Справа № 581/859/19
Провадження № 2/581/21/20
22 січня 2020 року селище Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,
з участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу та стягнення аліментів
11 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Вказує, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 11 липня 1987 року. Останнім часом їхні відносини значно погіршилися, через різні погляди на сімейне життя та шлюбні обов'язки між ними виникають сварки, непорозуміння, подружні відносини між ними фактично припинилися, тому через неможливість подальшого спільного проживання однією сім'єю, просила шлюб розірвати.
Також зазначає, що має з відповідачем чотирьох спільних дітей : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час знаходиться лише на її утриманні через відсутність матеріальної допомоги з боку батька дитини. Не зважаючи на те, що відповідач не має постійного місця роботи, він зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому враховуючи передбачений законодавством прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років, який складає 2218 грн., просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1200 грн. до досягнення ним повноліття.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачка подала заяву про підтримання позовних вимог, у якій також просила строк для примирення не надавати та розглянути справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Із матеріалів справи вбачається, що 11 липня 1987 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, який зареєстровано Саївським с/ЗАГС Липоводолинського району Сумській області, актовий запис № 05 (а.с. 11).
Сторони мають чотирьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12-15).
Позивачка разом із трьома синами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , чоловіком ОСОБА_2 , та його тіткою ОСОБА_11 зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України).
Вбачається, що з моменту подання позовної заяви позивач не змінила свого рішення щодо необхідності розірвання шлюбу та щодо можливості подальшого спільного життя подружжя. Відповідач, достовірно знаючи про наявність у суді вказаного спору, у судове засідання не з'явився, відзиву до суду не надіслав, із клопотанням про зупинення провадження у справі для надання часу для примирення до суду не звертався, а тому з його сторони не вбачається наявності спроб зберегти сім'ю.
За таких обставин, за відсутності між сторонами взаєморозуміння, спільного вирішення сімейних проблем, відмови від поновлення та продовження подальших, у розумінні ст. 3, ч. 5, 6 ст. 7, ст. 51 СК України шлюбних відносин, суд вважає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що в силу ч. 2 ст. 112 СК України є підставами для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя.
Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню, а шлюб - розірванню.
Також, встановивши зазначені обставини та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що малолітній син сторін потребує матеріальної допомоги на своє утримання, а в силу ст. 180 СК України відповідач, як його батько, може і зобов'язаний утримувати свою дитину шляхом сплати щомісячно аліментів на користь матері дитини.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на дитину віком від 6 років до 18 років з 1 січня 2019 року становить 2218 грн.
Враховуючи, як того вимагають положення ч. 1 ст. 182 СК України, матеріальне становище дитини, платника аліментів (відсутність відомостей про заробіток (дохід) платника аліментів, про наявність інших утриманців), та керуючись правилами ст. 191 вказаного Кодексу, з дня звернення до суду з позовом слід стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі в розмірі 1109 грн., але не менше мінімального розміру аліментів, визначених законом, допустивши згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
За відсутності відомостей про достатність заробітку чи інші фінансові можливості відповідача сплачувати аліменти у заявленому у позовній заяві розмірі, суд вважає необхідним стягнути з мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивачки сплачений нею судовий збір за розгляд позовної вимоги про розірвання шлюбу у розмірі 768 грн. 40 коп., та на користь держави судовий збір за розгляд позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Розірвати укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб, який зареєстровано 11 липня 1987 року Саївським с/ЗАГС Липоводолинського району Сумській області, актовий запис № 05.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1109 грн. із щомісячною індексацією цього платежу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 11 грудня 2019 року, до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 768 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: суду не відомий.
Суддя Д. В. Сізов