Справа № 761/40531/16-ц
Провадження № 2/761/304/2019
19 листопада 2019 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Архипову І.Р.
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття
В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив суд, стягнути з відповідача на його користь: у відшкодування матеріальної шкоди 6 750, 00 грн., у відшкодування моральної шкоди 6 000, 00 грн., витрати по оплаті експертизи у розмірі 3 500, 00 грн., а також понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22 червня 2016 року,відбувалося залиття належної йому квартири АДРЕСА_1 , із вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться над його ( ОСОБА_1 ) квартирою і належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .. В досудовому порядку вирішити виникле непорозуміння з відповідачем не вдалось, а тому, він змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Також, позивач вважає, що внаслідок халатного відношення відповідача до сантехнічного обладнання, йому була заподіяна моральна шкода, оскільки, неодноразові залиття його квартири створило для нього дискомфорт, який полягає в тому, що протягом тривалого часу він позбавлений можливості повноцінно користуватись належним йому майном, а також, спричинення моральних страждань, у зв'язку з пошкодженням майна. Крім того, моральні страждання позивачу спричиняє бездіяльність, яка має місце зі сторони відповідача, який не бажає здійснити відшкодування спричиненої шкоди.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у вищезазначеній справі визначено суддю Кондратенко О.О.
В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі, з підстав викладених у позові.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував посилаючись на те, що залиття, яке мало місце 22 червня 2016 року сталося не з його вини та не з його квартири, а з квартири, яка розташована над ним.
Суд, заслухав пояснення позивача, відповідача, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 , про що свідчить копія договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В.Д., зареєстровано в реєстрі за № 1505 ( а.с.6 ).
Згідно відповіді КП КМР " Київське міське бюро технічної інвентаризації " від 23 вересня 2019 року, квартира АДРЕСА_2 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 23 листопада 2004 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.
Під час розгляду справи судом достовірно встановлено, що 22 червня 2016 року мало місце залиття квартири № 46 із вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 , а саме:
22 червня 2016 року від мешканця квартири АДРЕСА_1, на ЦДС Шевченківського району надійшла заявка за № 1926393 пр залиття з вище розташованої квартири № 59 .
Причина залиття:
Залиття одноразове, по приходу слюсаря - сантехніка, залиття припинилось. Слюсарем - сантехніком ОСОБА_3 обстежити сантехнічне обладнання внутрішньо квартирної розводки в квартирі № 59 не було можливим у зв'язку з ненаданням мешканцем квартири № 59 доступу.
Даним актом встановлено, що залиття квартири № 46 відбулося внаслідок халатного відношення мешканців вищерозташованої квартири № 59 .
В результаті залиття було пошкоджено наступні об'єкти:
Кухня площею: 5, 8 кв.м.
на стелі водоемульсійне фарбування, спостерігаються плями залиття площею 1, 7 кв.м.;
на стінах шпалери імпортні, спостерігаються плями залиття площею 1, 4 кв.м.;
в кухні постраждали кухонні меблі, а саме: навісні шкафчики - 3 шт. ( деформування дощок та набухання деревисто волокнистої плити ).
Для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення пошкоджень у квартирі АДРЕСА_1 , спричинених внаслідок залиття, на замовлення позивача було виготовлено висновок експертного дослідження № 14463 від 17 жовтня 2016 року, вартість послуг якого складає - 3 500, 00 грн. (а.с.1а ).
Як вбачається із висновку експертного дослідження №14463 за результатами комплексного оціночно-будівельного та товарознавчого дослідження по визначенню розміру матеріального збитку, заподіяного конструктивним елементам квартири та майну, що в ній знаходилось на час залиття, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 17 жовтня 2016 року, розмір матеріального збитку, нанесений конструктивним елементам квартири та майну, що в ній знаходилось на час залиття, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , за цінами і станом на час дослідження, становить 6 750, 00 грн. ( а.с.7-12 ).
Твердження відповідача в тім, що залиття квартири № 46 відбулося не з його вини, а з квартири, яка розташована над ним, судом не приймаються до уваги, оскільки, доказів, які б свідчили про залиття квартири № 46 саме з квартири, яка розташована над квартирою № 59 з боку відповідача суду надано не було, не було їх встановлено і під час розгляду справи.
Крім того, із відповіді КП ? Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва ? від 03 березня 2019 року на звернення ОСОБА_4 надано копію витягу із журналу звернень до диспетчерської служби Шевченківського району, з якого вбачається, що за № 1926393 зареєстровано звернення мешканця квартири АДРЕСА_1 , щодо сильного залиття зверху ( течія зі стелі та по стінах кухні, сусіди не відкривають ) - працівниками служби встановлено, що доступу до квартири № 59 не має ( халатність мешканців ).
Громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями (ст.10 Житлового кодексу України).
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 572 від 08.10.1992 р., власник майна (орендар) квартири зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна ( ч.1 ст.23 ЦК України, п.3 ч.2 ст.23 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом позивач зазначив, що йому, як власнику квартири АДРЕСА_1 була спричинена моральна шкода, внаслідок залиття належної йому квартири з вище розташованої квартири № 59 в цьому ж будинку. Також зазначив, що факт залиття має місце не вперше, і йому раніше вже доводилось звертатись до суду з аналогічним позовом. Крім того, звернув увагу, що в результаті винних та неправомірних дій відповідача було порушено його повноцінне користування квартирою. За весь період часу позивач зазнав значних переживань та страждань у зв'язку з залиттям належної йому квартири. Відповідач не намагається в добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду. Хвилювання та думки про необхідність відновлення квартири, постійно тримають позивач у нервовій та психологічній напрузі. Залиття квартири створило для позивача чималий дискомфорт та нервове напруження, оскільки, в квартирі постійно відчувається сирість, волога та запах плісняви. Квартира, яка була затоплена з вини відповідача, є єдиним постійним місцем проживання позивача. Позивач не може вільно користуватись пошкодженим майном, так як, приміщення кухні має сліди від затоплення, які створюють дискомфорт та порушують його спокій, погіршують настрій, що призводить до психічного розладу та нервових переживань. Позивач не має можливості здійснити самостійно за власні кошти ремонт квартири, так як вартість ремонтно-відновлювальних робіт є досить значною.
Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за № 4 від 31 березня 1995року, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мали місце факти залиття квартири позивачки, саме з вини відповідачки, внаслідок якого було пошкоджено її майно, також ці залиття спричинили у зазначеної позивачки негативні зміни у звичайних умовах її життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадків залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді, а тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягнення у відшкодування моральної шкоди 1 000, 00 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача, як власника квартири - АДРЕСА_2 (ст.322 ЦК України), підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 6 750, 00 грн. ( вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення пошкоджень, спричинених внаслідок залиття) + 3 500, 00 грн. ( вартість експертного дослідження ) = 10 250, 00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551, 20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за № 4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами та доповненнями, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) у відшкодування матеріальної шкоди 6 750 ( шість тисяч сімсот п'ятдесят ) грн. 00 коп., у відшкодування моральної шкоди 1 000 ( одну тисячу ) грн. 00 коп., у відшкодування витрат проведених з проведенням експертизи 3 500 ( три тисячі п'ятсот ) грн. 00 коп., у відшкодування витрат по оплаті судового збору 551 ( п'ятсот п'ятдесят одна ) грн. 20 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Повний текст рішення суду складено 29 листопада 2019 року.
Суддя: