16 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3108/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року
у справі №160/3108/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-ШИНА ГРУП"
до Дніпропетровської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення,-
05 квітня 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-ШИНА ГРУП" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому просило
- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпропетровською митницею ДФС: рішення про коригування митної вартості товарів № UА110030/2019/800015/2 від 01.02.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110030/2019/00016 від 01.02.2019 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що заявлена митна вартість товару підтверджується необхідними супроводжуючими документами, а отже підстав для коригування заявленої митної вартості не вбачається. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення Дніпропетровської митниці ДФС є протиправними, оскільки, вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 р. у справі № 160/3108/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-ШИНА ГРУП" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.
Судом встановлено, що позивачем з метою митного оформлення придбаного товару, до контролюючого органу подано необхідні документи. Відповідачем під час перевірки документів виявлено розбіжності в супровідній документації, що обумовили сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. З огляду на відсутність надання додаткових документів позивачем, контролюючим органом прийнято рішення про винесення карки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товару. Не погодившись з якими позивач звернувся до суду.
Дослідивши встановлені по справі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи в повному обсязі підтверджують заявлену митну вартість товару. В свою чергу відповідачем не доведено обґрунтованість сумнівів щодо визначеної декларантом вартості товару. Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, Дніпропетровською митницею ДФС подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 р. у справі № 160/3108/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що подані позивачем документи не містять всіх необхідних даних щодо заявленої числової вартості товару, а саме відсутній рахунки-фактура про які ведеться мова виробником товару. Крім того, товаро-супровідні документи містять розбіжності щодо суми витрат не перевезення товару. Наведене свідчить про обґрунтованість прийнятих митним органом рішень.
В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції на 16 січня 2020 року від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про заміну сторони у справі її правонаступником, яке задоволено судом та замінено відповідача - Дніпропетровську митницю ДФС на правонаступника - Дніпропетровську митницю Держмитслужби, а також зазначено про відкладення розгляду справи на іншу дату через службову необхідність пов'язану з реорганізацією митних органів. В частині клопотання про відкладення розгляду справи з зазначених причин, судова колегія, з огляду на приписи Кодексу адміністративного судочинства України, відмовила та розглянула справу за наявними матеріалами, без участі представника відповідача, належним чином повідомленого про час та дату судового засідання.
Представником позивача зазначено про обґрунтованість рішення суду першої інстанції, надано заперечення на доводи апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, на підставі договору поставки № D 2018/01 від 03.01.2018 та додаткової угоди до нього від 02.01.2019, укладеного між позивачем та фірмою "РЕТLAS LASTIK SANVAI VE TICARET AS", Туреччина, на умовах поставки FCA TR м. Кіршехір. Позивачем придбано товар: "Шини пневматичні гумові нові для легкових автомобілів: -безкамерні, сезон-літній (за артикулами згідно гр.44 МД) Торговельна марка: РЕТLAS, STARMAXX. Виробник: РЕТLAS LASTIK SANVAI VE TICARET AS, Туреччина" (далі - Товар №1); "Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження понад 121, безкамерні, сезон-всесезонний (за артикулами згідно гр.44 МД) Торговельна марка: РЕТLAS. Виробник: РЕТLAS LASTIK SANVAI VE TICARET AS, Туреччина" (далі - Товар №2).
Для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем 28.01.2019 року подана митна декларація № UА 110030/2019/000746, на підтвердження заявлених відомостей позивачем подано: документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідку б/н від 21.01.2019; каталог виробника товару від 28.01.2019; ГО-208; E-Factura від 21.01.2019; переклад E-Factura від 21.01.2019; Додаткова угода від 02.02.2019 до договору поставки D2018/01 від 03.01.2018; Договір поставки D2018/01 від 03.01.2018; договір про надання послуг митного брокера 107/CW від 12.07.2017; Договір (контракт) про перевезення - Заявка № 18/1 від 18.01.2019; Лист №0001 від 25.01.2019; Сертифікат дистрибьютора від 01.01.2018; Сертифікат дистрибьютора (2019) від 01.01.2019; Лист № 30-01 (ТОВ "ТРАК-ЕКСП") від 30.01.2019; Лист № 01 /02-02 від 01.02.2019; Копія митної декларації відправлення № 19TR061600000007261 від 22.01.2019; ЕК декларація 19061600ЕХ001395 від 22.01.2019; Переклад ЕК декларації (19061600ЕХ001395) від 22.01.2019.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідач направив позивачу електронне повідомлення №1 до ЕМД від 28.01.2019 №UА110030 /2019/000746:, я кому зазначено, що надані електронні копії декларацій країни відправлення від 22.01.19 №19061600ЕХ001395, від 22.01.19 № 19ТR06160000007261 мають посилання на рахунки-фактури, згідно яких здійснено митне оформлення експорту, містять відомості щодо кількісних, вартісних показників. Також експортна декларація від 22.01.19 №19061600ЕХ001395 містить посилання на рахунки (+ТРБ Е-Fatura V від 21.01.19 №№19243160110886004779661/1 - 19243160110886004779661/5, №№19243160110886004779661/61 - 19243160110886004779661/72), що не надавались у якості підтверджуючих документів до митного оформлення товару.
З метою перевірки достовірності, співставлення та підтвердження відомостей з заявленими у ЕМД від 28.01.2019 №UА110030/2019/000746, позивачу запропоновано надати переклад українською мовою.
Також, відповідачем висловлено сумніви щодо вартості транспортування товару, оскільки відсутнє документальне підтвердження наявності договірних відносин експедитора з безпосереднім перевізником оцінюваного товару. Крім того, є розбіжності у вартості перевезення, оскільки заявкою на перевезення вантажів від 18.01.19 №18/01 передбачена сума фрахту у розмірі 3700 дол. США по курсу НБУ, але не містить інформації на який день здійснений розрахунок. Платіжне доручення щодо оплати за транспортно-експедиційних послуг згідно рахунку від 22.01.19 №СФ-0000022 виписано на суму 72364,60 грн., але станом на 22.01.19 Національним банком України встановлений офіційний курс дол. США на рівні 27, 948597 грн. (сума оплати має становити 72386, 87 грн.). Також аналізуючи рівень фактурної вартості товарів за артикулами 70352, 70402, 71852 виявлено зменшення фактурної вартості у порівнянні з попереднім оформленням.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідач направив позивачу електронне повідомлення №2 до ЕМД від 28.01.2019 №UA110030 /2019/000746, в якому зазначено , що митницею отримані документи, додатково надані у складі електронного повідомлення від декларанта 29.01.2019, а саме: - сертифікат від Petlas Lastic Sanayi ve Ticaret A.S.; - e-Fatura б/н; - лист від 25.01.19 №0001. В рамках проведення консультації надано інформацію щодо розгляду документів з урахуванням додатково наданих.
Так, відповідачем зазначено, що Серифікат від Petlas Lastic Sanayi ve Ticaret A.S., підтверджуючий, що TOB «Центр-Шина Груп» є офіційним дистриб'ютором шин торгівельної марки Petlas в Україні, дійсний до 31.12.18, тобто на даний час він є недійсним. E-Fatura б/н має посилання на пакувальний лист від 18.01.19 №14147NEW, до митного оформлення надана електронна копія пакувального листа від 21.01.19 №14147NEW. Також e-Fatura б/н містить відомості про накладну від 21.01.19 №315132/33/34/35, що не надавалась митному органу до митного оформлення. Лист від 25.01.19 №0001 директору ТОВ «Центр-Шина Груп» від Petlas Lastic Sanayi ve Ticaret A.S. містить посилання на Сертифікат, дійсний до 31.12.18. Враховуючи, що це перше оформлення товару у поточному 2019 році, інформація, викладена у листі щодо повного виконання обов'язків з купівлі та продажу товару у 2019 році та можливість самостійного ціноутворення на території України не відповідає дійсності.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідач направив позивачу електронне повідомлення №3 до ЕМД від 28.01.2019 №UA110030б /2019/000746, в якому зазначено, що в рамках проведення консультації з електронного повідомлення від декларанта 30.01.2019 надано інформацію щодо розгляду документів з урахуванням додатково наданих. Серифікат від Petlas Lastic Sanayi ve Ticaret A.S. б/н, підтверджуючий, що TOB «Центр-Шина Груп» є офіційним дистриб'ютором шин торгівельної марки Petlas в Україні, дійсний до 31.12.19. На даний час у митного органу наявні два сертифікати однакового змісту, що різняться датою дії сертифікатів. При цьому до митного оформлення сертифікат зі строком дії до 31.12.19 не подавався. Зазначене унеможливлює використання відомостей, що містяться у наданих сертифікатах як об'єктивної інформації з урахуванням п.2 ст.52 МКУ.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідач направив позивачу електронне повідомлення №4 до ЕМД від 28.01.2019 №UA110030/2019/00074, в якому зазначено, що сертифікат походження від 21.01.19 №В0887692 застосовується для підтвердження країни походження товару, не містить відомостей, що підтверджують заявлену митну вартість товарів як це передбачено ч.2 ст.53 МКУ. Висновок експерта №ГО-208 від 31.01.19 щодо визначення вартості товару згідно договору постачання від 03.01.18 №D2018/01 базується на аналізі цінової інформації періодичного журналу «Огляд цін українського та світового товарних ринків» №10 (264) 2018, №12 (266) 2018 та сайт малайзійської біржі каучуків за період