Суддя Клименко А. М.
Справа № 644/8806/18
Провадження № 2-а/644/1/20
14.01.2020
Справа № 644/8806/18
2-а/644/1/20
Іменем України
14 січня 2020 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Клименка А.М.,
за участі:
секретаря судових засідань -Білієнко Г.Г.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Кухар Є.А.,
розглянувши в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора УПП ОСОБА_5, помічника чергового СРПП ВП ОСОБА_4, поліцейського УПП в Харківській області ОСОБА_3, старшого дільничного офіцера поліції Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дії (бездіяльність) прийнятих суб'єктом владних повноважень,
Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів і просив:
- визнати незаконним дії (бездіяльність) інспектора УПП ОСОБА_5 (службова адреса: м. Харків, вул. Шевченка, 315а) щодо не реагування на повідомлення про адміністративне правопорушення та на прохання позивача скласти протокол, та таким, що порушують вимоги ст. 23 (Основні повноваження поліції), ст. 30 (Види поліцейських заходів) Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 ч. 2 ст. 255 КУпАП;
- визнати незаконним дії (бездіяльність) помічника чергового СРПП ВП ОСОБА_4 (службова адреса: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5) щодо не реагування на повідомлення про адміністративне правопорушення та на прохання позивача скласти протокол та таким, що порушують вимоги ст. 23 (Основні повноваження поліції), ст. 30 (Види поліцейських заходів) Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 ч. 2 ст. 255 КУпАП;
- визнати незаконними дії (бездіяльність) поліцейського УПП в Харківській області ОСОБА_3 (службова адреса: м. Харків, вул. Шевченка, 315а) щодо не реагування на повідомлення про адміністративне правопорушення та на прохання позивача скласти протокол та таким, що порушують вимоги ст. 23 (Основні повноваження поліції), ст. 30 (Види поліцейських заходів) Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 ч. 2 ст. 255 КУпАП;
- визнати незаконними дії (бездіяльність) старшого дільничного офіцера поліції Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 (службова адреса: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5) щодо не реагування на повідомлення про адміністративне правопорушення та на прохання позивача скласти протокол та таким, що порушують вимоги ст. 23 (Основні повноваження поліції), ст. 30 (Види поліцейських заходів) Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 ч. 2 ст. 255 КУпАП;
- зобов'язати відповідачів провести належну перевірку заяви позивача про адміністративне правопорушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 155 КУпАП відносно керівника ФОП ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 );
- судові витрати стягнути з відповідачів.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, 30 березня 2018 року в закладі громадського харчування «Fresh Line» касиром - менеджером на ім'я «ОСОБА_10» були порушені його права споживача, у зв'язку з чим у Книжці відгуків та пропозицій він залишив свою заяву, але в порушення вимог п. 7 Інструкції про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства протягом встановленого строку від керівника закладу або його заступника на вказану ним у заяві адресу відповіді на свою заяву не отримав, що є порушенням ст. 155 КУпАП, і тому 11 травня 2018 року він прибув до того ж закладу громадського харчування, виявив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155 КУпАП, і для фіксації факту адміністративного правопорушення викликав за номером телефону «102» патрульну поліцію.
На місце прибули патрульні поліцейські інспектори - відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , яким він роз'яснив у чому полягає адміністративне правопорушення, повідомив про їх обов'язок зафіксувати факт адміністративного правопорушення, вжити заходи по встановленню особи правопорушника та передати до адміністративної комісії, але, в порушення ст. ст. 23, 31, 32 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію», вони не відреагували на його звернення, відмовилися скласти протокол про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що, у відповідності до ст. 38 КУпАП, вони повинні його скласти протягом двох місяців. Написану ним заяву та пояснення патрульні поліцейські передали до Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, де вони були зареєстровані в ЖЕО за № 17943 і розподілені до дільничного інспектора - відповідача ОСОБА_6 , який надав йому письмову відповідь з відмовою у реагуванні на адміністративне правопорушення, чим знехтував своїми прямими обов'язками, передбаченими статтею 2 Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів у поліції, ч. 1 ст. 218 і п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, на підставі яких позивач прохав встановити особу правопорушника, згідно ст. 255 КУпАП скласти протокол і згідно ст. 251 КУпАП зібрати докази.
В першому судовому засіданні 21.10.2019 позивач вточнив позовні вимоги і пояснив, що просить визнати незаконною бездіяльність відповідачів, яка полягає у не вчиненні ними дій, передбачених статтями 23, 30 Закону України «Про національну поліцію» та статей 251 і 255 КУпАП, після повідомлення їм про адміністративне правопорушення і не виконання його прохання скласти протокол про адміністративне правопорушення. В частині зобов'язання відповідачів вчинити дії, позивач вточнив, що просить зобов'язати кожного відповідача провести належну перевірку його заяви про адміністративне правопорушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155 КУпАП, відносно керівника ФОП ОСОБА_2.
20 листопада 2019 року позивач звернувся до суду з заявою про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі 2714 грн. 04 коп. і технічного забезпечення в розмірі 706 грн. В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що ним понесені витрати, пов'язані з судовим провадженням, а саме: витрачено час на підгодовування позовної заяви, аналіз первинних матеріалів і судової практики, складання тексту позовної заяви, заяв про звільнення від сплати судового збору, апеляційних скарг, заяв на виконання ухвали суду, заяви про направлення третій особі позову з додатками, а також на їх технічну підготовку (роздруківку та копіювання), що призвело до відриву його від звичайних занять у продовж 108 годин, і має бути компенсовано пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати в розмірі 25,13 грн. за годину, що за 42 години становить 2714 грн. 04 коп. Понесені ним витрати на технічне забезпечення, а саме: на копіювання та роздруківку тексту позовної заяви і додатків, а також витрати на транспортні послуги загалом становлять 706 грн.
14 січня 2020 року позивач надав суду доповнений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з компенсації за відрив від звичайних занять у зв'язку з підготовкою та складанням позовної заяви, судовим супроводом і захистом своїх прав та інтересів упродовж 118 годин у розмірі 2965 грн. 34 коп. і витрат на технічне забезпечення та транспортні послуги у загальному розмірі 786 грн.
Ухвалою суду від 29 березня 2019 року позов залишено без руху і позивачу наданий строк для усунення недоліків позову та сплату судового збору. Тією ж ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору (а.с. 59-61).
11 квітня 2019 року позивач подав до суду заяву, в якій повідомив, що їм не подано іншого позову (позовів) до цих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав (а.с. 64).
Ухвалою суду від 10 травня 2019 року позов визнано не поданим і повернуто позивачу (а.с. 65, 66).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року ухвалу суду від 29 березня 2019 року скасовано в частині відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та в частині визначення розміру судового збору (а.с. 137-141).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року ухвалу суду від 10 травня 2019 року скасовано, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 155-159).
Відповідно до висновків судової колегії Другого апеляційного адміністративного суду, викладених в постанові від 18 червня 2019 року, які є обов'язковими для суду першої інстанції, ухвалою суду першої інстанції від 23 серпня 2019 року провадження у адміністративній справі відкрито, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 .
Представник ОСОБА_2 - адвокат Кухар Є.А. подала суду пояснення, в яких повідомила, що заявлені позовні вимоги не відповідають процесуальним нормам діючого законодавства та не можуть бути задоволені. В обґрунтування заперечень представник посилалася на те, що ніякого правопорушення працівника ФО-П ОСОБА_2 - ОСОБА_7 не було, ніякого нав'язування товару, як стверджує позивач, не відбувалося, а з боку працівника була висловлена лише пропозиція у вигляді інформування позивача про можливість до його замовлення придбати каву.
У випадках порушення правил торгівлі та надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг споживачу необхідно було звернутися з заявою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, а не до органу поліції.
Термін зберігання Книги скарг та пропозицій, що повністю заповнена (на час заповнення позивачем), становив один рік.
Після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 168 «Про внесення змін до Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів» обов'язок ведення книги відгуків і пропозицій у чинному законодавстві відсутній.
ФО-П ОСОБА_2 з вересня 2018 року не здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Актом повернення до договору суборенди нерухомого майна від 30 вересня 2018 року, а трудові відносини між ФО-П ОСОБА_2 та ОСОБА_7 припинені у вересні 2018 року.
Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках. Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення.
Представник Департаменту патрульної поліції Левенцова К.Ю. надала суду відзив на позов, згідно якого заперечувала проти задоволення позовних вимог, пред'явлених до відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_3 . В обґрунтування заперечень посилалася на те, що позивач стверджує, що 30 березня 2018 року він, перебуваючи у закладі громадського харчування «Фреш Лайн», залишив запис у Книзі відгуків і пропозицій щодо порушення його прав касиром закладу.
11 травня 2018 року позивач, перебуваючи у Закладі, надіслав виклик оператору гарячої лінії поліції «102» для фіксації адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 155 КУпАП.
На місце прибув екіпаж у складі відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , які відмовилися складати протокол про адміністративне правопорушення, посилаючись на положення ст. 38 КУпАП.
У Постанові Верховного суду від 10 травня 2018 року справа № 760/9462/16-а висловлена правова позиція щодо аналогічних правових відносин у розумінні норм законодавства.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Оскільки єдиним доказом по справі про адміністративне правопорушення було власне пояснення позивача, то була необхідна додаткова перевірка з метою збору інших доказів, які б вказували на наявність події та складу адміністративного правопорушення. Таким чином, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, протокол по справі про адміністративне правопорушення поліцейськими не складався.
Відповідачами, відповідно до Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України та в межах наданих їм повноважень, були зібрано матеріали, які для подальшої перевірки викладених позивачем фактів були передані до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області.
Позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що відповідачами ОСОБА_5 і ОСОБА_3 було неправомірно відмовлено йому в складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а за змістом відеозапису, доданого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що поліцейськими в якості підставі для відмови у складанні протоколу про адміністративне правопорушення стаття 38 КУпАП не зазначалася.
Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_6 відзиву на позов не надали.
Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_6 , представник відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_3 - Левенцова К.Ю. в судове засідання повторно не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник третьої особи - адвокат Кухар Є.А. в судовому засіданні надала усні пояснення, які співпадають з наданими нею суду письмовими поясненнями, і просила відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції суду надати усні пояснення цією можливістю не скористався, усні пояснення не надав.
В першому судовому засіданні 21.10.2019 у задоволенні клопотання позивача про визнання обов'язковою явки в судове засідання відповідачів та/або їх керівника - відмовлено.
В судовому засіданні 14.01.2020 у задоволенні клопотань позивача про: надання йому копій підписаної суддею Клименком А.М. присяги судді та копії суддівського посвідчення встановленого зразка (т. 1 а.с. 239); виклику до суду в якості свідків ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 241), ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 243); повернення заявнику заяви ОСОБА_8 про перенос розгляду справи; повернення заяви представника третьої особи - ОСОБА_9 про ознайомлення з матеріалами справи; повернення заяви про неможливість присутності представника ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_2. у судовому засіданні 21.10.2019; розгляд і притягнення до відповідальності відповідальних осіб, котрі надали матеріали справи особам, які не є учасниками справи (т. 1 а.с. 247 - 257), підписання суддею декларації (т. 2, а.с. 15-18), - відмовлено.
В тому ж засіданні частково задоволені клопотання позивача: пред'явлено позивачу службове посвідчення судді Клименка А.М.; роз'яснено на які права чи обов'язки третьої особи - ОСОБА_2 може вплинути рішення у цій справі.
Вислухавши усні пояснення представника третьої особи - Кухар Є.А. , дослідивши та оцінивши надані сторонами та третьою особою докази, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…
Судовим розглядом встановлено, що 30 березня 2018 року в закладі громадського харчування «Fresh Line», розташованому в м. Харкові по вул. Сумській, буд. 1, в якому на той час господарську діяльність здійснювала ФО-П ОСОБА_2 , у Книжці відгуків та пропозицій позивач ОСОБА_1 склав письмову заяву про порушення касиром - менеджером закладу на ім'я «ОСОБА_10» його прав споживача.
11 травня 2018 року позивач прибув до того ж закладу громадського харчування, де, на його думку, виявив факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 155 КУпАП, для фіксації якого викликав за номером телефону «102» патрульну поліцію.
На виклик позивача до закладу громадського харчування «Fresh Line» прибули патрульні поліцейські інспектори - відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , яким позивач роз'яснив, у чому полягає адміністративне правопорушення, висловив їм вимогу зафіксувати факт адміністративного правопорушення, вжити заходи по встановленню особи правопорушника та передати матеріали справи про адміністративне правопорушення на розгляд адміністративної комісії.
Інспектор поліції ОСОБА_4 прийняв від позивача ОСОБА_1 письмові пояснення щодо обставин правопорушення (т. 1 а.с. 17), а інспектор поліції ОСОБА_5 прийняв від ОСОБА_1 письмову заяву про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 155 КУпАП, в частині ненадання відповіді згідно п. 7 абз. 2 Інструкції про Книгу відгуків та пропозицій № 349 (т. 1, а.с. 16).
