Копія: Справа № 2-233-2009 р.
(заочне)
01 грудня 2009 р. Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого Роступицького М.А.
при секретарі Самілик Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі міського типу Липова Долина Сумської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди
Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказує наступне.
У своєму господарстві в АДРЕСА_1 він утримує пасіку, що складається з декількох бджолосімей.
15 липня 2009 року, під час його відсутності вдома, без його дозволу та відому, односелець ОСОБА_3, який також займається бджільництвом, з яблуні, розташованої у вказаному господарстві, зняв та привласнив бджолиний рій. Окрім цього, при вилученні рою ОСОБА_3 пошкодив яблуню, спилявши 3 гілки, на яких закріплялись бджоли. Зважаючи, що вказаний бджолиний рій належить саме йому, позивач, враховуючи всі понесені ним внаслідок протиправного вилучення рою ОСОБА_3 витрати, а також недоотриману вигоду, прохає стягнути з відповідача на його користь 1277 грн.
Окрім того, в ході вилучення бджолиного рою з його господарства, відповідач пошкодив яблуню - дичку, до якої було прищеплено хороші сорти яблук, що потягло за собою нанесення йому збитків з врахуванням упущеної вигоди на суму 1900 грн.
Окрім того, своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив також й моральну шкоду, яку позивач оцінює в 1500 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги як у частині відшкодування майнової, так і у частині моральної шкоди підтримав повністю.
Відповідач ОСОБА_3 в ході розгляду справи у попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнав.
У судове засідання, будучи своєчасно і належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, відповідач з невідомих причин не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки.
За таких обставин та у відповідності до положень ст. 169 ч. 4 та ст. 224 ч. 1 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Позивач проти такого вирішення справи не заперечує.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши письмові докази суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ, майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Предметом спору по даному позову слід вважати бджолиний рій, власником якого, як вважає позивач, є саме він, а також збитки, завдані ушкодженням яблуні.
Згідно положень ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином суду необхідно з'ясувати, чи є власником предмету спору, а саме - бджолиного рою та яблуні, позивач по справі ОСОБА_2 й чи має він право на відшкодування за його вимогами.
В ході розгляду справи судом встановлено й ніким не оспорюється, що за місцем проживання позивача ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 ним утримується пасіка з 5 бджолосімей.
Також судом встановлено, про що не заперечує й сам позивач, що він та його сім'я проживають у будинку його матері ОСОБА_4
В ході судового засідання позивач ОСОБА_2 пояснив, що у даному господарстві господарем є його мати, а йому у цьому господарстві належать лише трактор та пасіка.
З витребуваних судом та досліджених у судовому засіданні матеріалів перевірок працівниками Липоводолинського РВ ГУМВС по факту незаконного вилучення ОСОБА_3 бджолиного рою з території господарства ОСОБА_4 вбачається наступне.
Дійсно, в ході даної перевірки ОСОБА_3 факту вилучення бджолиного рою, привитого на яблуні в господарстві ОСОБА_4, що мав місце 15.07.2009 року не заперечував. Однак при цьому він вказував на те, що цей рій належить саме йому.
Так, 15.07.2009 року близько 12 години він помітивши , що сформований на його пасіці рій бджіл рухається і може десь привитися, йшов за ним навздогін. Помітивши місце прививки рою у господарстві ОСОБА_4, він зайшов у господарство і спитав її дозволу забрати належний йому рій. ОСОБА_4 дала на це згоду і він цей рій забрав.
Згідно досліджених судом показів ОСОБА_5 він особисто бачив, як за сформованим бджолиним роєм у липні 2009 року близько 13 години йшов ОСОБА_3 Потім ОСОБА_3 знімав цей рій з території господарства, де проживає ОСОБА_2 Чий то був рій, пояснити не може.
З досліджених судом пояснень матері позивача - ОСОБА_4 вбачається, що у липні 2009 року близько 13 години до неї в господарство по вул. Промінь, 9 в селі Синівка зайшов ОСОБА_3 і попрохав дозволу зняти та забрати з яблуні належний йому рій бджіл, на що вона дала йому дозвіл.
Таким чином судом встановлено, що бджолиний рій з господарства, яке належить матері позивача - ОСОБА_4 вилучено відповідачем ОСОБА_3 не самовільно, а з дозволу господарки.
Позивач ОСОБА_2, аналізуючи даний факт пояснив, що хоча мама, даючи дозвіл ОСОБА_6 на вилучення рою, повинна була спочатку впевнитись чий то рій, однак до неї він, як до матері, претензій не має.
Окрім того, намагаючись довести приналежність бджолиного рою саме йому, позивач посилався на те, що особисто бачив, як 15.07.2009 року вранці у дворі, де утримується його пасіка, формується рій бджіл. Не маючи часу діждатися повного формування, він у важливих справах поїхав з дому.
Також позивач ОСОБА_2 посилався на пояснення односельця ОСОБА_7, який давав ці пояснення в ході перевірки по його заяві і який у той день заходив до нього в господарство. Однак цих доказів для однозначного висновку про те, що бджолиний рій належить саме позивачеві недостатньо.
Дійсно, з досліджених судом матеріалів перевірки по даному факту ОСОБА_7 пояснював, що 15.07.2009 року він, перебуваючи на подвір'ї господарства свого знайомого ОСОБА_2 бачив, як по подвір'ю хаотично і збуджено літали бджоли. Однак чиї то були бджоли він сказати не може.
Залучений до участі у справі у якості спеціаліста ОСОБА_8 пояснив, що в основному бджолиний рій далеко від місця формування не віддаляється, однак не рідкість, коли рій летить і за декілька кілометрів від місця формування. Довести, кому саме належить сформований бджолиний рій неможливо, якщо не переслідувати його з самого початку. Не виключено, що у безпосередній близькості від пасіки ОСОБА_2 привився рій з іншої пасіки.
Також повідомив, що якщо ОСОБА_2 спостерігав формування рою з його бджолосімей, він міг би негайно подбати про заходи заспокоєння бджіл шляхом вивішення рамки чи побризкавши бджіл водою. Чому цього не зробив ОСОБА_2 йому не зрозуміло.
Виходячи з обставин, з'ясованих у судовому засіданні, суд вважає, що позивачем його право власності на спірний бджолиний рій не доведено, а протиправності в діях ОСОБА_3 по вилученню цього роя не вбачається, оскільки він мав на це дозвіл від господарки домоволодіння. Як встановлено судом, про що не заперечує й позивач по справі, ОСОБА_3 також займається розведенням бджолосімей, які утримуються ним у господарстві по вулиці Промінь, 20 у селі Синівка, тобто неподалік від місця, де він вилучив спірний бджолиний рій.
Що стосується вимоги позивача щодо відшкодування шкоди за пошкодження яблуні, суд вважає, що ці вимоги безпідставні, так як дана яблуня йому не належить, а власник домоволодіння - ОСОБА_4 жодних претензій по даному питанню до ОСОБА_3 не заявляє.
Також безпідставними суд вважає й вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.
Так, згідно вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Враховуючи, що право власності на спірний бджолиний рій позивачем не доведено, протиправності в діях відповідача ОСОБА_3 як по вилученню бджолиного рою, так і пошкодження фруктового дерева, судом не встановлено, підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди не вбачається.
Керуючись ст. ст. 10,60,212-215 ЦПК, ст. ст. 316 ч. 1, 1166, 1167 ЦК України,-
У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави не сплачений ним при подачі заяви судовий збір 51 грн., а також 8 грн. 50 коп. не сплачених ним при заявленні вимог про відшкодування моральної шкоди на рахунок Держбюджету КЕКД 22090200, р/р 31113095700238, банк: ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, та витрати на інформаційно - технічне забезпечення 120 грн. на рахунок Держбюджету КЕКД 22050000, код ОКПО 23635178, р/рахунок 31216259700238, банк: ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано до Липоводолинського районного суду Сумської області, який його ухвалив, протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, а саме:
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно
Голова суду: М.А. Роступицький