14.01.2020 р. Справа № 914/1697/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”
до відповідача Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства
про стягнення 70829,49 грн.
за участю представників
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
У провадженніГосподарського суду Львівськоїобластізнаходиться справа за позовом Приватного акціонерноготовариства “Львівобленерго” до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 70829,49 грн.
Хід розгляду справи викладено в ухвалі суду та протоколах судового засідання.
Позивач та відповідач явку представників в судове засідання 14.01.2020р. не забезпечили.
13.01.2020р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із повною сплатою суми боргу відповідачем (вх. № 1476/20). Крім того, у зазначеній заяві позивач просить судові витрати покласти на відповідача та справу розглядати за відсутності його представника.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, судом встановлено таке.
23.01.2008р. між ВАТ «Львівобленерго» (перейменоване у ПрАТ «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про Акціонерні товариства» та рішення Загальних зборів акціонерів від 13.04.2017р) та Сколівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства укладено договір про постачання електричної енергії №90139 (далі -Договір).
За умовами Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з положеннями пункту 4 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.
Пунктом 6 зазначеного Додатку передбачено, що рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються Постачальником електричної енергії та надаються споживачу, а тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Однак, як зазначив позивач, всупереч умовам Договору відповідачем не здійснено своєчасної оплати вартості отриманої активної електричної енергії за липень 2018р-травень 2019р, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 70829,49 грн. На дату звернення позивача з позовом до суду сума боргу не змінилася.
Проте, як стверджує позивач та підтверджується Довідкою Філії ЛОУ АТ «Ощадбанк» про надходження коштів за активну електричну енергію від Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, після відкриття провадження у справі відповідачем погашено суму боргу в розмірі 70829,49 грн., що відповідає загальній сумі позовних вимог.
Таким чином, заборгованість, яка є предметом спору у даній справі, відсутня.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарсько процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи наведене, провадження у справі слід закрити у зв?язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Крім того, розглянувши заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як вбачається із позовної заяви до суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом цієї справи включається розмір судового збору, що становить 1921,00 грн. та витрати на надання правничої допомоги в розмірі 7200,00 грн.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, визначено статтею 130 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Враховуючи те, що провадження у справі належить закрити з огляду на сплату відповідачем суми заборгованості після пред'явлення позову, беручи до уваги те, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, однак просить судові витрати покласти на відповідача, відповідно до приписів частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Щодо відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов?язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
В обґрунтування фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію Договору про надання правничої допомоги № 19/5-2 від 17.05.2019р. та додаток до договору № 19/5-2(2) від 19.06.2019р., ордер серії ЛВ № 131839 від 30.08.2019р на надання правової допомоги у справі № 914/1697/19, копію Рахунку на оплату № 19/049 від 23.07.2019р. з описом робіт (наданих послуг), оригінал платіжного доручення № 18372 від 09.08.2019р. про оплату правової допомоги у розмірі 7200,00 гривень.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення суми витрат на правничу допомогу, беручи до уваги розмір витрат на правничу допомогу, з урахуванням ціни позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, з урахуванням кількості проведених судових засідань, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн., які належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 231, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Закрити провадження у справі № 914/1697/19.
2. Стягнути з Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (82600, Львівська область, Сколівський район, місто Сколе, Майдан Незалежності будинок 10, ідентифікаційний код: 22390774) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3, ідентифікаційний код: 00131587) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7200,00 грн.
3. Наказ видати після набрання ухвалою суду законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала господарського суду набираєзаконноїсиливідповідно до ст.235 Господарськогопроцесуального кодексу України.
Ухвалу може бути оскарженовідповідно до розділу IV Господарськогопроцесуального кодексу України.
Повний текст ухваливиготовлено та підписано 17.01.2020р.
Суддя Петрашко М.М.