20.01.2020
Справа № 642/6654/19
Провадження № 1-кп/642/325/20
20 січня 2020 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого
адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019220510001765 від 18.07.2019, та 01.07.2019 року за №12019220510001602
за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, суд -
17.07.2019 приблизно о 10.15, ОСОБА_6 перебуваючи поблизу будинку №152-А по вул. Полтавський шлях в м. Харкові, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_7 .1.
В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме майном ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи із корисних мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, підійшов до ОСОБА_4 та обійнявши його зі спини руками, обмежив останнього можливості вільно пересуватися, після чого ОСОБА_4 , не втримавши рівновагу на ногах, впав на землю, а ОСОБА_6 самостійно дістав рукою з лівої кишені джинсових брюк ОСОБА_4 , його мобільний телефон LG-D 0686, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 18533 від 30.08.2019 - 500,00 грн., тим самим відкрито заволодів його майном.
Після чого, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь і розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 500.0 грн.
Крім того, 30 червня 2019 року о 17 год. 35 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи біля магазину «Альфа-маркет», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Соціалістична, 68-А, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі цілі, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, передбачаючи спричинення майнової шкоди в певному розмірі власнику майна і бажаючи завдати таку шкоду, повторно викрав з прилеглої території магазину «Альфа-маркет» велосипед арки «Black Shox Mountain», який належав потерпілій ОСОБА_8 .
Після цього, ОСОБА_6 покинув місце скоєння кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, причинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 3080 (три тисячі вісімдесят) грн.33 коп.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. І ст.186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), та ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєні кримінальних правопорушень визнав повністю у скоєному розкаявся та пояснив, що дійсно забрав у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон і скоїв крадіжку велосипеда від магазину «Альфа-маркет».
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтвердив обставини скоєння відносно нього злочину та просив задовольнити його цивільний позов.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_6 не має.
У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то не було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_6 своєї вини в інкримінованому ним органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, погодження з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю його заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу.
Обвинувачений своїми діями скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), суд його дії кваліфікує за частиною 1 ст. 186 КК України та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, суд кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, згідно вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає повне визнання своєї вини обвинуваченим, щиросердечне каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання у відповідності до ст. 67 КК України - судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочинів, ступінь їх тяжкості, яке згідно ст.12 КК України, злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого - є раніше не судимим, його відношення до скоєного, характеристику з місця проживання, те, що не перебуває на обліку у лікаря - психіатра та нарколога.
З врахуванням зазначених вище обставин, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 , слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 186 та ч.2 ст. 185 КК України, та беручи до уваги вищенаведені обставини, застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України без відбування покарання та звільнення його від основного покарання з випробуванням, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з врахуванням пропозицій органу пробації суд покладає на засудженого ОСОБА_6 обов'язки, необхідні і достатні для його виправлення, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, які передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а також додатково обов'язок, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, судом враховується, що потерпілий переніс душевні страждання та хвилювання, яких зазнав у зв'язку з вчиненням щодо нього злочину, чим було порушено його нормальний спосіб життя. Вказане негативно позначилось на його психологічному стані.
Виходячи з суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим діяння, з врахуванням характеру, обсягу та тривалості страждань потерпілого, який є інвалідом дитинства, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне моральне відшкодування визначити в сумі 50 000 грн., яких буде достатньо для моральної компенсації потерпілому завданих йому моральних страждань від кримінального правопорушення.
Також суд вважає, що підлягає стягненню з обвинуваченого 8500 гривень спричиненої матеріальної шкоди.
Така грошова сума, на думку суду, є виваженою та справедливою, як стосовно потерпілого так і обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Тому підлягає стягненню 157 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи від 30.08.2019 року № 18533, та 1570 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи від 18.10.2019 року № 21970.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання:
-за ч.1 ст. 186 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
-за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 8500 грн. та моральну шкоду в сумі 50000 грн., а всього 58 500 грн. (п'ятдесят вісім п'ятсот) грн.
Речові докази по справі - оптичний диск «CD-R» на якому міститься запис із камери відео спостереження в магазине «Альфа-маркет» фотокопію коробки від мобільного телефону LG-D 0686,imei НОМЕР_1 залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_6 157 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи від 30.08.2019 року № 18533, та 1570 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи від 18.10.2019 року № 21970 в доход держави.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1