Справа № 530/1654/19
Номер провадження 1-кп/530/20/20
"22" січня 2020 р. Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Зіньків Полтавської області кримінальне провадження №12019170170000495 від 04.12.2019 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Міські Млини, Зіньківського району Полтавської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, раніше не судимого, має на утриманні неповнолітніх дітей, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 , 02.12.2012 року, близько 18 години 00 хвилин, перебував на кухні житлового будинку в господарстві ОСОБА_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Перебуваючи на кухні житлового будинку, о 20 годині 00 хвилин у ОСОБА_5 раптово виник умисел на скоєння крадіжки автомагнітоли «Pioneer DH 1505». Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає ОСОБА_5 здійснив крадіжку портативної безпровідної колонки «Pioneer DH 1505», помістивши її з внутрішнього боку своєї куртки.
Після цього, ОСОБА_5 покинув житловий будинок, таким чином отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Згідно з висновком експерта №3998/19 від 05.12.2019, своїми діями ОСОБА_5 спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 499 (чотириста дев'яносто дев'ять) гривень.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону.
Згідно з даною угодою, ОСОБА_5 та потерпілий, ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 185 КК України та щодо призначення покарання ОСОБА_5 у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень. Обвинуваченим, ОСОБА_5 , завдану злочином шкоду потерпілому відшкодовано. Будь-яких моральних та матеріальних претензій потерпілий до обвинуваченого не має.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив факт добровільного укладення ним із потерпілим угоди про примирення, погодився на призначення узгодженого покарання, просить суд затвердити укладену угоду. Прокурор вважає, що угода підлягає затвердженню.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вирішує питання про можливість затвердження угоди.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Відповідно до ч.2 ст.474 КПК України, розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винною, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до середньої тяжкості злочинів.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості злочину, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений, ОСОБА_5 , цілком розуміє права, передбачені ч.4, ч.5 ст.474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України, те що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.
Обвинувачений, ОСОБА_5 , погоджується на призначення узгодженого покарання.
Згідно з угодою, ОСОБА_5 , беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому завдану шкоду і будь яких моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 з боку потерпілого не має.
Сторони розуміють наслідки невиконання угоди від 13.12.2019 року, передбачені ст.476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив дану угоду, з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Суд враховує також особу обвинуваченого, яка за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що в силу ст. 66 КК України пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільно відшкодував матеріальну шкоду. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим та ОСОБА_5 ..
Відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази: автомагнітола «Pioneer DH 1505» визнана речовим доказом по кримінальному провадженню та передана на зберігання потерпілому ОСОБА_4 ..
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Судові витрати - відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_5 - не обирався.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 321, 369, 371, 373-376, 380, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 13.12.2019 року по кримінальному провадженню №12019170170000495 від 04.12.2019 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 ..
Визнати ОСОБА_5 , винним за ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п"ятдесят)гривень.
Речові докази: автомагнітола «Pioneer DH 1505», яку передано на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , відповідальну розписку залишити власнику.
Стягти із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Міські Млини, Зіньківського району Полтавської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ЄДРПОУ- суду невідомий, непрацюючого на користь держави 320 ( триста двадцять) грн. 00 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому, потерпілому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Написано власноручно.
Суддя Зіньківського
районного суду Полтавської області ОСОБА_1