73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"01" серпня 2007 р. Справа № 4/237-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів м. Херсон
до сільського комунального підприємства «Дофіно» с.Роздольне Каланчацького району Херсонської області
про стягнення 2.910грн.74коп.
за участю представників сторін:
від позивача - заступник начальника Щербина В.В.
від відповідача - начальник Сорокіна І.В., уповноважена особа Соболь Т.Д.
Позивач звернувся з заявою про стягнення 2860грн.00коп. адміністративно - господарських санкцій та 50грн.74коп. пені у зв'язку з нестворенням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006році.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що його обов'язок створити робочі місця для інвалідів не супроводжується обов'язком їх працевлаштування. Ним були створені робочі місця для інвалідів, однак інваліди центром зайнятості не направлялися, а звернень безпосередньо самих інвалідів, бажаючих працювати на його підприємстві, не було.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991року №875-ХП для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
При цьому частина 3 ст. 19 зазначеного Закону передбачає, що підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Виходячи із загальної чисельності працюючих 10 чоловік, відповідачу на 2006рік визначено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця. Відповідно до розрахунку позивача із належного нормативу у відповідача в 2006 році фактично інваліди не працювали взагалі. Зазначене свідчить про те, що відповідачем не було створено нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006році у зв'язку з чим позивачем нараховано 2860грн.00коп. адміністративно-господарських санкцій.
Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щорічно сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві об'єднанні, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
При цьому санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону.
Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону передбачено, що порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120% річної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суми недоїмки за весь її строк.
Документального підтвердження створення нормативу в кількості 1 робочого місця відповідач суду не надав, тому вимоги позивача про стягнення 2860грн.00коп. адміністративно - господарських санкцій та 50грн.74коп. пені підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на створення ним передбачених нормативом робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006році та той факт, що до центру зайнятості а також безпосередньо до нього не зверталися інваліди з питань працевлаштування та не направлялися на роботу до відповідача, не є підставою несплати передбачених законом санкцій, оскільки відповідно до ч.3, 5 ст. 19 Закону відповідач зобов'язаний самостійно здійснювати працевлаштування інвалідів, а виконанням нормативу вважається фактичне працевлаштування інвалідів.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати відносяться на відповідача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина постанови.
Керуючись ст. 87, 94, 98, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного
судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. 2. Стягнути з сільського комунального підприємства «Дофіно» с.Роздольне вул.Виноградна Каланчацького району Херсонської області р/р 260024682 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 352093 код 32285691:
а) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Херсон пров.40 років Жовтня, 5-а одержувач УДК в м.Херсоні код 24104230; р/р № 31219230700002 в банку Головного управління Державного казначейства по Херсонській області МФО 852010; * код ЗКПО підприємства; 50070000; 01; - платежі до Фонду соціального захисту інвалідів -2.860грн.00коп. адміністративно-господарських санкцій та 50грн.74коп. пені;
б) в доход державного бюджету -одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 -29грн.11коп. державного мита.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили та надіслати ДПІ у Каланчацькому районі.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.І. Ємленінова
Постанова підписана суддею 06.08.2007року.