Справа № 401/3164/19
№ 1кп/401/118/20
22 січня 2020 року м.Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120270001472 від 15.10.2019 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодська Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який не працює, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; в силу ст. 89 КК України є особою, яка не має судимостей;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України;
з участю:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 скоїв умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.
14 жовтня 2019 року близько 21:00 год., точно часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 знаходився біля будинку АДРЕСА_2 , де побачив ОСОБА_5 , з якою він перебуває в близьких відносинах, яка заходила до під'їзду з невідомим йому раніше чоловіком. У зв'язку з побаченим, ОСОБА_3 вирішив піднятись до квартири в якій проживає ОСОБА_5 , а саме квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку з метою з'ясування даних обставин.
Піднявшись до вищевказаної квартири, ОСОБА_3 подзвонив у дверний дзвінок, йому відчинила ОСОБА_5 , де через відкриті двері останній побачив у коридорі квартири раніше не знайомого йому громадянина ОСОБА_6 , а в одній з кімнат ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
В цей час у ОСОБА_3 , на ґрунті ревнощів та раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 правою рукою дістав з кишені належного йому рюкзака, з метою використання в якості знаряддя спричинення тілесних ушкоджень, металевий молоток з дерев'яною рукояткою, який він заздалегідь взяв з собою, та діючи згідно свого злочинного умислу, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, не маючи на меті заподіяння смерті іншій людині, умисно наніс один потужній цілеспрямований удар молотком по голові ОСОБА_8 .
У результаті вищеописаних умисних протиправних дій, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження, а саме: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді забійної рани потиличної області, вдавлений перелом в потиличній області та забій головного мозку легкого ступеня, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
Після чого, припинив свої злочинні дії та залишив місце вчинення злочину.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому злочині визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорював та суду показав, що 14.10.2019 в вечірній час перебував біля будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає його дівчина ОСОБА_5 , де побачив як остання зайшла до під'їзду разом із не знайомим йому чоловіком. Для з'ясування побаченого пішов до квартири ОСОБА_5 та подзвонив у дзвоник. Двері квартира відкрила ОСОБА_5 та в приміщенні він побачив двох незнайомих йому чоловіків. Один із чоловіків його образив, тому він вдарив його кулаком руки в обличчя, в цей час другий чоловік намагався вдарити його, він увернувся від удару, вихватив з рюкзака молоток і ним наніс один удар в голову вказаному чоловіку, після чого вийшов з квартири. У скоєному щиро розкаюється.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до вказаних норм Закону недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 14 жовтня 2019 року доведена повністю.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України, за ознаками спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинуваченим ОСОБА_3 скоєно умисний тяжкий злочин, він в силу ст. 89 КК України є особою, яка не має судимостей, не одружений, являється інвалідом ІІ групи, не працює, має постійне місце проживання, де характеризується як особа, на яку скарг не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Відповідно до висновку органу пробації, враховуючи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, виправлення ОСОБА_3 без обмеження або позбавлення волі можливе та не становить небезпеки для суспільства.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, з урахуванням особи винного ОСОБА_3 , керуючись вимогами ст. 65 КК України, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій ч.1 ст. 121 КК України у виді мінімального строку позбавлення волі.
Проте, враховуючи щире каяття обвинуваченого у скоєному, відсутність претензій з боку потерпілого, виходячи з загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, те, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства і його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк та поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ч.9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України, на підставі якої призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Керуючись ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
В силу п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази: металевий молоток з дерев'яною рукояткою, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Світловодського ВП ГНП в Кіровоградській області - знищити.
Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження.
Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому, його захиснику та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд упродовж 30 днів з дня його проголошення, а учасниками справи, які не були присутніми під час проголошення вироку, у той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
22.01.2020