Провадження № 22-ц/803/803/20 Справа № 196/582/18 Суддя у 1-й інстанції - Зубій А. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
21 січня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.
при секретарі - Порубай М.Л.
розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2018 року АТ КБ “ПриватБанк”звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 28.02.2007 року між ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н від 28.02.2007 року, згідно умов якого останній було надано кредит в сумі 21600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначає, що відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між нею та банком Договір. Оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, станом на 01.04.2018 року у останньої утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 17437,94 грн., яка складається з наступного: 1663,61 грн. - заборгованість за кредитом; 14467,76 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 806,57 грн. - штраф (процентна складова), яку він просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі в розмірі 1762,00 грн.
У зв'язку з чим, АТ КБ “ПриватБанк”просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.02.2007 року в розмірі 17437,94 грн., а також судові витрати.
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019року позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк”задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.02.2007р. в розмірі 1663 грн. 61 коп., яка складається із заборгованості за кредитом, та судовий збір в розмірі 168 грн. 09 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
З таким рішенням суду в частині відмови у стягненні відсотків позивач не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині.
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
ОСОБА_1 своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ “ПриватБанк”, не скористалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено з позовної заяви, що 28.02.2007 року між ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви було укладено кредитний договір № б/н від 28.02.2007 року, згідно умов якого останній було надано кредит в сумі 21600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно з наданим банком розрахунком встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 01.04.2018 року становить 17437,94 грн. і складається з наступного: 1663,61 грн. - заборгованість за кредитом; 14467,76 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 806,57 грн. - штраф (процентна складова).
Судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір від 28 лютого 2007 року у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, суд дійшов висновку, що, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 1663,61 грн., а в іншій частині заявлені вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у стягненні відсотків, оскільки в іншій частині рішення суду апелянтом не оскаржується.
Колегія суддів не може погодитися з рішенням суду в оскаржуваній частині, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого останній було надано кредит в сумі 21600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що сторони погодили розмір базової відсоткової ставки як 1,9 % в місяць (нараховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів на рік).
В той же час колегія суддів звертає увагу на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Саме такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12).
Кредитна картка діяла до 28.02.2008 року, тому зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення підлягають проценти у розмірі 156 грн. 34 коп. (з 03.03.2007 року по 26.02.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк».
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору, сплачених при подачі позовної заяви та апеляційної скарги, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 39,20 грн.
Тож, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” - задовольнити частково.
Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом - скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” заборгованість по процентам за користування кредитом за кредитним договором № б/н від 28 лютого 2007 року в розмірі 156 грн. 34 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” судовий збір в розмірі 39 грн. 20 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.П. Варенко
О.В. Лаченкова