08 січня 2020 року Справа № 280/3546/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Сонгулія О.В., представника позивача: Остапенко Є.О., відповідача, представника відповідача: не з'явились, третьої особи 1: ОСОБА_3., представника третьої особи 1: адвоката Василеги І.М., третьої особи 2: ОСОБА_4 . , представника третьої особи 2: - адвоката Ящук О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бул. Л.Українки, буд.26; код ЄДРПОУ 37471912)
до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
про знесення самочинного будівництва,
23 липня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - позивач, ДАБІ ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), у якому просить зобов'язати відповідача знести самочинно збудований житловий будинок з гаражем по АДРЕСА_3 з компенсацією витрат, пов'язаних з їх знесенням.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що у зв'язку з надходженням звернення фізичної особи було здійснено позапланову перевірку щодо дотримання відповідачем будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Будівництво індивідуального (садивного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 . В ході здійснення перевірки встановлено, що будівництво житлового будинку ведеться з відхиленням від затверджених проектних рішень. За результатами перевірки складено відповідний Акт, протокол про адміністративне правопорушення та видано припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У подальшому встановлено факт невиконання відповідачем вимог припису, у зв'язку з чим винесено протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким відповідача зобов'язань привести об'єкт будівництва у відповідність до вимог містобудівного законодавства шляхом перебудови у відповідності до затвердженого проектного рішення, та зобов'язано зупинити виконання будівельних робіт. Під час проведеної у подальшому перевірки виконання вимог припису встановлено, що вимоги припису не виконані, у зв'язку з чим у відповідності до частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 29 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 7 жовтня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 4 листопада 2019 року.
Ухвалою суду від 4 листопада 2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18 листопада 2019 року.
18 листопада 2019 року представник відповідача адвокат Бобровник К.В. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає про незгоду з заявленими позовними вимогами, з посиланням та технічне дослідження будинку вказує, що житловий будинок розташований на земельній ділянці, що має нерозривний зв'язок з основою через залізобетонний фундамент, перенесення даного житлового будинку без його знецінення та зміни призначення неможливо, є об'єктом нерухомості та відповідає основним вимогам державних будівельних норм в галузі будівництва України, стан будівельних конструкцій житлового будинку задовільний, що надає можливість гарантувати цілісність конструкцій житлового будинку та він придатний до експлуатації. Вважає, що в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_3 , неможливо визнати самочинним будівництвом, оскільки він будується на земельній ділянці, яка належить відповідачу, та відведена для мети будівництва та обслуговування житлового будинку, будівництво ведеться за документами, які надають право на проведення будівельних робіт, істотні порушення будівельних норм і правил відсутні. Вважає, що відхилення від будівельного паспорту не є істотними, оскільки не загрожують життю та здоров'ю людини.
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , третя особа 1) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , третя особа 2).
3 грудня 2019 року позивачем подано письмові пояснення, в яких зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено, відповідач здійснює будівництво житлового будинку з істотним відхиленням від проектної документації, оскільки будівництво фактично здійснюється не на тій частині земельної ділянки, яка була узгоджена проектною документацією. З посиланням на статтю 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказує, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Зазначає, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватись на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог. Вважає, що здійснення будівельних робіт з відхиленням від виданого будівельного паспорта є ознакою самочинного будівництва, яке порушує права та законні інтереси третіх осіб.
3 грудня 2019 року третя особа 2 ОСОБА_4 подав письмові пояснення, в яких зазначає, що ОСОБА_2 , не дивлячись на отримання від ДАБІ припису, яким його зобов'язано здійснити перебудову та привести будинок у відповідність до діючого законодавства, продовжив будівництво з істотним відхиленням від будівельного паспорту. Зазначає, що враховуючи неможливість здійснення перебудови самочинно збудованого об'єкта та з огляду на здійснення позивачем усіх заходів реагування, просить суд зобов'язати відповідача знести самочинно збудований об'єкт.
Ухвалою суду від 3 грудня 2019 року відмовлено в задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 3 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення експерта.
Ухвалою суду від 3 грудня 2019 року відмовлено в задоволення клопотання представника відповідача про допит експерта в якості свідка.
Ухвалою суду від 3 грудня 2019 року закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду по суті на 18 грудня 2019 року.
Ухвалою суду від 18 грудня 2019 року судове засідання відкладено на 8 січня 2020 року у зв'язку з неявкою відповідача та представника відповідача.
Під час судового розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, треті особи та їх представники підтримали заявлені позовні вимог, вказали, що самочинно збудований об'єкт порушує їхні права, у зв'язку з чим вони вважають позовні вимоги обґрунтованими.
Відповідача, представник відповідача в судове засідання не прибули, при дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань не подали.
Відповідно до пункту 2 абзацу 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Абзацом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з повторною неявкою у судове засідання відповідача (представника відповідача), належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, суд визнав за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши вступне слово представника позивача, пояснення, надані третіми особами та їх представниками, безпосередньо дослідивши відзив на позовну заяву, надані учасниками справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
8 лютого 2019 року до Департаменту ДАБІ у Запорізькій області звернувся ОСОБА_3 із заявою, в якій повідомив, що ОСОБА_2 , мешканцем будинку АДРЕСА_3 , здійснюється будівництво житлового будинку з істотним відхиленням від будівельного паспорта від 22.02.2018 №БП-2018/0015, у зв'язку з чим просив зупинити будівництво та зобов'язати забудовника збудоване знести. Зазначив, що відповідно до будівельного паспорта забудова повинна здійснюватись в протилежному куті плану від фактичної (дійсної) забудови.
У період з 12.03.2019 по 14.03.2019 фахівцями Департаменту ДАБІ у Запорізькій області на підставі направлення для проведення позапланового заходу №85 від 12.03.2019 проведено позапланову перевірки на об'єкті: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 » щодо дотримання суб'єктом містобудування фізичною особою ОСОБА_2 будівельних норм, стандартів і правил за зверненням ОСОБА_3 від 08.02.2019.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складений Акт №86 від 14.03.2019 (далі - Акт №86).
Згідно з висновками Акту №86 встановлено порушення відповідачем статей 9 та 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме: на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , ведеться будівництво житлового будинку приблизним розміром (10х7)м. в плані. Будівництво будинку здійснюється на підставі будівельного паспорта, виданого Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 22.02.2018 за реєстраційним номером БП-2018/0015 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого в Департаменті ДАБІ у Запорізькій області від 05.03.2018 за № ЗП 061180641008. Замовником будівництва та власником зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 будівництво вказаного нерухомого майна ведеться з істотним відхиленням від вищезазначеного будівельного паспорта., а саме будівництво житлового будинку згідно схеми забудови земельної ділянки (кад.№2310100000:03:006:0143, реєстраційний №765/13 від 14.02.2018, повинно здійснюватися зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_5 , але фактично будівництво житлового будинку здійснюється зі сторони АДРЕСА_3, тобто ближче к протилежному боку земельної ділянки, на якій ведеться будівництво.
14.03.2019 Департаментом ДАБІ у Запорізькій області винесено припис №15 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого з метою усунення виявлених порушень Департамент ДАБІ у Запорізькій області вимагає в строк до 15.04.2019 усунути виявлене порушення шляхом приведення об'єкту: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 » у відповідність до вимог діючого законодавства.
19.04.2019, з метою перевірки стану виконання припису №15 від 14.0.2019, Департаментом ДАБІ у Запорізькій області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого складений Акт №142 від 19.04.2019 (далі - Акт №142).
Згідно з висновками Акту №142 встановлено порушення відповідачем пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підпункту 3 абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, а саме, встановлено, що будівельні роботи з будівництва об'єкту: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 » було продовжено з істотним відхиленням від будівельного паспорта, що підтверджується матеріалами фото фіксації (влаштовано стіни з газобетон них блоків третього поверху, змонтовано каркас консольного балкону та влаштовано сходи гвинтової конфігурації). Таким чином вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.03.2019 № 15 ОСОБА_2 не виконано.
У зв'язку з виявленим, Департаментом ДАБІ у Запорізькій області винесено припис №29 від 19.04.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого з метою усунення виявлених порушень Департамент ДАБІ у Запорізькій області вимагає привести об'єкт: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 » у відповідність до вимог містобудівного законодавства шляхом перебудови у відповідності до затверджених проектних рішень, а також зупинити виконання будівельних робіт на зазначеному об'єкті до моменту виконання вимог п.1 даного припису.
22.05.2019, з метою перевірки стану виконання припису №29 від 19.04.2019, Департаментом ДАБІ у Запорізькій області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якого складений Акт №175 від 22.05.2019 (далі - Акт №175).
Згідно з висновками Акту №175 встановлено порушення відповідачем пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підпункту 3 абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, а саме, встановлено, що будівельні роботи з будівництва об'єкту: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 » не зупинено, а було продовжено з істотним відхиленням від будівельного паспорта, що підтверджується матеріалами фото фіксації (влаштовано м'яку покрівлю з рулонних матеріалів та склотканини, змонтовано металеву огорожу по периметру покриття). Таким чином вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №29 від 19.04.2019 ОСОБА_2 не виконано.
У зв'язку з невиконанням вимог припису про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудування, продовженням виконання будівельних робіт з істотним відхиленням від проектної документації, враховуючи неможливість здійснення перебудови збудованого об'єкту у відповідності до затверджених проектних рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання повноважень, передбачених статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 та 4 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності» визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, крім іншого:
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю передбачені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулюванні містобудівної діяльності».
Статтею 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані, крім іншого, забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розроблений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за №902/19640, призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
Вказаний Порядок передбачає, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці (пункт 1.2 Порядку).
Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг (пункт 2.1 Порядку).
Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (пункт 2.3 Порядку).
У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності) (пункт 2.10 Порядку).
Пам'ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації (пункт 2.11 Порядку).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 36 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Таким чином, будівництво індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів здійснюється на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, в якому визначається комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва об'єкта, а також за умови подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
За змістом статті 38 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що для вирішення питання про наявність підстав для знесення нерухомого майна, яке збудоване з істотним відхиленням від проектної документації, необхідно встановити наявність таких фактів, як неможливість перебудови об'єкту, або відмову особи, яка здійснила самочинне будівництво, провести відповідну перебудову.
При цьому суд зауважує, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Судом встановлено, що будівництво об'єкта: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 » здійснюється на підставі будівельного паспорта БП-2018/0015 від 22.02.2018.
Згідно з Пам'яткою до забудови земельної ділянки визначено: 1) гранично допустима висота будівлі: 6,5 м, житловий будинок площею не більше 300 м2; 2) відстань від житлового будинку, що проектується, до червоної лінії АДРЕСА_5 - 15,9 м, АДРЕСА_3 - 20,4 м, 3) спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється.
Згідно схеми забудови земельної ділянки (кад.№2310100000:03:006:0143) запланований об'єкт будівництва: «1»-індивідуальний (садибний) житловий будинок - розташований на відстані 1,5 м від ділянки №30, на відстані 3,0 м від ділянки №21, відстань від АДРЕСА_5 - 15,3 м, відстань від АДРЕСА_3 - 20,4 м. Також запланований демонтаж двох будівель «КН».
Разом з тим, під час перевірки було встановлено та підтверджується фото матеріалами, наданими до матеріалів справи позивачем та третіми особами, що будівництво об'єкта: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 » здійснюється відповідачем з порушенням затвердженої документації щодо забудови земельної ділянки, оскільки фактично будівництво здійснюється на місці будівлі «КН» по лінії забудови АДРЕСА_3 з порушенням вимог щодо відстаней до інших об'єктів та вулиць та попри заборону спорудження по лінії забудови вулиць.
Суд звертає вагу, що відповідач у відзиві на позовну заяву не оспорює вказані обставини, однак вважає, що відхилення від будівельного паспорту не є істотними та не загрожують життю та здоров'ю людей, а тому підстави для знесення такого об'єкта відсутні.
Суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що встановлені перевіркою та підтверджені під час судового розгляду відхилення від проектної документації стосуються порушення вимог до забудови земельної ділянки, оскільки будівництво фактично здійснюється поза межами визначеного місця розташування будівлі, з порушенням визначених вимог щодо відстані до інших об'єктів та всупереч прямої заборони будівництва по лінії забудови вулиць. Отже наявні відхилення від проектної документації є суттєвими.
Щодо наданого відповідачем Технічного висновку №12 АМД-2019, виконаного експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_5 , про відповідність житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , державним будівельним нормам у галузі будівництва України, суд зазначає, що у даному технічному висновку не досліджуються питання відповідності здійсненого будівництва проектній документації, у тому числі вимогам до забудови земельної ділянки, а тому такий технічний висновок не може бути взятий судом до уваги.
Крім того, суд враховує, що відповідачем на виконання наданих повноважень неодноразово виносились приписи, якими відповідача було зобов'язано усунути виявлені порушення та привести об'єкт: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 » у відповідність до вимог містобудівного законодавства, у тому числі шляхом перебудови у відповідності до затверджених проектних рішень, та зупинити виконання будівельних робіт до приведення об'єкта будівництва у відповідність з вимогами проектної документації. Однак з матеріалів справи вбачається, що законні вимоги контролюючого органу про здійснення перебудови залишились не виконаними, а будівництво було продовжено з порушенням вимог проектної документації щодо забудови земельної ділянки. Зазначене дозволяє дійти висновку про те, що відповідач від проведення перебудови відмовився.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач здійснив будівництво об'єкту: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_3 » з істотним порушенням проектної документації щодо забудови земельної ділянки, контролюючим органом винесено відповідні приписи, якими відповідача зобов'язано привести об'єкт будівництва у відповідність до вимог містобудівного законодавства, у тому числі здійснити перебудову у відповідності до затверджених проектних рішень, однак відповідач відмовився від проведення перебудови, у зв'язку з чим відповідно до частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України наявні підстави для знесення такого нерухомого майна за рішенням суду за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинно збудований житловий будинок з гаражем по АДРЕСА_3 з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок ОСОБА_2 .
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Державної архітектурно-будівельної інспекції України, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бул. Л.Українки, буд.26; код ЄДРПОУ 37471912.
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Третя особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 20.01.2020.
Суддя М.О. Семененко