Справа № 630/543/16-к
Провадження № 1-кс/635/95/2020
20 січня 2020 року Харківський районний суду Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю потерпілого - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області матеріали справи за заявою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_7 від розгляду справи №630/543/16-к за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
13 січня 2020 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_7 від розгляду справи №630/543/16-к за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
В обґрунтування заяви адвокат ОСОБА_5 зазначає, що у провадженні судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Під час судового засідання захисником обвинуваченого в порядку частини третьої статті 89 КПК України було подано клопотання про визнання доказів недопустимості, в задоволенні якого суддею ОСОБА_7 було одразу відмовлено безпідставно без видалення до нарадчої кімнати. Отже, суд вирішив питання допустимості або необґрунтованості доказів, ще до видалення до нарадчої кімнати, що вказує на упередженість та необ'єктивність суду.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 наполягав на задоволенні його клопотання оскільки суддею ОСОБА_7 не було вмотивовано підстави відмови в задоволенні великої кількості клопотань захисника обвинуваченого про визнання доказів недопустимим, що свідчить про його упередженість та необ'єктивність у даному криміналь6нному провадженні.
Потерпілий ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_7 .
Вислухавши думки учасників кримінального провадження та вивчивши матеріали справи за заявою про відвід судді, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Кримінальне провадження №630/543/16-к за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, перебуває у провадженні судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_7 .
Відповідно до статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Крім того, статтею 80 КПК України передбачено, що заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно із частиною шостою статті 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Виходячи із положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суд має завжди бути "встановленим законом".
Про те, що термін "суд, встановлений законом", поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України".
Суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" за частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Приведені заявником обставини в заяві про відвід, які, як він зазначає вказують на упередженість дій судді ОСОБА_7 під час розгляду справи №630/543/16-к, є безпідставними та не можуть свідчити про наявність сумнівів в неупередженості у головуючого судді, тоді як незгода з процесуальними рішеннями судді не є підставою для його відводу від розгляду справи.
Так, незгода з процесуальними діями судді не може бути підставою для його відводу, оскільки порушення процесу, в разі їх наявності, можуть тягнути за собою процесуально передбачені наслідки як-то скасування рішення або недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів.
Інших встановлених законом підстав для відводу головуючого судді заявником не повідомлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дана заява про відвід судді ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано обґрунтованих доказів про упередженість судді та не наведено інших обставин, які виключають можливість брати участь у кримінальному провадженні відповідно до статті 75 КПК України.
Керуючись статями 75, 81 КПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_7 від розгляду справи №630/543/16-к за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України - відмовити.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21 січня 2020 року
Суддя - ОСОБА_1