17 січня 2020 року
Київ
справа №520/4676/19
провадження №К/9901/1281/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу, припису, постанови та визнання протиправним інспекційного відвідування,
Касаційна скарга разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору надійшла 09 січня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 02 січня 2020 року.
У клопотанні, посилаючись на відсутність коштів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» просить звільнити його від сплати судового збору.
Доказів відсутності коштів для сплати судового збору скаржником не додано.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана обставина не є поважною підставою для звільнення від сплати судового збору.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач - юридична особа, звернувся до суду з позовом, в якому просив:
скасувати наказ відповідача про проведення заходів державного контролю в частині здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування позивача;
визнати протиправним проведення відповідачем інспекційного відвідування;
визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 07 березня 2019 року;
визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення на позивача штрафу в сумі 500760 грн.
За змістом частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Цією ж статтею визначено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 26548,80 грн (200% від 13274,40 грн).
Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» слід залишити без руху та установити строк для усунення її недоліку шляхом подання документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року.
2. Залишити без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу, припису, постанови та визнання протиправним інспекційного відвідування.
3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» строк для усунення недоліку касаційної скарги десять днів з дня вручення копії ухвали шляхом надання документа про сплату судового збору.
4. Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Коваленко