ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 січня 2020 року Справа № 902/608/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Гапонюк А.Л.
відповідача: Рой В.Л.
третьої особи: Лисенко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№ 2820/19 від 18.11.2019р.) Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
на ухвалу господарського суду Вінницької області (зупинення провадження), постановлену 24.10.2019р., повний текст складено 28.10.2019р.,
у справі № 902/608/19
за позовом: Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
(вул.Пирогова, 148, м. Вінниця, 21037)
до: Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094),
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізична
особа - підприємець Гапонюк Людмила Іванівна ( АДРЕСА_1 )
про визнання договору іпотеки припиненим
В провадженні господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/608/19 за позовом Фірми «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця Гапонюк Людмили Іванівни, про визнання припиненим договору іпотеки від 30.08.2007 року.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року, серед іншого:
1. Задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про зупинення провадження у справі № 902/608/19 до вирішення цивільної справи № 127/7906/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни та Замостянського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фірма «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Фізична особа-підприємець Гапонюк Людмила Іванівна про визнання недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про придбання (на право власності) з прилюдних торгів, що не відбулися.
2. Зупинено провадження у справі № 902/608/19 до вирішення та набрання законної сили судовими рішеннями у цивільній справі № 127/7906/18.
Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про пов'язаність цих справ між собою та зазначив, що у випадку задоволення позову в справі № 127/7906/18 про визнання недійсним акту державного виконавця Замостянського ГУЮ у Вінницькій області про передачу заставного майна від 17.04.2015 року, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлю магазину площею 194,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого 24.04.2015 року приватним нотаріусом Бєлою О.М. і зареєстрованого за № 471 відпаде підстава позову в справі № 902/608/19.
Позивач Фірма «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№ 2820/19 від 18.11.2019 року), в якій просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року у справі № 902/608/19 скасувати та направити справу на новий розгляд до цього ж суду.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:
- місцевий господарський суд не навів доказів пов'язаності вказаних справ та не звернув уваги на те, що предметний склад осіб, які приймають участь у розгляд справи № 127/7906/18 та справи № 902/608/19 не співпадає, та є порушенням п.5 ч.2 ст.227 ГПК України, оскільки зібраних доказів достатньо щоб дозволити встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
- суд розглядає справу по суті протягом 30 днів з початку розгляду справи, суд який розглядав справу про звернення стягнення на предмет іпотеки (магазин з прибудовами) не задовольнив клопотання та усні заяви представника фірми «ІВО+КГ» про необхідність визначення долі земельної ділянки, що знаходиться під будівлею, яка була предметом іпотеки, адже якимось чином не зацікавлений розглядати дану справу. З наведеного виникає сумнів і в автоматичний розподіл справ, коли один і той же позов тричі попадає до одного судді.
Таким чином, на думку скаржника наявні усі підстави для скасування оскаржуваної ухвали від 24.10.2019 року, а тому просить справу передати до господарського суду Вінницької області для продовження розгляду /т.2 а.с. 8-13/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фірми «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу господарського суду Вінницької області (зупинення провадження) від 24.10.2019 року у справі № 902/608/19, розгляд справи призначено на 15.01.2020 року об 10:00 год.
03.01.2020 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ФОП Гапонюк Людмили Іванівни надійшло клопотання (вх.№ 64/20 від 30.12.2019 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема в господарському суді Вінницької області.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 року розгляд справи № 902/608/19 призначено в режимі відеоконференції, проведення якої доручено господарському суду Вінницької області.
15.01.2020 року в судовому засіданні представник позивача Фірма «ІВО+КГ» у формі ТОВ та третьої особи ФОП Гапонюк Л.І. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.10.2019 року у справі № 902/608/19 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для здійснення її подальшого розгляду.
Представник Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду від 24.10.2019 року залишити в силі.
Відповідно до част.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників позивача відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
В липні 2019 року Фірма «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Вінницької області із позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору Іпотеки, укладеного 30.08.2007 року між Фірмою «ІВО+КГ» у формі ТОВ та ПАТ КБ «Приватбанк», припиненим.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Фірма «ІВО+КГ» у формі ТОВ посилається на те, що оскільки предмет іпотеки реалізовано за згодою іпотекодержателя та іпотекодавця наявні усі правові підстави для припинення договору іпотеки відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.9, ст.17 Закону України «Про іпотеку».
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» вказує, що земельна ділянка та будівля (споруда), розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. І навпаки, якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом із цими будівлями (спорудами). Таким чином, на думку відповідача, іпотека поширюється також і на земельну ділянку, на який розташований предмет іпотеки, зазначене підтверджується і змістом договору Іпотеки від 30.08.2007 року укладеним між позивачем та відповідачем. Отже, банк має право також звернути стягнення і на земельну ділянку, на якій розташовай предмет іпотеки, в рахунок задоволення вимог за основним зобов'язанням і договір Іпотеки буде припинено лише після звернення стягнення на цю земельну ділянку.
15.10.2019 року від відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» надійшло клопотання (вх.№ 021-34/8333/19) про зупинення провадження у даній справі (на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України) до набрання законної сили рішенням Вінницького міського суду у справі № 127/7906/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої О.М. та Замостянського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фірма «ІВО+КГ» у формі ТОВ та ФОП Гапонюк Л.І. про визнання недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про придбання (на право власності) з прилюдних торгів, що не відбулися.
Клопотання відповідача мотивовано тим, що розгляд цивільної справи № 127/7906/18 про визнання недійсним акту державного виконавця та свідоцтва про придбання (на право власності) з прилюдних торгів, що не відбулися, має пряме відношення з похідними наслідками щодо розгляду справи № 902/608/19 про визнання договору Іпотеки припиненим.
До клопотання про зупинення провадження додано копію позовної заяви від 23.05.2018 року; копію ухвали Вінницького міського суду про відкриття провадження у справі № 127/7906/18 від 24.05.2018 року та від 13.06.2018 року; копію уточненої позовної заяви від 23.09.2019 року в справі № 127/7906/18.
24.10.2019 року господарським судом Вінницької області за наслідками розгляду клопотання ПАТ КБ «Приватбанк» про зупинення провадження у справі № 902/608/19, прийнято оскаржувану ухвалу.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
При цьому, вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Слід зазначити, що сама по собі пов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі.
Отже, неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи № 902/608/1, предметом позову є вимога Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ про визнання припиненим договору Іпотеки укладеного 30.08.2007 року між Фірмою «ІВО+КГ» у формі ТОВ та ПАТ КБ «Приватбанк».
Позивач, Фірма «ІВО+КГ» у формі ТОВ, як на підставу своїх вимог у справі № 902/608/19, з урахуванням положень ст. 17 Закону України «Про іпотеку» посилається на акт державного виконавця Замостянського ГУЮ у Вінницькій області про передачу заставного майна від 17.04.2015 року та на свідоцтво про право власності на будівлю магазину площею 194, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого 24.04.2015 року приватним нотаріусом Бєлою О.М. і зареєстрованого за № 471. На думку позивача, зобов'язання за спірним іпотечним договором припинилося через набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Вирішуючи такий спір, суду необхідно встановити чи дійсно наявні правові підстави, з якими Закон пов'язує підстави для припинення спірного договору Іпотеки, на які посилається позивач.
В свою чергу, предметом позову у цивільній справі № 127/7906/18, зокрема, є: визнання недійсним акту державного виконавця Замостянського ГУЮ у Вінницькій області про передачу заставного майна від 17.04.2015 року та визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлю магазину площею 194, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого 24.04.2015 року приватним нотаріусом Бєлою О.М. і зареєстрованого за № 471, а підставами заявленого позову визначалось те, що предмет іпотеки знаходився під арештом та при оформленні права власності приватним нотаріусом Бєлою О.М. грубо порушено вимоги чинного законодавства.
Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, враховуючи перелік позовних вимог у цивільній справі № 127/7906/18, дійшов висновку, що встановлення обставин, які розглядаються у справі № 127/7906/18 мають істотне значення для вирішення спору у даній справі, зазначені справи є пов'язаними, а отже існує об'єктивна неможливість розгляду справи № 902/608/19 до вирішення іншої цивільної справи № 127/7906/18.
Проте, на думку колегії суддів апеляційного суду, місцевим господарським судом не наведено мотивів, з яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду даної справи, неможливість встановити та оцінити конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення даного спору, не зазначив у чому полягає неможливість здійснення ним перевірки законності і обґрунтованості доводів щодо порушення прав позивача внаслідок дії договору Іпотеки від 30.08.2007 року.
Варто також зазначити, що обставин, наведені відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі, не є самі по собі підставою для обов'язкового зупинення провадження у справі № 902/608/19, а наявні в матеріалах даної справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду, тому висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній справі є помилковим.
Також судова колегія вважає за необхідне відзначити, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №127/7906/18, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 902/608/19.
В свою чергу необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України, рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі Фрідлендер проти Франції). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі Красношапка проти України).
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що не звернувши уваги на наведені обставини, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, оскільки заявлені позовні вимоги Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ про визнання припиненим договору Іпотеки укладеного 30.08.2007 року між Фірмою «ІВО+КГ» у формі ТОВ та ПАТ КБ «Приватбанк» можливо вирішити в межах даної справи за наявними в матеріалах справи доказами, а, суд першої інстанції при розгляді справи може самостійно встановити обставини, які розглядаються іншим судом.
Відповідно до част.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Приймаючи до уваги, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема без врахування положень п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про необхідність її скасування та направлення справи № 902/608/19 до господарського суду Вінницької області для подальшого розгляду.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. Проте, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа, зазначених у ч.3 ст. 271 ГПК України, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті.
Керуючись ст.ст.270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Фірми "ІВО+КГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу господарського суду Вінницької області (зупинення провадження) від 24.10.2019р. у справі № 902/608/19 - задоволити.
Ухвалу господарського суду Вінницької області (зупинення провадження) від 24.10.2019р. у справі № 902/608/19 скасувати.
Справу № 902/608/19 передати на розгляд господарському суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "21" січня 2020 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Павлюк І.Ю.