Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
16 січня 2020 року Справа № 912/48/19
Господарський суд Кіровоградської області в складі Кабакової В.Г., розглянув у засіданні суду скаргу №1461/16 від 27.12.2019 Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області на рішення та дії державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області у справі №912/48/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд", 27656, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Степове, вул. Кільцева, 5
до відповідача Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області, 25015, м. Кропивницький, вул. Полтавська, 38
про стягнення 7 530 917,05 грн
Представники
від стягувача - участі не брали;
від боржника (скаржника) - Міхальова В.В. адвокат, ордер КР № 50323 від 04.02.19, свідоцтво №281/н від 12.11.2017, посвідчення № 43 від 12.11.2007;
від ДВС - участі не брали;
В засіданні суду був присутній слухач - ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 виданий Кіровським РО УМВД України в Кіровоградській області від 10.07.1996;
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2019 частково задоволено позовні вимоги та стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" заборгованості за договором підряду № 354 від 31.01.2012 на реконструкцію автомобільної дороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка (через Вінницю) на ділянці км 631+200-км 636+200 (завершення робіт) в розмірі 4 537 337,00 грн, інфляційні втрати в сумі 1 773 844,42 грн, 3% річних в сумі 407 241,53 грн, а також 100 776,34 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
22.05.2019 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 рішення суду від 24.04.2019 залишено без змін.
02.01.2020 до суду надійшла скарга Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області на неправомірні рішення та дії посадової особи органу державної виконавчої служби №1461/16 від 27.12.2019, згідно якої скаржник просить суд:
- визнати неправомірними дії Державного виконавця Подільського відділу державної
виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального Управління юстиції у
Кіровоградській області Хитровського Дмитра Володимировича, що виявилися у винесені:
постанови від 26.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60939268;
постанови від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору в сумі
681 919,93грн;
постанови від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення зі Служби витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн за заявою ТОВ "Спецтрансбуд" про примусове виконання наказу господарського суду від 22.05.2019 №912/48/19.
- визнати неправомірними та скасувати постанови Державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального Управління юстиції у Кіровоградській області Хитровського Дмитра Володимировича:
від 26.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60939268;
від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору в сумі 681 919,93 грн;
від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення зі Служби витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн за заявою ТОВ "Спецтрансбуд" про примусове виконання наказу господарського суду від 22.05.2019 №912/48/19.
- зобов'язати Державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального Управління юстиції у Кіровоградській області Хитровського Дмитра Володимировича повернути наказ господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2019 №912/48/19 стягувачу - ТОВ "Спецтрансбуд", у зв'язку з тим, що даний виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
Окрім того, скаржник просить визнати обов'язковою явку Державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального Управління юстиції у Кіровоградській області Хитровського Дмитра Володимировича в судове засідання та витребувати від Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області для огляду в судовому засіданні матеріали виконавчих проваджень №60939268, №60079471.
Ухвалою від 08.01.2020 господарський судом прийнято скаргу до розгляду та призначено в засіданні на 14.01.2020.
Крім того, 08.01.2020 ухвалою господарського суду відмовлено в задоволенні заяви №1461/16з від 27.12.2019 Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у справі №912/48/19.
14.01.2020 оголошено перерву в засіданні суду на 15.01.2020 о 08:40 год.
15.01.2020 в засіданні суду оголошено перерву на 16.01.2020 та витребувано додаткову інформацію щодо виконання наказу суду №912/48/19 від 22.05.2019.
Засобами електронного зв'язку до суду надійшов лист ГУ Державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 31.10.2019 про повернення наказу суду від 22.05.2019 №912/48/19 без виконання.
В судовому засіданні 16.01.2020 скаржником підтримано подану скаргу.
Розглянувши скаргу, господарський суд враховує наступне.
Скаргу мотивовано слідуючим. Служба є державною неприбутковою організацією, тому зважаючи на приписи пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03.08.2011 №845, виконання рішення суду про стягнення коштів зі Служби, як з державної організації в розумінні Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають здійснювати органи Казначейства, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, процедура виконання рішення має відбуватись з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Такі висновки узгоджуються із позицією Східного апеляційного господарського суду, викладену у постанові від 19.11.2019 по справі №905/2307/17.
Проте, Державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального Управління юстиції у Кіровоградській області Хитровський Дмитро Володимирович не повернув наказ господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2019 №912/48/19 стягувачу - ТОВ "Спецтрансбуд" на підставі п. 9 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а прийняв, за твердженням скаржника, протиправні постанови, а саме: постанова від 26.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60939268; постанова від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору в сумі 681 919,93грн.; постанова від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення зі Служби витрат виконавчого провадження у сумі 250,00грн.
Господарський суд зазначає наступне.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Згідно зі ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 6 Закону у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
З 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", нормами якого встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.
За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація (далі за термінологією цього Закону "державне підприємство"), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства .
У статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зазначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Приписами ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" унормований порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (установи, організації) або юридичної особи, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Отже, норми статей 3 та 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" розмежовують порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу та державного підприємства.
Так, ст. 4 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.
Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень, не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" особою, яка здійснює гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника, зокрема, у випадку невиконання рішення суду про стягнення коштів з державної організації протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Згідно ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Тобто, вказаним Законом визначена процедура виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства, і обов'язок забезпечення його виконання покладається на керівника відповідного органу державної виконавчої служби, який подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.
За змістом пунктів 3.1., 3.3., 3.9., 4.1., 4.4., 5.5. Положення про Службу автомобільних доріг у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 №247, Служба є державною неприбутковою організацією юридичною особою публічного права, одержувачем бюджетних коштів, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в у становах банків, рахукнки в органах Казначейства. Джерелами фінансування є кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а також кошти з інших джерел, які надходять на рахунки Служби згідно з чинним законодавством для фінансування дорожнього господарства. Служба утримується в межах кошторису видатків, затвердженого Уповноваженим органом управління, за рахунок: коштів, передбачених у вартості будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг згідно з проектно-кошторисною документацією; коштів, передбачених у вартості експлуатаційного утримання автомобільних доріг; надходжень від здійснення іншої, не забороненої законодавством діяльності, в тому числі від коштів, розміщених на рахунках у банківських установах, надання в оренду майна та інших необоротних активів; інших надходжень, передбачених законодавством для неприбуткових організацій. Джерелами формування майна Служби є: державне майно, бюджетні кошти, а також кошти інших джерел, які згідно з чинним законодавством надходять на рахунки Служби для фінансування дорожнього господарства; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески; передане майно інших підприємств; інші джерела, не заборонені законодавством для неприбуткових організацій.
Служба заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України.
З огляду на викладене, боржником у даній справі є державна неприбуткова організація, а згідно з наведеними нормами держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі, проте примусове виконання рішення суду про стягнення коштів з боржника як з державної організації в розумінні ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" має відбуватись державним виконавцем в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому, процедура примусового виконання рішення має відбуватись з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Спірні правовідносини не унормовані приписами ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Господарський суд приймає до уваги позицію Верховного Суду викладену в постанові від 20.05.2019 у справі № 905/2838/17.
Окрім того, господарським судом враховано, що Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
А Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", що має вищу юридичну силу ніж Порядок, визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, державного підприємства або юридичної особи.
Разом з тим, п.п. 1 п. 9 розділу VI Бюджетного кодексу України, було врегульовано порядок виконання рішень суду про стягнення коштів державного бюджету виключно Казначейством України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів. Проте, 03.08.2011 затверджено вищевказаний Порядок, а з 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", тобто станом на час розгляду даної скарги, питання виконання рішень суду про стягнення коштів державного бюджету врегульовано Порядком та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Згідно ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що оскаржувані дії державного виконавця вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень і право Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області не було порушено.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає скаргу №1461/16 від 27.12.2019 Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області в частині визнання неправомірними дій Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В., що виявилися у винесені постанови від 26.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60939268, а також визнання неправомірною та скасування постанови Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В. від 26.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60939268; зобов'язання Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В. повернути наказ господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2019 №912/48/19 стягувачу - ТОВ "Спецтрансбуд", у зв'язку з тим, що даний виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Окрім того, господарський суд звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену в постановах від 12.03.2018 у справі №908/2671/13, від 12.08.2019 у справі №905/2986/16, зокрема, що підстави, передбачені пунктами 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", свідчать про неможливість виконання судового рішення, в зв'язку з чим положення частини третьої статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" вимагають не чекати спливу вищевказаного шестимісячного строку, оскільки це не має сенсу, рішення все одно не буде виконане, а протягом десяти днів з дня встановлення факту наявності однієї з таких підстав одразу передавати виконавчий документ на виконання до органів державної виконавчої служби, тобто, дана норма направлена на прискорення зміни процедури виконання та отримання реального результату стягувачем, а не на їх сповільнення. Зазначене свідчить, що підстави, передбачені частиною другою і частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є окремими та самостійними підставами для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а саме:
- частина друга статті 4 зазначеного Закону передбачає нічим необумовлений перехід до цієї процедури лише по факту спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто, після закінчення цього строку;
- частина третя статті 4 вказаного Закону передбачає, що в разі встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, передбачених пунктами 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій) керівник органу ДВС протягом десяти днів з дня встановлення такого факту, але не пізніше, тобто, до, а не після, спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, переходить до вказаної процедури.
Щодо вимог скаржника про визнання неправомірними дій Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В., що виявилися у винесені постанови від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору в сумі 681 919,93грн; постанови від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн; визнання неправомірними та скасування постанов Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В. від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору в сумі 681 919,93 грн; від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн, господарський суд закриває провадження по розгляду скарги №1461/16 від 27.12.2019 Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області в цій частині з наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, установленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Статтею 42 Закону передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються із: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, установленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих із боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.
Разом з тим, відповідно до статті 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 названого Кодексу визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду даної справи.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом №1404-VIII, згідно з частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом №1404-VIII встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справах №127/9870/16-ц, №921/16/14-г/15, від 30.01.2019 у справі № 161/8267/17 та інших.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене, скарга №1461/16 від 27.12.2019 Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області на рішення та дії державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області у справі №912/48/19 підлягає частковому задоволенню та частковому закриттю провадження.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволення скарги Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області №1461/16 від 27.12.2019 на рішення та дії державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області у справі №912/48/19 в частині визнання неправомірними дій Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В., що виявилися у винесені постанови від 26.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60939268, а також визнання неправомірною та скасування постанови Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В. від 26.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60939268; зобов'язання Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В. повернути наказ господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2019 №912/48/19 стягувачу - ТОВ "Спецтрансбуд", у зв'язку з тим, що даний виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, відмовити.
2. Провадження у справі за скаргою Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області №1461/16 від 27.12.2019 на рішення та дії державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області у справі №912/48/19 в частині визнання неправомірними дій Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В., що виявилися у винесені постанови від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору в сумі 681 919,93 грн; постанови від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн; визнання неправомірними та скасування постанов Державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Хитровського Д.В. від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення виконавчого збору в сумі 681 919,93 грн; від 26.12.2019 ВП №60939268 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 250,00 грн, закрити.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
4. Примірники ухвали направити сторонам, Подільському відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (вул. Преображенська, 2, м. Кропивницький, 25022).
Повний текст ухвали складено 21.01.2020.
Суддя В.Г. Кабакова
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.