з 03.09.18 по 30.11.18 та містить висновок, що ціни в зазначений період на натуральні каучуки знижувались. До митного оформлення та для підготовки висновку експерта не надані документи, з відомостями про сировинні складові, з якого виготовлений товар (каучук натуральний, каучук синтетичний) та дату виготовлення партії товару, ввезеної за інвойсом від 21.01.19 №РІ12019000000193, тому в даному висновку відсутнє об'єктивне підтвердження вартості оцінюваного товару. Експерт посилається на те, що ТОВ «Центр-Шина Груп» є офіційним дистриб'ютором «PETLAS LASTEK SANAYI VE TICARET AS», але відсутні документальне підтвердження (дистриб'ютерський договір), у договорі постачання №D2018/01 не обумовлено, що ТОВ «Центр-Шина Груп» є офіційним дистриб'ютором. Сертифікат дистриб'ютора б/н, наданий декларантом у двох варіантах до митного оформлення унеможливлює використання відомостей як об'єктивної інформації з урахуванням п.2 ст.52 МКУ.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідач направив позивачу електронне повідомлення №5 до ЕМД від 28.01.2019 №UA110030/2019/000746, яким зазначено , що відповідачем митну вартість товарів, що імпортуються, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 ґ - резервний метод визначення митної вартості (ст.64 МКУ). Митна вартість товару №1, №2 визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару, якісні характеристики, характер зовнішньоекономічної угоди за ЕМД від 31.01.2019 № UА 110190/2019/500754, ЕМД від 23.12.2018 № UА 110030/2018/007055 з урахуванням основної одиниці виміру згідно УКТЗЕД. Прийнято рішення про коригування митної вартості від 01.02.2019 №UА110030/2019/800015/2 та картка відмови №UА110030/2019/00016 від 01.02.2019.
Не погодившись з такими рішеннями позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що позивачем наданий достатній вичерпний перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість товарів, наявність розбіжностей щодо числових значень митної вартості яких митним органом не доведено. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А відтак, за висновками суду першої інстанції, у Митниці не було підстав для сумніву правильності митної оцінки товару.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.
Вказане узгоджується з положеннями ст.50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.
За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів.
При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому, як слідує зі змісту приписів ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Аналогічні положення містяться і в п.3.16 та п.6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими, в свою чергу, запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
До того ж, відповідно до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Щодо розбіжностей в сертифікаті від PETLAS LASTEK SANAYI VE TICARET AS суд зазначає, що в договорі поставки №D2018/01 від 03.01.2018 зазначено: покупець отримує від продавця право на продаж автошин марки PETLAS, STARMAXX на території України.
Доводи щодо відсутності доказів того, що позивач є офіційним дистриб'ютором шин виробництва марки PETLAS, STARMAXX на території України у 2019 році, спростовуються сертифікатом дистриб'ютера, яким підтверджено право позивача продавати вказаний товар протягом 2019 року.
Крім того, твердження відповідача про те, що при складанні експертного висновку №ГО-208 від 31.01.19 використовувалися документи, що мають розбіжності та не містять достовірних і об'єктивних даних, суд відхиляє, оскільки твердження становлять лише суб'єктивні судження за відсутності жодних належних і допустимих у розумінні статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, зокрема недійсності даного експертного висновку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року №810/4116/17.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.
Колегія суддів зазначає, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 р. у справі № 160/3108/19 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 р. у справі № 160/3108/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко