15 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 813/886/16 пров. № 857/11369/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М .П.,
з участю секретаря судового засідання - Гром І. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі № 813/886/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (військова частина - польова пошта НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на військовій службі, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, -
суддя в 1-й інстанції - Сподарик Н. І.,
час ухвалення рішення - 11.10.2019 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - військової частини НОМЕР_1 (військова частина-польова пошта НОМЕР_3 ), в якому просив (з урахування заяви про збільшення позовних вимог) визнати протиправними дії відповідача щодо звільнення його з військової служби наказом командира (по особовому складу) від 27 листопада 2015 року № 82-РС, визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) щодо його виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини наказом командира (по стройовій частині) від 01 грудня 2015 року № 263; скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) (по особовому складу) від 27 листопада 2015 року № 82-РС; скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира військової частини НОМЕР_1 (Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) (по стройовій частині) від 01 грудня 2015 року № 263; поновити його на військовій службі з 27 листопада 2015 року на посаді командира 2 відділення зенітного артилерійського взводу роти вогневої підтримки 2 аеромобільно -десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 (військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) з військовим званням старшого сержанта, включити у списки та на всі види забезпечення Військової частини НОМЕР_1 (Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) з 01 грудня 2015 року; стягнути з відповідача на його користь матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01 грудня 2015 року по день поновлення на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 (Військовій частині-польова пошта НОМЕР_2 ) з урахуванням складу грошового забезпечення, яке він отримував до моменту звільнення з військової служби та стягнути моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року ) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаними судовим рішеннями суду, ОСОБА_1 оскаржив його в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) та скасовано наказ Військової частини НОМЕР_1 (Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) (по особовому складу) від 27 листопада 2015 року № 82-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) (по стройовій частині) від 01 грудня 2015 року № 263 із виключенням ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини наказом командира (по стройовій частині) від 01 грудня 2015 року № 263. Поновлено ОСОБА_1 на військовій службі з 28 листопада 2015 року на посаді командира 2 відділення зенітного артилерійського взводу роти вогневої підтримки 2 аеромобільно-десантного батальйону Військової частини НОМЕР_1 (Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) з військовим званням старшого сержанта. Стягнено з Військової частини НОМЕР_1 (Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01 грудня 2015 по 19 вересня 2019 року у розмірі 219488 грн. з врахування податків, зборів та обов'язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць виконується негайно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач подав заяву про роз'яснення резолютивної частини вказаного судового рішення в частині, що стосується негайного виконання рішення суду, мотивуючи це тим, що в рішенні суду зазначена військова частина НОМЕР_1 (військова частина - польова пошта НОМЕР_2 ), разом з тим, за вказаним найменуванням юридична особа в ЄДРПОУ не зареєстрована; також незрозуміло на якій саме військовій службі необхідно поновити ОСОБА_1 .
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року відмовлено у роз'ясненні судового рішення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, військова частина НОМЕР_1 оскаржила її в апеляційному порядку, вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на ті самі доводи, які викладені в заяві щодо роз'яснення резолютивної частини вказаного судового рішення в частині, що стосується негайного виконання рішення суду. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про роз'яснення рішення в частині поновлення задовольнити.
Позивач - ОСОБА_1 та представник позивача - Андрухів Ю. О. у судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Представник відповідача - Угніч І. В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про роз'яснення рішення в частині поновлення задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні ухвали про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що таке є в цілому, як і його резолютивна частина, зокрема, є чіткими та зрозумілими, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при його прийнятті, а також посилання на положення закону, якими він керувався, що унеможливлює неоднакове тлумачення висновків суду, що свідчить про відсутність встановлених ст.254 КАС України підстав для роз'яснення судового рішення.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Таким чином, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні його неясності й викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню й без такого роз'яснення його важко виконати або існує значна ймовірність неправильного його виконання.
Водночас, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2018 року у справі №826/13542/15.
Таким чином, ст.254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню. При цьому, суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Як вбачається зі змісту заяви, відповідач просить роз'яснити резолютивну частину рішення щодо негайного виконання в частині поновлення на якому виді військової служби.
Зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі №813/886/16 вбачається, що таке в цілому, як і його резолютивна частина зокрема, є чіткими та зрозумілими, містять виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при його прийнятті, а також посилання на положення закону, якими він керувався, що унеможливлює неоднакове тлумачення висновків суду.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що за своїм змістом подана відповідачем заява містить питання, які стосуються не роз'яснення судового рішення, а роз'яснення порядку його виконання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вирішення питання щодо порядку поновлення ОСОБА_2 на посаді не відноситься до компетенції суду за наслідками розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
Вирішення таких питань у повній мірі покладається на відповідача, як суб'єкта, обтяженого конституційним приписом ч.5 ст.124 Конституції України.
Аналізуючи вищенаведене правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення поданої військовою частиною НОМЕР_1 заяви.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 254, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі № 813/886/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий- суддя О. І. Мікула
Судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 20 січня 2020 року.