Справа № 420/6112/19
22 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач, згідно уточненого позову (а.с.27-31) просить визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси при винесенні рішення №67443-0 від 08 жовтня 2019 року про відмову ОСОБА_1 видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси та зобов'язати Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси взяти ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщених осіб.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 жовтня 2019 року Управлінням соціального захисту населення в Приморському району м. Одеси винесено рішення №67443-0 про відмову у видачі позивачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до рішення, у позивача, нібито, відсутні докази що підтверджують факт проживання на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року та нібито відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення. Зазначені дії Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси позивач вважає протиправними, а рішення незаконним, винесено з грубим порушенням законодавства України а саме ст.ст.1, 2, 4, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та таким, що підлягає скасуванню. На переконання позивача йому відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи неправомірно, оскільки присутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення позивача, а саме: тимчасова окупація території у Донецькій та Луганській областях та проведення антитерористичної операції; в Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та інших державних органах відсутні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки, оскільки надані мною документи містять достовірну інформацію; позивач не втрачав документи, що посвідчують його особу, оригінали таких документів знаходяться в нього, а копії додаються до позовної заяви; в позивача є відмітка про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та присутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті, зокрема: атестат про повну загальну середню освіту, свідоцтво про базову загальну середню освіту, медичні документи; докази (документи), надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, доводять факт проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці, оскільки видані як до, так і після початку проведення антитерористичної операції 07.04.2014 року
Представником Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси, 19.11.2019 року до суду надано відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що не погоджується з вимогами позивача і вважає адміністративний позов таким, що суперечить нормам процесуального та матеріального права. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 (зі змінами та доповненнями). Оскільки, позивачем не було надано доказів щодо підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, тобто 07.04.2014 року, рішенням від 08.10.2019 року було відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У відповіді на відзив на позов від 25.11.2019 року (а.с.61-63), позивач заперечує щодо позиції відповідача наведеної у відповіді на відзив та зазначає, що у відзиві твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог не спростовані. Крім того позивач стверджує, що відомості які зазначені у відзиві на позовну заяву суперечать відомостям у рішенні про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №67443-0 від 24.09.2019 року.
Представником Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради 20.12.2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.71-74), в якому представник зазначає, що не погоджується з вимогами позивача і вважає адміністративний позов таким, що суперечить нормам процесуального та матеріального права. Представник відповідача зазначає, що 29.09.2019 року позивач звернувся до управління соціального захисту населення в Приморському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - управління) із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно з Порядком оформлення видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 (зі змінами та доповненнями). Під час звернення ОСОБА_1 , в якості зазначених доказів, окрім копії домової книги, не було надано жодного документа. Оскільки, позивачем не було надано доказів щодо підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, тобто 07.04.2014 року, рішенням від 08.10.2019 року було відмовлено у видачі довідки про взяття, на облік внутрішньо переміщеної особи.
У відповіді на відзив на позов від 26.12.2019 року (а.с.79-81), позивач заперечує щодо позиції відповідача наведеної у відповіді на відзив та зазначає, що у відзиві твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог не спростовані. Крім того позивач стверджує, що відомості які зазначені у відзиві на позовну заяву суперечать відомостям у рішенні про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №67443-0 від 24.09.2019 року.
Ухвалою суду від 01.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Ухвалою суду від 27.11.2019 року судом залучено до участі у справі відповідача - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та розпочато розгляд справи спочатку.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 24.09.2019 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно з Порядком оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.83-86).
В графі «Останнє зареєстроване місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» позивач зазначив: Луганська область, місто Перевальськ, АДРЕСА_1 .; в графі «Обставини, що спричинити внутрішнє переміщення» позивач зазначив: проведення АТО.
За результатом розгляду наданої позивачем заяви, Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси 08.10.2019 року прийнято рішення №67443-0 про відмову у видачі ОСОБА_1 , довідки про взят тя на облік внутрішньо переміщеної особи, в зв'язку з відсутністю у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, відмітки про реєстрацію місця проживання в м. Перевальську на час виникнення обставин та відсутністю доказів, що підтверджують факт проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст.1 Закону, та відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (а.с.42).
Суд звертає увагу, що у рішенні Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси №67443-0 від 08.10.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 , до заяви від 24.09.2019 року додано документи, передбачені п.3, 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 (а.с.42).
На підтвердження протиправності відмови у видачі позивачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та для підтвердження підстав для її видачі позивачем надано до суду копію паспорта старого зразку ЕН НОМЕР_1 , копію посвідчення про приписку №311, копію атестату про повну загальну середню освіту НОМЕР_4, копію ID паспорта, копію ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 , копію довідки №ВК-5 від 24.09.2019 року про те, що ОСОБА_1 , є студентом 1 курсу факультету прокуратури та слідства (кримінальної юстиції) за освітнім ступенем «Магістр» денної форми навчання Національного університету «Одеська юридична академія», копію медичної довідки за формою №086/о від 29.06.2015 року, копію сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серія 10 ААГ №932213 від 20 червня 2014 року, копію рекомендаційного листа Прокуратури Луганської області №11-580-25вих-14 від 08.07.2014 року, копію домової книги (а.с.32-41, 45-47).
Судом встановлено, що відповідно до довідки №ВК-5 від 24.09.2019 року Національного університету «Одеська юридична академія» ОСОБА_1., є студентом 1 курсу факультету прокуратури та слідства (кримінальної юстиції) за освітнім ступенем «Магістр» денної форми навчання Національного університету «Одеська юридична академія», термін навчання - з 01.09.2019 року до 29.12.2020 року (а.с.41).
У паспорті позивача міститься відмітка про реєстрацію місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 (з/б а.с.37).
Відповідно до копії домової книги про прописку громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 , прописаний в будинку АДРЕСА_1 ) (а.с.33).
В копії сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 10 ААГ №932213 від 20 червня 2014 року вказана наступна адреса позивача АДРЕСА_1 (а.с.39).
Відповідно до копії довідки №М2-174953 від 11.12.2018 року про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м.Одеса, за відомостями департаменту надання адміністративний послуг Одеської міської ради ОСОБА_1., зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 15.09.2016 року (а.с.40).
Позивач вважає, що дії Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси є протиправними, а рішення незаконним, винесеним з грубим порушенням законодавства України а саме ст.1, ст.2, ст.4, ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VIІ від 20.10.2014 року (далі Закон №1706-VIІ) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно ч.ч.1-4 ст.4 Закону №1706-VIІ факт Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).
Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.
Згідно абз.1-3 ч.7 ст.4 Закону №1706-VIІ разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).
Відповідно до ч.10 ст.4 Закону №1706-VIІ заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;
4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;
5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з'явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.
Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи передбачено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року (далі - Порядок №509).
Відповідно до абз.9 та 10 Пункту 2 Порядку№509 на отримання довідки мають право також студенти, учні професійно-технічних навчальних закладів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень і мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки, якщо вони не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені в статті 1 Закону.
Відповідно до п.3 Порядку №509 заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім'я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.
Згідно п.4 Порядку №509 у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).
Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення); 4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.
Отже, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, вбачається, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст.1 Закону №1706-VIІ, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 року по справі №310/8280/16-а, у постанові від 06.03.2018 року у справі №234/8701/17, у постанові від 22.11.2018 року у справі № 265/3453/17.
Водночас, відповідачем відмовлено позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у зв'язку з відсутністю у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, відмітки про реєстрацію місця проживання в м. Перевальську на час виникнення обставин та відсутністю доказів, що підтверджують факт проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст.1 Закону, та відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (а.с.42).
Суд зазначає, що у рішенні від 08.10.2019 року №67443-0 про відмову у видачі ОСОБА_1 , довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зазначено, що ОСОБА_1 , до заяви від 24.09.2019 року додано документи, передбачені п.3, 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 (а.с.42).
Судом, при зазначенні нормативного обґрунтування, наводився перелік документів передбачених п.3, 4 Порядку №509.
До того ж, суд зазначає, що підставою відмови у видачі ОСОБА_1 , довідки про взят ій облік внутрішньо переміщеної особи за рішенням від 08.10.2019 року №67443-0 вказано саме відсутність у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, відмітки про реєстрацію місця проживання в м. Перевальську на час виникнення обставин та відсутністю доказів, що підтверджують факт проживання на території, де виникли обставини, зазначені у ст.1 Закону, та відсутність обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, а не надання відповідачем до заяви лише копії домової книги, як зазначено відповідачем у відзиві.
Водночас, позивачем надано паспорт, який виданий Превальським РС УДМС України в Луганській області 02 листопада 2012 року та в якому міститься відмітка про реєстрацію місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 станом на 23.11.2001 року (з/б а.с.37).
Відповідно до копії домової книги про прописку громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 , прописаний в будинку АДРЕСА_1 ) (а.с.33).
В копії сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 10 ААГ №932213 від 20 червня 2014 року вказана наступна адреса позивача АДРЕСА_1 (а.с.39).
Відповідно до копії медичної довідки за формою №086/о від 12 червня 2014 року, яка заповнюється для абітурієнтів , які вступають у вищі учбові заклади, технікуми, середні спеціальні учбові заклади, професійно-технічні, технічні училища, на підлітків які поступають на роботу, вказана наступна адреса позивача м.Перевальськ, вул. Софіївська, буд.1 (а.с.35).
Згідно рекомендаційного листа прокуратури Луганської області на зарахування до Національного університету «Одеська юридична академія» за №11-580-25вих-14 від 08.07.2014 року, позивач у 2014 році закінчив Комунальний заклад «Алчевський навчально-виховний комплекс імені Х.Алчевської: спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземної мови - колегіум «дипломат»» (а.с.45).
Підтвердженням закінчення даного навчального закладу є атестат про повну загальну середню освіту НОМЕР_4 та додаток до нього від 31.05.2014 року.
Судом також встановлено, що відповідно до довідки №ВК-5 від 24.09.2019 року Національного університету «Одеська юридична академія» ОСОБА_1., є студентом 1 курсу факультету прокуратури та слідства (кримінальної юстиції) за освітнім ступенем «Магістр» денної форми навчання Національного університету «Одеська юридична академія», термін навчання - з 01.09.2019 року до 29.12.2020 року (а.с.41).
Відповідно до копії довідки №М2-174953 від 11.12.2018 року про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м.Одеса, за відомостями департаменту надання адміністративний послуг Одеської міської ради ОСОБА_1., зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 15.09.2016 року (а.с.40).
При цьому, суд вважає, що твердження відповідача про те, що обов'язковою умовою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є підтвердження особою факту реєстрації місця проживання на відповідній території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону №1706-VIІ, на дату їх виникнення, суд вважає необґрунтованими, адже ч.7 ст.4 Закону №1706-VIІ та п.4 Порядку №509 чітко визначено можливість надання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення.
При цьому, особа, яка звертається з відповідною заявою, повинна надати докази, що підтверджують факт її проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення.
На користь такого висновку свідчать і положення п.п.4 п.8 Порядку №509 та п.4 ч.10 ст.4 Закону №1706-VIІ, якими передбачено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо у нього немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення.
Таким чином, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.
Судом встановлено, що згідно з наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/а від 07.10.2014 року визначено, зокрема, такий район проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 , належними доказами довів факт проживання станом на 07.04.2014 року на території Луганської області, яку з 07.04.2014 року, згідно з наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/а від 07.10.2014 року, визначено районом проведення АТО, а тому позивач підпадає під ознаки, наведенні у статті 1 Закону №1706-VIІ, яка визначає поняття внутрішньо переміщеної особи.
Також, оцінюючи обґрунтованість спірного рішення відповідача, про відмову у видачі позивачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, суд виходить із того, що відповідне рішення має прийматися на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час розгляду його прийняття, а відмова має відповідати вимогам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509.
Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Україною Законом №8475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб і юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було і вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Chahal v. the United Kingdom", заява 22414/93, рішення від 15 листопада 1996 року Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 14 жовтня 2010 року (справа "Щокін проти України") зазначив, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у видачі ОСОБА_1 , довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.10.2019 року №67443-0, прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких він спрямований, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси при винесенні рішення №67443-0 від 08 жовтня 2019 року про відмову ОСОБА_1 видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси №67443-0 від 08 жовтня 2019 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси взяти ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщених осіб.
Стягнути з Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 );
Відповідач: Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси (код ЄДРПОУ 36290160, 65058, м.Одеса, вул.Маршала Говорова, 7);
Відповідач: Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (ЄДРПОУ 36290160, 65074, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д
Суддя П.П. Марин
.