Київський апеляційний адміністративний суд
Справа:№22-а-543/07 Головуючий у 1-й інстанції: Шабунін С.В. Доповідач: Межевич М.В.
30 травня 2007 року м. Києва
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича А.О., суддів Бараненка І.І. та ГлущенкоЯ.Б. , при секретарі Ковальчук А.І., за участю представників позивача Луцюк С.С. та Малай М.О., представників відповідача Півака І.В. та Сабадина О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на постанову Господарського суду м. Києва від 26.01.2007 року по справі за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення , -
У жовтні 2006 року Державне підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - позивач ДПЗД «Укрінтеренерго) звернулося до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач СДПІ у м. Києві) від 27.09.2006 року № 0000441640/0, яким зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування на 200191 грн., заявлену у червні 2006 року.
Постановою Господарського суду міста Києва від 26 січня 2007 року у позові відмовлено. Судове рішення вмотивовано тим, що позивач в порушення вимог пп.7.4.4. п.7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно відніс до складу валових витрат суму по збитковій господарській операції внаслідок продажу товару за ціною, нижчою ціни придбання, що призвело до отримання у платника від'ємного значення ПДВ.
Не погоджуючись з даною постановою позивач ДПЗД «Укрінтеренерго» звернулося з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування зазначеної постанови Господарського суду м. Києва із ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом не повно з»ясовано усі обставини справи; не дано належної оцінки доказам; обставини справи, які суд визнав встановленими, не є доведеними, а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
В запереченнях на апеляційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків просить залишити апеляційну скаргу ДПЗД «Укрінтеренерго» без задоволення, як не обгрунтовану, а постанову Господарського суду м. Києва від 26.01.2007 року без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що відповідачем проведена позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2006 року, за результатами якої складено Акт від 18.08.2006 року.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято оспорюване повідомлення-рішення № 0000441640/0 від 27.09.2006 року, яким зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування за травень місяць на 200191 грн., заявлену в червні 2006 року, оскільки встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: включення до складку податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 200191 грн., сплаченого в складі придбаної позивачем електроенергії, що не використовувалась ним в господарській діяльності і що призвело до порушення вимог пп. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 вказаного Закону України, результатом чого стало завищення суми від»ємного значення податкового зобов»язання з ПДВ за травень 2006 року.
Матеріалами справи підтверджуються висновки суду, що позивач у травні 2006 року в ДП «Енергоринок» здійснив закупівлю електроенергії по договорах від 31.10.2002р. № 44/1-184/1191/01, від 28.12.2005р. № 44/2-140/3120/01 та від 05.04.2002р. № 44/1-85/1032/01 на загальну суму 148317649,11 грн., в т.ч. ПДВ 24719608,19 грн.. По цій сумі ПДВ підприємством ДП «Енергоринок» виписало підприємству ДПЗД «Укрінтеренерго» податкові накладні.
В цьому ж місяці позивач продав придбану електроенергію за межі митної території України по контрактах від 30.06.1995р. № 44/2-263 з угорською фірмою «SуstemСonsultsngRT”, від 14.06.1996р. № 44/2-382 з польською фірмою «Zomars.a», від 15.12.2005 р. № 44/1-133/36д-26/06 pз білоруською фірмою «Концерн «Біленерго») та від 20.05.2005р. № 44/1-65 з фірмою ПП «ЕМЕКООСОМ».
В результаті цих операцій позивачем доходу в травні 2006 року не отримано, а отримано збиток на загальну суму 1000952,87 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову та визнаючи не правомірним формування позивачем податкового кредиту за рахунок зазначеної суми ПДВ, нарахованої у зв»язку з придбанням товару у ДП «Енергоринок», суд першої інстанції на підставі аналізу чинного податкового законодавства (пп.7.4.1. п. 7.4 ст. 7, пп..7.4.4. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.1.32 ст. 1, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ст.ст.3, 142 Господарського кодексу України) дійшов обґрунтованого висновку про те, що платник податку має право відносити до складу валових витрат та до складу податкового кредиту звітного періоду, і відповідно тим самим зменшувати суму податку на прибуток підприємства та суму податку на додану вартість (або збільшувати суму бюджетного відшкодування з ПДВ) лише суми витрат та суми податку на додану вартість, що пов»язані з його господарською діяльністю.
Встановлення Господарським судом м. Києва обставин щодо заниження позивачем на значну суму ціни продажу придбаної у ДП «Енергоринок» електроенергії порівняно з ціною її придбання та з врахуванням ще і того, що експорт її позивачем здійснювався через декілька днів після придбання, що виключає зміну якісних характеристик вказаного товару та зміни кон»юнктури ринку, свідчать про відсутність зв»язку витрат позивача на придбання цього товару з його господарською діяльністю з точки зору вимог діючого податкового законодавства. А тому у позивача не було передбачених пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підстав для включення до податкового кредиту ПДВ за збитковою господарською операцією.
За таких обставин, судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат суму вартості товарів за збитковою господарською операцією і, отже, що податковою інспекцією правомірно позивачу зменшується сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2006 року на 200191грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. При цьому, звертаючи увагу позивача на помилковість його дій, слід зазначити, що визначаючи права та обов»язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення і тому реалізація господарюючим суб»єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова Господарського суду міста Києва 26.01.2007 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, судом дано правильну оцінку обставинам справи, а тому суд апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду міста Києва від 26.01.2007 року по справі №22-а-543/07- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: