Номер справи 237/5373/19
10.01.20 м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Кучко Я.Ю.,
при секретарі Погорельчук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі ? АТ КБ «Приватбанк») звернулось до Мар'їнського районного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 04.01.2016 року у розмірі 21540 гривень 07 копійок.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає наступне. Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 04.01.2016 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8042 гривні 22 копійки у вигляді кредитного ліміту на платіжну катку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з Умовами та правилами, Тарифами складає між ним та АТ КБ «Приватбанк» договір, про що свідчить його підпис у заяві. Відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання не виконав. На момент звернення до суду, на думку позивача, заборгованість відповідача складає 21540 гривень 07 копійок. Зазначена сума складається з наступного: 8042,24 грн. - заборгованість за кредитом; 3,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13150,56 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 344,25 грн. - штраф відповідно до п.2.2. Генеральної угоди.
Ухвалою суду від 05.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.
Представник АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та не заперечував проти задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 8042,24 гривні та процентів за користування кредитом у розмірі 3 гривні 2 копійки, позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею, комісією та штрафом вважає необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з п. 1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання к Умовам та правилам надання продукту кредитних карт від 04 січня 2016 року АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 погодили між собою реструктуризувати заборгованість. Заборгованість за договором 1 з дати підписання Генеральної угоди складає 8612,24 гривень, дата кінцевого погашення заборгованості за договором 31 липня 2016 року.
Відповідно до п. 2 1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання к Умовам та правилам надання продукту кредитних карт від 04 січня 2016 року АТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 строковий кредит у розмірі 8042 гривні 24 копійки на строк 06 місяців з 04 січня 2016 року по 31 липня 2016 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 8042 гривні 24 копійки в обмін на обов'язок ОСОБА_1 повернути кредит, сплатити відсотки в розмірі 0,833% на місцяь на суму залишку заборгованості по кредиту. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «01» по «25» число кожного місяця ОСОБА_1 надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 1340,37 гривень для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, відсотків, а також інших видатків у відповідності до Умов та правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31 липня 2016 року.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Вказане свідчить, що підписана 04.01.2016 року ОСОБА_1 заява разом з Умовами та Правилами, Тарифами Банку складає між сторонами договір, відповідно до умов якого АТ КБ «Приватбанк» надав відповідачу кредит у розмірі 8042 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Підписання відповідачем Генеральної угоди засвідчує його ознайомлення та згоду з Умовами та Правилами, Тарифами банку, а також підтверджує його згоду на те, що вказані документи в цілому складають договір про надання банківських послуг, тобто є підтвердженням факту укладання такого договору..
Відповідно до договору, який уклали шляхом приєднання позивач та відповідач, відповідач (Клієнт за договором) був зобов'язаний погашати заборгованість по Кредиту, відсотками та видатками.
В свою чергу, ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору № б/н від 04.01.2016 року не надав своєчасно АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, що підтверджується відповідними розрахунками банку, у зв'язку з чим у нього станом на 19.09.2019 року перед АТ КБ «Приватбанк» виникла заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.01.2016 року, а саме заборгованість за кредитом у розмірі 8042,24 гривні та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 3,02 гривні.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ст. ст.1049,1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
В добровільному порядку виниклу та непогашену заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.12.2011 року на загальну суму 8045,26 гривень (8042,24+3,02) відповідач не погасив.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору зумовило звернення АТ КБ «ПриватБанк» до суду із відповідним позовом.
Стосовно нарахування відповідачу заборгованості за пенею та комісією у розмірі 13150,56 гривень та заборгованості зі штрафу у розмірі 344,25 гривні суд зазначає наступне.
Як вбачається з копії паспорту відповідача серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 12 липня 1987 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» місто Курахове, Мар'їнського району, Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року №47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.
Як проголошено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У п. 3.4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (Справа N 1-10/2004)) зазначено, що виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.
Отже, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідач з 12 липня 1987 року зареєстрований у м. Курахове, віднесеному до населених пунктів на території яких проводиться антитерористична операція, з урахуванням приписів Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд приходить до висновку, що до нарахування відповідачу не підлягали: 13150,56 гривень заборгованість за пенею та комісією; 344,25 гривень штрафу.
Крім того, за положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно п.2.1.1.12.6.1. та п. 2.1.1.7.6.Умов та правил надання банківських послуг за порушення зобов'язань по поверненню кредитних коштів, нараховується пеня, а також штрафи у розмірах визначених даними Умовами.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених уст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21.10.2015 року по цивільній справі №6-2003цс15.
Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов'язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.
Таким чином, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту слід задовольнити частково, а саме, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача на користь позивача: 8042,24 грн. заборгованість за кредитом та 3,02 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.
У відповідності до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р, оскільки відповідач з 12 липня 1987 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає доцільним відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 13150,56 грн. заборгованість за пенею та комісією; 344,25 грн. штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судового збору, сплаченого позивачем складає 1921,00 гривень. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 8045,26 гривень х 100% : 21540,07 гривні ціни позову = 37,35%), тобто 37,35% від ціни позову (37,35% х 1921,00 гривню : 100% = 717,49 гривень), що складає 717,49 гривень.
На підставі викладеного, ст. ст.526,530,536,610,1048-1050,1054 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 04.01.2016 року у розмірі 8045 (вісім тисяч сорок п'ять) гривень 26 (двадцять шість) копійок, яка складається з наступного:
- 8042,24 гривні - заборгованість за кредитом;
- 3,02 гривні - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у розмірі 717 (сімсот сімнадцять) гривень 49 (сорок дев'ять) копійок.
В іншій частині вимог позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через Мар'їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Я.Ю. Кучко