Після цього, інспектори поліції ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 повідомили заявнику, що протокол про адміністративне правопорушення складатися ними не буде, а зібрані матеріали - його письмова заява та письмові пояснення будуть передані до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області, де уповноваженим на те дільничним офіцером поліції буде вирішено питання про складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В той же день, 11 травня 2018 року письмова заява та письмові пояснення ОСОБА_1 патрульні поліцейські передали до Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, де їх зареєстрували в ЖЕО за № 17943 і передали старшому дільничному офіцеру поліції - відповідачу ОСОБА_6
11 червня 2018 року за підписом начальника Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Плотнікова Д.В., старшим дільничним офіцером поліції - відповідачем ОСОБА_6 позивачу була надана письмова відповідь за № 17943/119/60/06-2018, згідно якої, у зв'язку з відсутністю у повідомленні конкретних даних про ознаки кримінально - караного діяння, заява не підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 19).
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист.
При вирішенні спору суд виходить із положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з п. 1-5, 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Відповідно до розділу ХІІ «Організація реагування нарядів поліції на правопорушення або події, які не містять ознак кримінального правопорушення»Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС № 111 від 16.02.2018:
1. Якщо заява чи повідомлення про адміністративне правопорушення або подію не потребує додаткової перевірки поліцейський за допомогою планшетного пристрою доповнює первинну інформацію в системі ІПНП відомостями про обставини події, ужиті заходи та зазначає, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися.
У разі наявності заявника або свідків адміністративного правопорушення чи події поліцейські здійснюють їх опитування, уносять відомості про абонентський номер телефону заявника та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду заяви чи повідомлення (поштою, електронною поштою).
2. У разі відсутності технічної можливості внести зазначені відомості до системи ІПНП поліцейський викладає необхідну інформацію в рапорті, який надає оперативному черговому підрозділу поліції, на території обслуговування якого відбулася подія.
3. Відповідальний по ТВП (начальник СРПП) або оперативний черговий роздруковує із системи ІПНП необхідні відомості про подію, додає до них рапорт наряду, який виїжджав на місце події, та матеріали перевірки (за наявності), після чого доповідає матеріали керівнику ТВП.
4. Відомості про результати розгляду заяви чи повідомлення про адміністративне правопорушення або подію вносяться уповноваженою посадовою особою до системи ІПНП, а відповіді надаються заявникам у зазначений заявниками спосіб.
Суд вважає, що відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , діючи у спосіб та в межах наданих їм службових повноважень, у відповідності до вимог розділу ХІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, належним чином відреагували на повідомлення позивача ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155 КУпАП, прибули за його викликом на місце події, прийняли від ОСОБА_1 письмову заяву про адміністративне правопорушення, опитали ОСОБА_1 про обставини правопорушення, і, оскільки заява про адміністративне правопорушення потребувала додаткової перевірки і встановлення усіх обставин, передбачених ст. 256 КУпАП, а саме: особи, яка вчинила адміністративне правопорушення; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення; нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвищ і адрес можливих свідків; отримання пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інших відомостей, необхідних для вирішення справи, правомірно та обґрунтовано не склали протокол про адміністративне правопорушення, а передали зібрані матеріали оперативному черговому підрозділу поліції, на території обслуговування якого відбулася подія, а саме, до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області, тому підстави для визнання дій (бездіяльності) відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 неправомірними - відсутні.
Статтею 155 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155 КУпАП, протокол про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 1 Розділу ІІ «Документування адміністративних правопорушень» Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.
Відповідно до п. 4 і 5 ст. 2 розділу 2 Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої Наказом МВС № 650 від 28.07.2017, одними з основних напрямів діяльності дільничних офіцерів поліції є здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.
Як вбачається з письмової відповіді за № 17943/119/60/06-2018 від 11.06.2018, наданої позивачу керівником Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області на заяву про адміністративне правопорушення від 11 травня 2018 року, старшим дільничним офіцером поліції - відповідачем ОСОБА_6 у порушення вимог ст. ст. 23, 30 Закону України «Про національну поліцію» не була проведена належна перевірка заяви позивача про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 155 КУпАП, в порушення вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП не були зібрані необхідні докази і не було вирішено питання про наявність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення у встановленому ст. 255 КУпАП порядку.
