73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
07.08.2007 Справа № 4/277-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Проторус" м. Херсон
до приватного виробничого підприємства “М.А.Л.» м.Херсон
про стягнення 12.699грн.68коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Сервуля М.А.
від відповідача - уповноважена особа Кравченко Г.Ю.
встановив:
Позивач звернувся з позовом про стягнення 12.699грн.68коп. спричиненої шкоди, посилаючись на те, що відповідач, як виконавець послуги по капітальному ремонту двигуна автомобіля КАМ АЗ -55111 повинен відшкодувати шкоду, у зв'язку з виведенням з ладу двигуна при його експлуатації.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами той факт, що 29.01.2007року було виведено із ладу саме той двигун, ремонт якого здійснював відповідач. Позивачем взагалі в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний номер двигуна, як того, який був відремонтований відповідачем, так і того, який вийшов із ладу 29.01.2007року. Він вважає, що акт технічного огляду та дефектний акт не є належними доказами по справі, оскільки не зазначено дати їх складання, номера двигуна, який при цьому оглядався та відображено дані, які не відповідають дійсності, а акт -рекламація від 29.01.2007року не має номера, не підписаний членами комісії, а власником автомобіля, який оглядався вказано не позивача, а іншу особу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Позивач просить відшкодувати шкоду, яка спричинена йому відповідачем внаслідок неякісного виконання робіт з ремонту двигуна автомобіля КАМАЗ, який вийшов із ладу після ремонту, при його експлуатації 29.01.2007року.
Підставою позовних вимог позивач зазначає статтю 1209 ЦК України. Відповідно до частини 1 зазначеної норми продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт, ( послуг), а також недостовірної інформації про них. Зазначена норма закону передбачає деліктну відповідальність за заподіяну шкоду і умови відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок недоліків наданих послуг доводяться позивачем.
За посиланням позивача протиправність дій відповідача полягає в тому, що йому були надані неякісні послуги по ремонту двигуна автомобіля КАМАЗ і це в наступному спричинило вихід його з ладу, у зв'язку з чим позивач поніс витрати на його ремонт в сумі 12.699грн.68коп.
Єдиним доданим до матеріалів справи документом, який підтверджує надання відповідачем послуг по ремонту двигуна є акт №1475 здачі-прийняття робіт від 12.01.2007року. В акті зазначено найменування послуг наданих відповідачем, серед яких вказано також ремонт двигуна автомобіля КАМАЗ. Однак в акті відсутній підпис відповідальної особи позивача, якою прийнято зазначений двигун з ремонту від відповідача. Крім того в акті не зазначено будь-яких ідентифікаційних ознак двигуна, зокрема його номеру, як того вимагає пункт 14 частини 2 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998року №1388. Зазначені Правила є обов'язковими для всіх фізичних і юридичних осіб України, а також осіб, які від імені власників володіють, користуються чи розпоряджаються на законних підставах цими машинами або діяльність яких пов'язана з їх виготовленням, реалізацією та експлуатацією на території України.
Таким чином, матеріалами справи позивач не довів який саме двигун був відремонтований відповідачем. Не надано позивачем цих доказів і в засідання суду.
Посилання позивача на те, що ніби то внаслідок неякісного ремонту двигуна відповідачем, цей же двигун вибув із ладу при його експлуатації 29.01.2007року також не доведені належними доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.
Так, позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідач направив своїх слюсарів, яким були пред'явлені виведені із ладу вузли двигуна. Однак зазначені факти не підтверджені жодними доказами. Його посилання на акт-рекламацію від 29.01.2007року , яка складена ЗАТ «УТПК», також не може бути прийняте судом як доказ вини відповідача в неякісному ремонті двигуна. По-перше зазначений документ без номера, в ньому відсутні суттєві ідентифікаційні відомості щодо номера двигуна, дати його придбання, дати виходу з ладу та інші. В акті-рекламації зазначено, що його складено комісією в складі начальника служби гарантії Дербенко С.М., інженера відділу Чилій Р.В., та майстра СТО Баклан Г.П. Однак підписано акт лише майстром СТО Баклан Г.П., що свідчить про те, що зазначені в акті висновки здійснені взагалі не комісією, а одноособово майстром СТО. Найменування та характер дефекту в цьому акті не встановлені, мається лише посилання на причини дефекту ( якого саме?) -попадання води через резинку гільзи 7 циліндра. Не зазначено заходів по усуненню дефекту, найменування деталей, вузлів, агрегатів, що замінені або підлягають заміні а також відомостей щодо його відновлення. До того ж на звороті акту-рекламації невідомою особою, без будь-яких оговорок здійснено запис який є окремою думкою щодо можливих причин дефектів.
Невідомо коли здійснено і акт технічного огляду (аркуш справи 15) ЗАТ «Українська торгово-промислова корпорація»м.Києва в якому відсутня дата його складання та не зазначено ким його складено. Ремонт якого саме двигуна здійснювався, з зазначенням його ідентифікаційних ознак, в акті також не зазначено. Посилання в акті на перегрів двигуна, як результат виводу його з ладу також не свідчить про вину відповідача, оскільки цей перегрів міг статися і з вини водія, яким не контролювався температурний режим роботи двигуна при експлуатації автомобіля. Аналогічні недоліки містить і дефектовочний акт (арк. справи16).
Не може бути прийнято судом як належний доказ по справі і наряд-замовлення №ЮсСа-0002496 на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту яке взагалі датовано 25.01.2007року, тобто за 4 дні до виведення із ладу двигуна. В ньому не міститься ніяких відомостей щодо двигуна та замовника послуг, а зазначено лише автомобіль КАМАЗ-5511 шасі 13590 та перелік обсягів і вартості послуг.
Відомості, зазначені в рахунку-фактурі №ЮсСа-0002496 від 09.02.2007року не відповідають відомостям, зазначеним в вищеперелічених документах, тому не зрозуміло чому були замінені саме зазначені в рахунку-фактурі складові, вартість яких за підрахунком відповідача становить половину позовної суми.
Як наслідок, позивачем не надані документи первинного бухгалтерського обліку - довіреність на отримання відповідною посадовою особою автомобіля (чи двигуна) після ремонту та акт прийому-передачі його від організації, якою були надані послуги з його ремонту.
Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано належних доказів того, що він поніс збитки через вихід з ладу саме того двигуна, ремонт якого здійснював відповідач, чим не доведено існування причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача а також не доведено вартість шкоди.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 13.08.2007року.