22 січня 2020 р. № 400/1053/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів:Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 Державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Рогової Олени Анатоліївни, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправним та скасування реєстраційного запису від 21.02.2017 № 2 522 000 0000 072503,
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати реєстраційний запис номер 2 522 000 0000 072503 від 21.02.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 , фізичною особою - підприємцем з моменту його вчинення.
Відповідачем у справі ОСОБА_1 визначила Миколаївську міську раду.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 (до 13.01.2018 мала прізвище ОСОБА_1 ) зазначила, що вона не зверталась до державного реєстратора із заявою, що передбачена Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. Громадських формувань» (надалі - Закон № 755), а про факт проведення державної реєстрації дізналась у січні 2018 року, після отримання від Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління) податкової вимоги про сплату єдиного податку з фізичних осіб. Позивач вказала, що 26.04.2018 слідчим Заводського відділу ГУ НП в Миколаївській області було відкрито кримінальне провадження № 12018150030001542 по факту кримінального правопорушення за статтею 358 КК України («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»), а 04.09.2018 ОСОБА_1 було визнано потерпілою у згаданому кримінальному провадженні. Позивач повідомила, що за її заявою 07.02.2018 було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, але у березні 2018 року Управління сформувало вимогу про сплату ОСОБА_1 боргу в сумі 3 872 грн. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В подальшому державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було відкрито виконавче провадження з виконання вказаної вимоги, з позивача були стягнуті суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, на рухоме майно ОСОБА_1 був накладений арешт. Оскільки нарахування Управлінням єдиного соціального внеску є наслідком того, що у 2017 році позивач мала статус фізичної особи-підприємця, ОСОБА_1 вказала, що оскаржуваний реєстраційний запис порушує її права та законні інтереси, завдає їй майнової шкоди.
Ухвалою від 16.05.2019 (арк. спр. 68-69) суд замінив відповідача у справі на Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (надалі - Департамент або відповідач 1) і державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Рогову Олену Анатоліївну (надалі - державний реєстратор або відповідач 2).
У відзиві (арк. спр. 77-80) Департамент позов не визнав, зазначив, що державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було проведено у відповідності до норм Закону № 755, на підставі поданих позивачем особисто документів (у паперовій формі). Під час державної реєстрації був пред'явлений паспорт позивача, за яким державний реєстратор встановив особу. Як вказав відповідач, лише факт проведення досудового розслідування не є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування реєстраційного запису.
Відповідач 2 відзив на позовну заяву не подала.
На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, 21.02.2017 до Департаменту надійшла заява ОСОБА_1 про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем (арк. спр. 29).
Згідно з «Описом документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація фізичної особи-підприємця»» (арк. спр. 30), ОСОБА_1 надала державному реєстратору Роговій О.А. реєстраційну карту на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
Державну реєстрацію Шнурової Д. К. в якості фізичної особи - підприємця було проведено 21.02.2017, про що свідчить запис № 2 522 000 0000 072503 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 26, 28).
21.02.2017 ФОП ОСОБА_1 була взята на облік у Головному управлінні регіональної статистики, у Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (в якості платника податків та платника єдиного внеску).
07.02.2018 було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , про що свідчить запис № 25220060002072503 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 26).
27.03.2018 ОСОБА_1 звернулась до Управління із заявою, в якій, зокрема, вказала, що ОСОБА_7 заволодів копіями документів позивача та «… открыл на меня частное предпринимательство без моего ведома и согласия …». У заяві ОСОБА_1 просила «… открыть уголовное производство по отношению к ОСОБА_7 …» (арк. спр. 18).
За результатами розгляду вказаної заяви листом від 24.04.2018 Управління повідомила позивача про те, «… що в діях не встановлених осіб, які зареєстрували в органах влади ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) без мети здійснення господарської діяльності, вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст.358 КК України. Матеріали перевірки направлено за підслідністю до Заводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області, для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України …» (арк. спр. 19).
Згідно з «Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань» (арк. спр. 20), 26.04.2018 Заводським ВП ГУ НП в Миколаївській області було розпочато досудове розслідування.
До позовної заяви додана копія підписаної ОСОБА_1 «Пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого» від 04.09.2018 (арк. спр. 27).
Вимога про визнання протиправним та скасування реєстраційного запису ґрунтується на запереченні позивачем факту подання нею відповідної заяви про державну реєстрацію. Так, ОСОБА_1 вказала, що «… я побачила, що мій почерк та підписи на … документах є підробленими, оскільки не співпадають з моїм справжнім почерком та підписом …». Доводів про те, що рішення про державну реєстрацію або інші дії державного реєстратора не відповідають вимогам Закону № 755, позов не містить.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Як вказано у частинах першій та другій статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 25 Закону № 755 (в редакції станом на 21.02.2017), державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:
1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);
2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;
3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперові формі;
4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;
5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;
6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;
7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання;
8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;
9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;
10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Частиною першою статті 18 Закону № 755 встановлено, що для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
2) заява про обрання фізичною особою спрощеною системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, - за бажанням заявника;
3) нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 14 Закону № 755, якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне або тимчасове проживання.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинства є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 73-76 визначені вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено те, що державну реєстрацію фізичної особи ОСОБА_1 підприємцем було проведено за заявою позивача. Отже, відповідачі довели, що діяли згідно з вимогами Закону № 755.
Позивач не надала суду доказів того, що заяву державному реєстратору від її імені подала інша особа.
Факт проведення досудового розслідування, на який послалась ОСОБА_1 , не є підставою звільнення позивача від доказування того, що вона не вчиняла жодних дій, спрямованих на державну реєстрацію її в якості фізичної особи - підприємця.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, покласти на позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 205, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41210422) Державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Рогової Олени Анатоліївни (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код невідомий) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна