Справа № 2610/3082/2012
Провадження № 6/761/217/2019
12 березня 2019 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Андрусь С.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року у справі №2610/3082/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору - 248 898,03 грн., судовий збір - 2 488,98 грн., а всього - 251 387,01 грн. Рішення набрало законної сили.
В січні 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва із вищезазначеною заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги заявник обгрунтовував тим, що 22 травня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва по справі №2610/3082/2012 задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 248 898,03 грн. 13 грудня 2010 року видано виконавчий лист по вищезазначеному рішенню. Відповідно добровільно рішення суду не виконане, у зв'язку з чим ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був змушений звернутись до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий лист за результатом першого відкритого виконавчого провадження у 2014 році був повернутий банку, у зв'язку із чим 21 травня 2015 року банк повторно подав заяву про відкриття провадження, однак у подальшому Банк не отримав постанов про відкриття, завершення чи повернення виконавчого листа та оригінал виконавчого документа на ім'я ОСОБА_1 . Повернення оригіналів вищезазначеного виконавчого листа по боржнику з відділу ДВС на адресу АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надійшло, тому можна зробити висновок, що документи втрачено при пересилці. Відсутність виконавчого листа позбавляє стягувача законного права звернутись до державної виконавчої служби та можливості отримати з боржника суми коштів зазначеної у рішенні суду, в зв'язку з чим заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою.
Заявник та інші учасники у справі в судове засідання не з'явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином. Суд вважає за можливе розглядати заяву у їх відсутність, згідно частини 3 ст. 433 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строків його пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає не задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору - 248 898,03 грн., судовий збір - 2 488,98 грн., а всього - 251 387,01 грн. Рішення набрало законної сили.
На підставі вказаного вище рішення суду 13 грудня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2610/3082/2012.
Як зазначає АТ «Райффайзен Банк Аваль» в своїй заяві виконавчий лист за результатом першого відкритого виконавчого провадження у 2014 році був повернутий банку, у зв'язку із чим 21.05.2015р. банк повторно подав заяву про відкриття провадження, однак у подальшому Банк не отримав постанов про відкриття, завершення чи повернення виконавчого листа та оригінал виконавчого документа на ім'я ОСОБА_1 , тому є підстави вважати, що оригінал виконавчого листа було втрачено при пересилці.
Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Положеннями п. 9) ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції (" Право на справедливий суд") гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду "Горнсбі проти Греції" від 10 березня 1997р. (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду".
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1975р., п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі "Герін проти Франції" від 29 липня 1998р., п. 37).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і також зазначено, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013.
Разом з тим, з доданих до вказаної заяви документів вбачається, що оригінал виконавчого листа №2610/3082/2012, виданий 13.12.2012р. Шевченківським районним судом м. Києва було направлено на адресу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві разом з заявою про відкриття виконавчого провадження, проте жодних доказів на підтвердження відправлення вказаної заяви та її отримання відділом державної виконавчої служби та прийняття виконавчого документа до повторного виконання заявником не надано.
Водночас, згідно Довідки Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.02.2019р., встановлено, що згідно відомостей з АСВП виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва №2610/3082/2012 від 13.12.2012р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості по кредитному договору та судовий збір, всього 251 387,01 грн., - завершено 20.09.2016р. на підставі п.10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на той час) та направлено оригінал виконавчого документа за місцем знаходження майна боржника до Білоцерківського МВДВС ГТУЮ у Київській області.
Однак, представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надано доказів на підтвердження того, що оригінал виконавчого листа не надходив та не знаходився на виконанні у Білоцерківському МВДВС ГТУЮ у Київській області, як і не було встановлено відповідних обставин за яких було втрачено оригінал виконавчого документа під час розгляду справи судом.
З огляду на вищезазначене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що подана заява про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строків його пред'явлення до виконання - не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 18, 258-261, 268, 353-355, 433 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"; ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", суд, -
Заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 12 березня 2019р.
Суддя: