні, на його думку, слідчі дії, а саме: не допитано свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; не проведено одночасні допити з поліцейськими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були присутні під час конфлікту та ним; не проведено слідчого експерименту із залученням експерта судово-медичної установи щодо механізму утворення тілесних ушкоджень; не встановлено особи, яка керувала трактором, який зупинив він з колегами ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; не проведено експертизи з врахуванням проведених слідчих експериментів та не з'ясовано чи могли утворитися тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 при обставинах вказаних потерпілим під час проведення судово-медичного огляду, слідчого експерименту та свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; додатково не допитано свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо проведеного слідчого експерименту та усунення розбіжностей чи уточнення їхніх показів; не проведено додаткового допиту свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_15 з врахуванням наявного в матеріалах справи відеозапису.
У зв'язку із вказаними обставинами, ОСОБА_4 вважає, що слідчим не виконано свого обов'язку, передбаченого ч.2 ст.9 КПК України, невірно протлумачено п.2 ч.5 ст.110 КПК України, а тому оскаржена постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою слідчого судді Козівського районного суду Тернопільської області від 16.01.2020 року було відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду.
В судовому засіданні ОСОБА_4 надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі обставинам та просив задовольнити таку.
Слідчий в судовому засіданні, проти задоволення скарги заперечив, зазначивши, що на його думку, досудове розслідування проведено повно, всі можливі обставини з'ясовано та у зв'язку з цим прийнято законне і обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження №12019210110000047 від 01.04.2019 року.
Прокурор у судове засідання для розгляду скарги не з'явилася, причини поважності своєї неявки жодними доказами не підтвердила, а тому, на підставі ч.3 ст.306 КПК України, вважаю можливим здійснювати розгляд скарги у її відсутності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_4 , слідчого, слідчий суддя дійшла до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 06.12.2019 року слідчим СВ Козівського ВП Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_3 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження у зв'язку «з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення».
Згідно з ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Досудове розслідування, як встановлено п.10 ч.1 ст.3 КПК України є складовою кримінального провадження, а відтак на нього поширюються завдання, які ставляться для кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст.284 КПК України).
Частиною 5 ст.110 КПК України встановлено вимоги, яким має відповідати постанова слідчого, прокурора.
Положенням п.4 ч.1 ст.91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених ч.2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Як вбачається із постанови слідчого СВ Козівського ВП Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 06.12.2019 року про закриття кримінального провадження №12019210110000047, вимоги закону, передбачені ст.2, ч.2 ст.9 КПК України, слідчим виконані не в повній мірі.
Зокрема слідчим не було повно та всебічно досліджено факти та обставини у справі, а відтак висновки слідчого про закриття кримінального провадження є передчасними.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, уповноважений доручати слідчому проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в порядку визначеному цим кодексом.
Аналогічними повноваженням наділений керівник органу досудового розслідування (ст.39 КПК України).
Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.
За змістом ст.284 КПК України закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст.40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п.18 ч.1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим в межах зазначеного кримінального провадження здійснено лише: допит потерпілого ОСОБА_4 та слідчий експеримент з ним; оглянемо речовий доказ - відеозапис подій, долучений потерпілим; проведено судово-медичну експертизу щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; допитано свідка ОСОБА_8 та проведено з ним слідчий експеримент; допитано свідка ОСОБА_9 та проведено з ним слідчий експеримент; допитано свідка ОСОБА_7 та проведено з ним слідчий експеримент; допитано свідка ОСОБА_6 та проведено з ним слідчий експеримент; допитано свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та отримано пояснення від ОСОБА_5 ..
На підставі отриманих відомостей слідчий дійшов висновку, що ніхто не наносив ударів ОСОБА_4 у ділянку правого колінного суглобу, а тому відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Однак, такі висновки слідчого, на переконання слідчого судді є передчасними, такими, що не випливають із співіснуючих достатньо переконливих та узгоджених між собою висновків, оскільки ним не виконано усіх необхідних дій, необхідних для усунення будь-яких розбіжностей та сумнівів, які є очевидними у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, вважаю, що слідчим не вчинено ряд наступних дій, а саме не з'ясував: хто керував трактором, який зупинили потерпілий та свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; механізм завдання тілесного ушкодження ОСОБА_4 ; особу та відношення до кримінального провадження ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; не усунув розбіжностей у показах з однієї сторони потерпілого, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та з іншої сторони свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; не усунув розбіжностей в показах свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та проведеними з ними слідчими експериментами; не усунув розбіжностей в отриманих поясненнях ОСОБА_5 та показами усіх інших свідків у цьому кримінальному провадженні; не усунув розбіжностей у показах свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , поясненнях ОСОБА_5 та обставинах, які відображені у відеозаписі, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні; не з'ясував та не забезпечив проведення експертизи щодо з'ясування ймовірного взаємозв'язку між механізмом завдання тілесного ушкодження потерпілому, його показами, показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та проведеними з ними слідчими експериментами і наявним речовим доказом - відеозаписом, наданим потерпілим; всупереч наявним відомостям у речовому доказі - відеозаписі наданому ОСОБА_4 не з'ясував чи здійснювали інші особи фото та/або відеофіксацію подій, що відбувалися 26.03.2019 року на полі між селами Олесино, Геленки та Уритва та не вилучено таких.
Крім того, слідчим не проведено таких дій: не допитано свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; не проведено одночасні допити з поліцейськими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були присутні під час конфлікту та потерпілим; не проведено слідчого експерименту із залученням експерта судово-медичної установи щодо механізму утворення тілесних ушкоджень; не встановлено особи, яка керувала трактором, який зупинив ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; додатково не допитано свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо проведеного слідчого експерименту та усунення розбіжностей чи уточнення їхніх показів; не проведено додаткового допиту свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_15 з врахуванням наявного в матеріалах справи відеозапису.
При цьому, як з'ясовано у судовому засіданні, і вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 у якості свідка допитаний не був, а ним лише надавались пояснення (а.к.п 117).
При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження необхідно перевірити викладені потерпілим обставини, виконати необхідні дії і, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення у цьому кримінальному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених особою, яка подала скаргу.
Нез'ясування зазначених обставин та непроведення слідчим вказаного вище переліку слідчих дій унеможливило встановлення, поза розумним сумнівом, сукупності неспростованих презумпцій щодо обставин цієї справи, а відтак, унеможливило встановлення істини у ній чи хоча б тих обставин, які б були максимально наближеними до об'єктивної дійсності.
Крім того, невжиття слідчим описаних вище заходів призвело до необґрунтованості доводів, зазначених ним в оскаржуваній постанові щодо обставин, які повинні б були бути встановлені слідчим.
Таким чином, з огляду на викладене, вбачається формальний підхід слідчого до проведення досудового розслідування. Слідчим суддею встановлена наявність фактів, які викликають сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження обставин кримінального провадження, що стали підставою для винесення постанови про його закриття. Тому беручи до уваги те, що постанова про закриття кримінального провадження, перешкоджає виконанню завдань кримінального провадження в частині забезпечення того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, слідчий суддя вважає, що висновки та процесуальне рішення слідчого є наслідком неналежного виконання ним своїх процесуальних обов'язків та його передчасними висновками, а відтак таке рішення слід скасувати, а скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Керуючись ст.ст. 303-307, 318-380 КПК України, слідчий суддя,-
скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Козівського ВП Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 06.12.2019 року про закриття кримінального провадження №12019210110000047 від 01.04.2019 року - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Козівського ВП Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 06.12.2019 року про закриття кримінального провадження №12019210110000047 від 01.04.2019 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №12019210110000047 від 01.04.2019 року направити у Козівське ВП Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області для продовження досудового розслідування та прийняття законного рішення.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1