20 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2507/19 пров. № 857/13204/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року (головуючий суддя Денисюк Р.С., м.Луцьк, проголошено 12:26:13) у справі № 140/2507/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
15.08.2019 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень у формі повідомлень від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.06.2019, від 05.07.2019 № 11.5-7/1951/2019 про повернення надміру виплачених коштів у розмірі 1063,68 грн., від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги та зобов'язання відповідача призначити і виплатити державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» відповідно до її заяви від 23.07.2019 за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 у розмірі, встановленому чинним законодавством.
Позов обґрунтовує тим, що отримала повідомлення про припинення виплати державної соціальної допомоги її сім'ї з 01.06.2019 з тих причин, що сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан. Роз'яснено, що на наступний термін допомога може бути призначена не раніше, ніж через 6 місяців з місяця, в якому було виявлено порушення, а саме - з 01.12.2019. Зазначає, що вона подала всю достовірну інформацію і навмисно не приховувала своїх доходів. При цьому, зазначає, що кошти в сумі 412,00 грн. це доходи, які не пов'язані із трудовою діяльністю, а отримані в результаті продажу вживаних дитячих речей у «Комісійному магазині» (договір комісії від 03.10.2018). Вказує на те, що оскаржувані рішення відповідача позбавляють її можливості отримувати соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї, а тому просить їх визнати протиправними та скасувати.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, оформленого у формі повідомлення від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.06.2019. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, оформленого у формі повідомлення від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Зобов'язано Департамент соціальної політики Луцької міської ради призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу, як малозабезпеченій сім'ї, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» згідно поданої заяви від 23.07.2019 на період з 01.07.2019 по 31.12.2019. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання на розгляд справи не з'явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
22.01.2019 ОСОБА_1 подано до Департаменту соцполітики заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальних допомог.
Рішенням від 24.01.2019 позивачу призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї з 01.01.2019 по 30.06.2019 включно в розмірі 720,38 грн.
Як слідує з акту від 27.06.2019 № 83 відділом державних соціальних інспекторів Департаменту соціальної політики Луцької міської ради було проведено перевірку достовірності інформації про доходи сім'ї ОСОБА_1 , за результатами перевірки та на підставі інформації ДФС встановлено, що ОСОБА_1 не задекларовано доходи від СПД ОСОБА_2 в сумі 412,00 грн.
Повідомленням №11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги від 02.07.2019 відповідач проінформував ОСОБА_1 про припинення виплати соціальної допомоги починаючи з 01.06.2019 у зв'язку з приховуванням сім'єю або навмисно подано недостовірні дані про доходи та майновий стан, а також роз'яснено, що допомога може бути призначена на наступний термін не раніше ніж через 6 місяців з місяця, в якому виявлено порушення
У рішенні про визначення обсягу надміру виплачених коштів від 02.07.2019 зазначено, що в період з 01.01.2019 по 30.06.2019 ОСОБА_1 виплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям в розмірі 4322,28 грн. у зв'язку з незадекларованими доходами встановлено, що одержувач допомоги мала право на отримання допомоги у вказаний період в розмірі 3258,60 грн., відтак вирішено обсяг надміру виплачених коштів визначити в розмірі 1063,68 грн. та встановлено строк для повернення виплачених коштів до 25.09.2019.
Повідомленням №11.5-7/1951/2019 про повернення надміру виплачених коштів від 05.07.2019 відповідачем проінформовано ОСОБА_1 про обов'язок перерахувати надміру виплачені кошти в розмірі 1063,68 грн. до 25.09.2019 на рахунок Департаменту соціальної політики Луцької міської ради.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України пенсії, інші виплати соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 №1768-III (Закон №1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.
Згідно з статтею 1 Закону №1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.
Середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги. До сукупного доходу сім'ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення.
Відповідно до статті 3 Закону №1768-III право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
Згідно з частинами шостою, сьомою статті 4 цього Закону державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.
Відповідно до частини 10 статті 4 цього Закону визначено, що порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (Порядок №250).
Відповідно до пункту 2 Порядку №250 державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 250 призначення і виплата соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 250 контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів. Органи соціального захисту населення мають право робити запити, та, у строк до п'яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту, безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном. Інформування органів соціального захисту населення стосовно дотримання безробітним працездатним членом малозабезпеченої сім'ї законодавства про зайнятість у частині сприяння своєму працевлаштуванню та припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу малозабезпеченої сім'ї, здійснюється центрами зайнятості до 10 числа місяця, що настає за звітним.
Підставою для прийняття рішення відповідачем від 02.07.2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги позивачу з 01.06.2019 було те, що сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи та майновий стан.
Частиною четвертою статті 7 Закону №1768 визначено, що якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Вказаною нормою Закону чітко визначено за яких підстав припиняється виплата призначеної допомоги, а саме, що сім'єю навмисно подано недостовірні дані чи приховано відомості, що впливають на виплату допомоги. Тобто, це повинні бути умисні дії особи, яка звернулась за призначенням допомоги щодо приховування своїх доходів.
Колегія суддів зазначає, що ні в рішенні, ні в матеріалах справи не міститься жодного доказу того, що позивач подаючи дану декларацію навмисно не внесла до неї доходи в сумі 412,00 грн., отриманих від продажу власних дитячих речей, які були у вжитку через комісійний магазин.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не працює, і крім соціальної допомоги на дитину інших доходів не має. Про зазначені обставини вона повідомила в поданій декларації. Отримані доходи від продажу вживаних дитячих речей через комісійний магазин, які вона отримала в 2018 році не вважала такими, що повинні бути відображені в декларації, яка подається для призначення соціальної допомоги. ОСОБА_1 вважала, що це не є доходом, оскільки вона витратила кошти на їх придбання та при їх продажу хотіла повернути хоча би частину витрачених коштів. Позивач отримує соціальну допомогу значний проміжок часу, і нею при призначені попередніх допомог завжди подавались достовірні дані, що свідчить про те, що ОСОБА_1 для якої дана допомога є єдиним джерелом доходу, добросовісно виконуються вимоги Закону щодо надання відповідних документів та зазначення точних відомостей, що мають значення для її призначення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки позивачем не було допущено порушень вимог Закону №1768-III щодо подання навмисно недостовірних даних чи приховано відомості, які впливають на виплату допомоги у декларації від 22.01.2019, тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення, оформленого у формі повідомлення від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги позивачу з 01.06.2019 на підставі частини четвертої статті 7 Закону №1768-III. З цього випливає, що і не можуть бути застосовані наслідки визначені частиною четвертою статті 7 Закону №1768-III- на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення, а відтак повідомлення відповідача №11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям від 26.07.2019 ОСОБА_1 є протиправним.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність прийняття оскаржуваних рішень, оформлених у формі повідомлень від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.06.2019 та від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Щодо вимоги апелянта про скасування рішення Департаменту соцполітики про повернення надмірно виплачених коштів від 05.07.2019 № 11.5-7/1951/2019 в сумі 1063, 68 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 250, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.
За заявою позивача від 22.01.2019 відповідачем була призначена допомога в розмірі 720,38 грн. строком на 6 місяців і ці кошти нею були отримані. У зв'язку з тим, що позивачем не було задекларовано доходи в сумі 412,00 грн. це вплинуло на розмір призначеної допомоги ОСОБА_1 і відповідно призвело до надмірно виплачених їй коштів в сумі 1063, 68 грн. Зокрема, за період з 01.01.2019 ОСОБА_1 виплачено соціальну допомогу в розмірі 4322,28 грн., а з врахуванням отриманого доходу (412,00 грн.) мала б право на отримання допомоги в сумі 3258,60 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку для прийняття рішення про повернення коштів потрібно встановити факт не відображення отриманого доходу незалежно від причини, що потягло за собою перерахунок допомоги. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не було задекларовано в декларації поданій 22.01.2019 отримані доходи за 2018 рік в сумі 412,00 грн., що вплинуло на суму виплаченої допомоги, у відповідача були всі законні підстави, визначені Законом та пунктом 28 Порядку № 250 для прийняття рішення про повернення надмірно сплачених коштів позивачу за період з 01.01.2019 по 30.06.2019, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі № 140/2507/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний