ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 січня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/911/16
Південно-Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюка І.Г.,
суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю:
від АТ «НАК «Нафтогаз України» - адвокат Пронюк В.Я., довіреність № 14-100 від 17.05.13;
від АТ «Одеська ТЕЦ» - адвокат Сурмакова О.А., довіреність № 13/20-3 від 02.01.20;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019
суддя - Найфлейш В.Д.
місце ухвалення: м. Одеса, господарський суд Одеської області
у справі № 916/911/16
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ»
про стягнення 13419,86 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 у справі № 916/911/16 задоволено заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вх. №2-5784/19 від 26.11.2019) про видачу дубліката виконавчого документу в порядку п.19.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/911/16.
Видано дублікат наказу господарського суду Одеської області від 12.07.2016 по справі № 916/911/16 в порядку п.19.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду мотивована, ти що наказ Господарського суду Одеської області від 12.07.16 № 916/911/16 втрачений, строк пред'явлення наказу до виконання не закінчився.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» звернулось до Південно - західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 у справі № 916/911/16.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
З висновками господарського суду Херсонської області скаржник не погоджується та зазначає, що господарський суд безпідставно дійшов висновку проте, що строк пред'явлення наказу до виконання у позивача не сплив.
Скаржник зазначає, що господарським судом Одеської області не було встановлено факту втрати виконавчого документа.
Крім того, за твердженням Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» позивачем порушено механізм відновлення виконавчого провадження у разі його закінчення, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вказує на те, що виконавчий документ стягувачем було пред'явлено для примусового виконання 19.08.16 до органу ДВС, у зв'язку з чим строк пред'явлення виконавчого документа до виконання перервався відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо факту втрати виконавчого документа, позивач зазначає, що 29.05.2019 звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про направлення наказів господарського суду про стягнення з Боржника на користь стягувача по низці судових справ, в тому числі і по справі №916/911/16.
29.07.2019 господарським судом Одеської області було повідомлено стягувача, що матеріали справи №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 не містять 4 накази, в тому числі і наказ по справі №916/911/16 від 13.07.2016 (копія листа наявна в матеріалах справи).
З наведених у відзиві підстав просить апеляційну Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 та без змін.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 у справі № 916/911/16. Призначено справу № 916/911/16 до розгляду на 21.01.2020 о 15:00 год.
У судовому засіданні 21.01.2020 АТ «Одеська ТЕЦ» підтримало доводи апеляційної скарги, просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 скасувати.
АТ «НАК «Нафтогаз України» заперечувала щодо доводів апеляційної скарги, просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 залишити без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів оскарження, рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2016 задоволено позов частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 1066,94 грн. - три відсотки річних, 12197,67 грн. - інфляційні втрати., 1378,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.
На виконання вказаного рішення Господарським судом Одеської області 12.07.16 видано відповідний наказ, який стягувачем 18.09.16 було пред'явлено на примусове виконання до Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в одеській області.
21.09.2016 Старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в одеській області відкрито виконавче провадження ВП52278208 з примусового виконання Наказу від 12.07.2016 № 916/911/16.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.01 порушено провадження у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство ПАТ «Одеська ТЕЦ». Постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.16 АТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом, тощо.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.17 по справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 визнано поточні кредиторські вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України», до яких увійшла заборгованість згідно рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.16 у справі №916/911/16.
Виконавче провадження №52278208 з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 12.07.16 №916/911/16, яке перебувало на виконанні в органі ДВС, 27.12.16 закінчено на підставі п.7 ч. 1 ст. 49 Закону України «По виконавче провадження» (визнання боржника банкрутом.)
18.01.18 набув чинності Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство ПАТ «Одеська ТЕЦ» припинено відповідно до вимог п. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
29.05.2019 стягувач звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про направлення наказів господарського суду про стягнення з Боржника на користь Стягувана в тому числі і по справі №916/911/16.
29.07.2019 Господарським судом Одеської області було повідомлено Стягувана, що матеріали справи №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 не містять 4 накази, в тому числі і наказ по справі №916/911/16 від 13.07.2016.
Відповідно до статті 115 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), яка є ідентичною за своїм змістом зі ст. 326 ГПК України (в редакції з 15.12.2017), рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Аналогічне положення міститься і у ч. 1 ст. 327 ГПК України (в редакції з 15.12.2017).
Виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.07.2012 у справі «Глоба проти України» зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Від оригіналу він відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».
Підпунктом 19.4 пункту 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справа № 5/229-04, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (у редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016.
Згідно з п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, законодавець збільшив до трьох років строк пред'явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред'явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 922/3137/15, від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15, від 20.05.2019 у справі № 904/10285/15).
Водночас положення п. 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом (така правова позиція викладена у п. 4.2.7 постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 5016/149/2011(17/6).
Колегією суддів встановлено, що виконавчий документ стягувачем було пред'явлено для примусового виконання 19.08.2016 до органу ДВС, у зв'язку з чим строк пред'явлення виконавчого документа до виконання перервався відповідно до ст.12 Закону.
21.09.2016 органом ДВС було відкрито виконавче провадження ВП52278208 з примусового виконання Наказу від 12.07.2016 № 916/911/16.
Постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.16 у справі №17-2-1-7-5-6- 5-21-2-32-39-18/01-5010 АТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом, у з чим встановлена заборона на проведення виконавчих дій.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.19 провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство ПАТ «Одеська ТЕЦ» припинено відповідно до вимог п.5 ст.12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
У зв'язку з чим строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлюється з 15.01.2019 та може бути пред'явлений протягом трьох років.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що господарським судом Одеської області не було встановлено факту втрати виконавчого документа, відповідно до наступного.
Відповідно до частини 4 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження), постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
29.05.2019 стягувач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про направлення наказів господарського суду про стягнення з Боржника на користь Стягувача, зокрема, по справі №916/911/16.
29.07.2019 господарським судом Одеської області було повідомлено Стягувача, що матеріали справи №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 не містять 4 накази, в тому числі і наказ по справі №916/911/16 від 13.07.2016.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, зокрема містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 10.04.2018 у справі № 24/234).
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», що позивачем порушено механізм відновлення виконавчого провадження у разі його закінчення, встановлений Законом України «Про виконавче провадження», оскільки в даному випадку позивач звернувся саме з заявою про видачу дублікату наказу, а не про відновлення виконавчого провадження.
Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Вищевказаних підстав для скасування оскарженого судового рішення (ухвали) або її зміни колегією суддів при перегляді даної справи в апеляційному порядку встановлено не було.
Тому, ухвала Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Судові витрати, пов'язані із подачею апеляційної скарги, покладаються на скаржника у зв'язку з відмовою в її задоволенні.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» - залишити без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ»
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 22.01.2020.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.