Посилання у відповіді на заяву ОСОБА_1 на відсутність у його повідомленні конкретних даних про ознаки кримінально - караного діяння, свідчить про не проведення ДОП ОСОБА_6 будь-якої перевірки цієї заяви, оскільки надана відповідь ґрунтується виключно на відомостях, які містилися у заяві позивача. Зазначений висновок суду ґрунтується і на факті ненадання відповідачем ОСОБА_6 жодних доказів у підтвердження правомірності вчинених ним дій (бездіяльності) при розгляді заяви ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення. Посилання у відповіді відповідача ОСОБА_6 на відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань жодного правового значення не має, оскільки 11 травня 2018 року заявник ОСОБА_1 з заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органів поліції не звертався.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про неправомірність дій (бездіяльності) відповідача ОСОБА_6 при розгляді заяви ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення і наявність підстав для зобов'язання його провести належну перевірку повідомлення (заяви) ОСОБА_1 від 11 травня 2018 року про адміністративне правопорушення.
Разом з тим суд зазначає, що складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за заявою громадянина є правом, а не беззаперечним обов'язком працівників поліції і перебуває у площині їх дискреційних повноважень, можливість втручання в які діючим законодавством суду не надана.
Так, поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання кожного з відповідачів скласти протокол про адміністративне правопорушення є втручанням в їх дискреційні повноваження, а тому їх задоволення стане формою втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, що, з урахуванням вимог чинного законодавства, є неприпустимим, а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідачів скласти протоколи про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.
Щодо відшкодування судових витрат.
Позивачем заявлена вимога, з урахуванням її уточнення (т. 2, а.с. 12), про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які складаються з компенсації за відрив від звичайних занять у зв'язку з підготовкою та складанням позовної заяви, судовим супроводом і захистом своїх прав та інтересів упродовж 118 годин у розмірі 2965 грн. 34 коп. і витрат на технічне забезпечення та транспортні послуги у загальному розмірі 786 грн.
В обґрунтування судових витрат позивач посилався на те, що ним понесені витрати, пов'язані з судовим провадженням, а саме: витрачено час на «підгодовування» позовної заяви, аналіз первинних матеріалів і судової практики, складання тексту позовної заяви, заяв про звільнення від сплати судового збору, апеляційних скарг, заяв на виконання ухвали суду, заяви про направлення третій особі позову з додатками, а також на їх технічну підготовку (роздруківку та копіювання), що призвело до відриву його від звичайних занять у продовж 118 годин, і, у відповідності до положень ст. 132 і ч. 2 ст. 135 КАС, має бути компенсовано йому відповідачем пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати в розмірі 25,13 грн. за годину, що становить загалом 2965 грн. 34 коп. Також ним понесені витрати на технічне забезпечення, а саме: на копіювання та роздруківку тексту позовної заяви і додатків, а також витрати на транспортні послуги, які загалом становлять 786 грн.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною 2 статті 135 КАС України визначений розмір і порядок відшкодування витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду. Главою 8 КАС України не передбачена можливість сплати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, компенсації за витрачений нею час на складання позовної заяви, аналіз первинних матеріалів і судової практики, складання тексту позовної заяви, заяв про звільнення від сплати судового збору, апеляційних скарг, заяв на виконання ухвали суду, заяви про направлення третій особі позову з додатками, а також на їх технічну підготовку (роздруківку та копіювання)
Оскільки позивач ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу в підтвердження розміру понесених ним витрат, пов'язаних із його прибуттям до суду, то і підстав для їх відшкодування суд не вбачає.
Ухвалою суду від 23 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, і тому судові витрати по справі по сплаті судового збору суд вважає за необхідне віднести за рахунок держави.
Відповідно до ст. ст. 77, 243, 244, 246, 250 КАС України, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, ст. ст. 23, 30 Закону України «Про національну поліцію», ст. ст. 155, 251, 254 - 256 КУпАП, Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора УПП ОСОБА_5, помічника чергового СРПП ВП ОСОБА_4, поліцейського УПП в Харківській області ОСОБА_3 , старшого дільничного офіцера поліції Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дії (бездіяльність) прийнятих суб'єктом владних повноважень - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність старшого дільничного офіцера поліції Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6, яка полягає у не вчиненні ними дій, передбачених статтями 23, 30 Закону України «Про національну поліцію» та статей 251 і 255 КУпАП, після отримання повідомлення (заяви) ОСОБА_1 від 11 травня 2018 року про адміністративне правопорушення.
Зобов'язати старшого дільничного офіцера поліції Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 провести належну перевірку повідомлення (заяви) ОСОБА_1 від 11 травня 2018 року про адміністративне правопорушення.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через районний суд.
Суддя: А.М. Клименко