Київський апеляційний адміністративний суд
Справа:№22-а-488/07 Головуючий у 1-й інстанції: Шабунін С.В.
Доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
16 липня 2007 року м. Києва
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Глущенко Я.Б., при секретарі Ковальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» на постанову Господарського суду м. Києва від 15.01.2007 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» до Центральної регіональної митниці, Головного управління державного казначейства України у Київській області про стягнення 23 220, 26 гривень, -
У листопаді 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрветпоромпостач» (далі - позивач, ТОВ «Укрветпромпостач») звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України 23 220, 26 грн. зайво сплаченого податку на додану вартість та 0,2 % митних зборів в зв'язку з застосуванням при оцінці митної вартості товарів методу № 6 (резервного).
Постановою Господарського суду м. Києва від 15.01.2007 року у позові відмовлено повністю з тих підстав, що позовні вимоги ї необґрунтованими і не доведеними відповідними доказами.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якійпросить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставини справи та порушення норм митного законодавства і, зокрема: не встановлено законність проведення Митним органом митної оцінки товару з застосуванням резервного методу.
.
В судове засідання апеляційної інстанції ніхто не з»явився, про час та місце розгляду скарги сторони повідомлені належним чином.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач-1 вважає постанову суду законною та обґрунтованою і, отже, такою, що не підлягає скасуванню. В обґрунтування заперечень послався на те, що вибір рівня та методу оцінки митної вартості здійснювався на підставі ст. ст. 267-269, 271-273 Митного кодексу України у зв»язку з чим і було прийнято остаточне рішення про неприйнятність решти методів оцінки митної вартості.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Укрветпромпостач» та компанією «Індукерн Хемі АГ» № IN/ Ukrvet-2 було укладено контракт від 30.08.2004 року, який доповнено додатком № 2 від 07.09.2004 року, який є невід'ємною частиною даного контракту і згідно умов якого останній продає і поставляє, а перший (позивач) купує фармацевтичні субстанції: «Окситетрацинклин г/х», «Фуразолідон», «метронідазол», «Еритроміцин» на загальну суму 47 тис. 955 грн. Підставою поставки в Україну товарів стали документи: сертифікат походжання товару, товарно-транспортна накладна та інвойс (рахунок фактура) від 09.09.2004 року № 4305518.
08.10.2004 року при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості для нарахування митних та інших обов»язкових платежів, зазначених у поданій позивачем декларації митної вартості за формою ДМВ -1, у посадової особи митного посту «Бровари» Північної регіональної митниці виник сумнів щодо достовірності заявленої позивачем вартості поданих до митного оформлення фармацевтичних субстанцій.
Керуючись п. 3.3. «Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 14.10.2002 року № 561, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2003 року за № 1041/8362, посадовою особою вказаного митного поста було направлено запит до відділу контролю митної вартості з наданнями позивачем для митного оформлення документами, які зазначені в графі 44 вантажно митної декларації від 05.10.2004 р. № 125040000/4/406177.
Як вбачається з матеріалів справи, працівником відділу митної вартості було проставлено на ДМВ відмітку про необхідність подання позивачем додаткових документів, що підтверджують митну вартість, відповідно до пп.. 14, 15 Порядку № 1375, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.08.2003р.
Однак, позивачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 264 Митного кодексу України не було виконано вимогу працівника відділу контролю митної вартості та не надано жодного документу та підтвердження заявленої митної вартості ТОВ «Укрветпромпостач».
А тому, відділом контролю митної вартості Північної регіональної митниці, як правомірно вважає Господарський суд, на підставі поданих вперше позивачем документів та відповідно до вказаного Порядку № 1375, та Порядку № 685 затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 було проведено митну оцінку зазначеного товару та визначено митну вартість його за допомогою методу № 6 (резервний). Згідно проведеної митної оцінки товару його вартість була збільшена до 61 тис. 810 грн. 15 коп.
До того ж, як підставно зазначає суд, прийняте митним органом рішення не оскаржувалось і погоджуючись з ним, 12.10.2004 року позивачем було надано нову ДМВ з врахування митної вартості товарів, оцінених відділом контролю митної вартості від 08.10.2004 року.
Зважаючи на викладене та знаходячи слушними заперечення відповідача-1, колегія суддів знаходить безпідставними доводи апеляційної скарги про неправомірність застосування відповідачем методу № 6 (резервного) оцінки митної вартості, оскільки решта методів неприйнятні та неможливі, а саме: методи оцінки за ціною угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів неприйнятні, т.я. два з решти оцінюваних товарів вироблені іншим виробником, ніж наявні в Центральній базі даних; метод оцінки на основі віднімання вартості неприйнятний у зв»язку з відсутністю інформації на ідентичні чи подібні товари, які продаються найбільшою партією на території України у максимально наближений час до часу ввезення оцінюваних товарів; метод оцінки на основі додавання вартості неможливий з причин відсутності інформації та матеріали та витрати, понесені виробником товару.
За таких обставин, судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком Господарського суду міста Києва, що позивач не довів суду обставини, на які посилається і не надав належних доказів на підтвердження того, що працівниками відділу митної вартості було не вірно застосовані по відношенню до позивача метод № 6 оцінки митної вартості фармацевтичних субстанцій.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, постанова Господарського суду міста Києва 15.01.2007 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, суд дав правильну оцінку обставинам справи, тому суд апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду міста Києва від 15.01.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: